Лілія Гриневич про наступницю, ЗНО для педагогів і те, чим обернеться звільнення вчителів

- Перед першим засіданням Верховної Ради на вашу посаду було двоє претендентів - Ганна Новосад і Сергій Бабак. Портфель міністра освіти і науки отримала Новосад. Вас влаштовує кандидатура наступниці? 

- Ганна Новосад - прекрасна кандидатура на цю посаду. Вона дуже професійна людина, яка останні чотири з половиною роки працювала в міністерстві і очолювала директорат стратегічного планування та європейської інтеграції. Це означає, що вона в курсі всіх реформ і новацій, які впроваджує Міністерство освіти і науки України. І головне - вона чітко розуміє, що з наших започаткувань є стратегічно важливими, і з якими саме проблемами ми стикнулися на шляху реформування освіти на науки. У мене немає сумнівів у її професійності, я знаю, що вона неймовірно працездатна. Ганна талановита людина, перед якою найближчим часом постануть великі виклики. Зокрема - лідерства, адже щоб проводити реформу, треба бути лідером окремих освітніх спільнот, бо одна людина не здатна зробити реформу. І ще їй, безумовно, знадобиться політична підтримка. Можна спланувати, але без підтримки в уряді і без належного фінансування будь-які перетворення здійснити просто неможливо. Частину ініціатив ми не змогли втілити саме тому, що у нас не було такої більшості в парламенті, яка б повність схвалювала нашу позицію. Тому в цьому сенсі Ганні пощастило, у неї є ця більшість. Головне - щоб вона мала в уряді справді реальну підтримку, і для тих людей, що наразі прийшли в політику, зміни в освіті і науці були в пріоритеті.

- В одному з інтерв'ю ви сказали, що готуєте "перехідні книги", які допоможуть новому міністру вникнути в реформу. У вас є відчуття того, що вони знадобляться?

- Ці перехідні книги писала команда Міністерства. І з самого початку Ганна брала участь у їхньому створенні, координувала цей процес як директор стратегічного директорату. Ці книги надзвичайно корисні у будь-якому випадку, бо вони систематизують все, що було зроблено за час проведення реформи, і чітко вказують на існуючі проблеми. Міністерство освіти і науки займається дуже широким спектром проблем. Наприклад, зміст дошкільної освіти, теж потребує реформування, адже ми почали перетворення у молодшій школі, а дитячі садочки лишилися без змін. Оплата праці вихователів також потребує перегляду, вона дуже низька і саме тому в цій сфері ми маємо нереально великий кадровий голод. Одна з перехідних книг взагалі присвячена виключно саме Новій українській школі (НУШ).

Що стосується реформи вищої освіти, то тут нами також багато зроблено - особливо, в плані прозорості вступу випускників шкіл до вишів. Наразі ЗНО, до створення якого я причетна, є саме тим вимірювальним інструментом, який допомагає виявляти найкращих серед школярів. Тепер ці найкращі мають змогу потрапити до того університету, який вони обрали (мається на увазі механізм, коли місце йде за студентом). Цього року 75% вступників потрапили на навчання до вишів за першим або другим вибором. Для мене це важлива цифра. Вона доводить, що реформа працює. Моя команда залишає докладно розписаний план реформи в професійно-технічній освіті, а також освіті дорослих і науці. Все систематизовано - досягнення, проблематика і подальші шляхи розвитку. Все записано в цих книгах. І я вважаю, що це надзвичайно корисна інформація для міністра і команди, яка буде безпосередньо з ним працювати.

- Як ви вважаєте, Ганна Новосад змінить команду?

- У нас запланована з Ганною зустріч, на якій я сподіваюся почути від неї відповідь на це питання. Зараз вона має право формувати свою команду. Це її право і її відповідальність, тому що саме ці люди повинні будуть стати її опорою в проведенні реформ.

- Що з початих вами і вашою командою реформ критично зберегти і, головне, продовжити?

- В усіх сферах, на які Міністерство освіти на науки має вплив, є важливі напрацювання. Та найбільш розроблена реформа - це Нова українська школа. Цей потяг уже пішов і його неможливо зупинити. Навколо цієї реформи є дуже багато людей і спільнот, які зацікавленні в її продовженні. Вона розроблена технологічно і все, що потрібно від нового керівництва і уряду - це підтримка і прискорення. Наша команда розпочала проект зі Світовим банком, який покликаний пришвидшити реформу НУШ. Бо для її прискорення, насамперед, потрібні гроші, яких наразі немає. Дешева позика від Світового банку повинна дати змогу вже найближчим часом запровадити реформу в базовій та старшій профільних школах.

Другий напрямок з чітко розробленим планом - це професійно-технічна освіта. Ми розробили закон про професійно-технічну освіту, потрібно тільки, щоб новий парламент його ухвалив. Також ми розробили новий пріоритетний проект з Європейським союзом, за яким передбачено створення багатопрофільних, з сучасним обладнанням, центрів професійно-технічної освіти, навчання працівників та оновлення стандартів. Крім того, наш уряд почав будувати мережу навчально-практичних центрів, які вже працюють (зараз їх 150). Тому стосовно технічно-професійної освіти є точна дорожня карта, яка чітко показує, в якому напрямку треба рухатися. Що стосується дошкільної освіти, я вважаю, що ця сфера повинна стати для цього уряду пріоритетною.

Думаю, великі зміни торкнуться вищої освіти. Зі свого боку ми створили абсолютно прозорий доступ усіх бажаючих до вищої освіти. Це було одне з мої пріоритетних завдань, і я його виконала. Це робота багатьох років і багатьох людей, яка розпочалася ще за часів Сергій Квіта (попередник Гриневич на посаді міністра освіти на науки України - ред.), який просував цю ідею. Наша команда технологічно втілила її до кінця. Але, на жаль, багато студентів, вступивши до вишу, стикаються з низькою якістю освіти і з хабарництвом. І в цьому напрямку новому міністру і його команді доведеться багато чого зробити. Ми запустили роботу Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти, яке очолює Сергій Квіт. І я сподіваюся, що це агентство зможе запустити процес забезпечення якості освіти в університетах. Так само потребує зміни система фінансування університетів, потрібно концентрували кошти в найкращих із них. І це серйозний виклик для нової команди. Ще наш уряд розробив пакет законопроектів, які стосуються змін у вищий освіті, у митному та податковому кодексах. І я сподіваюся, що нова команда скористається нашими напрацюваннями, тому що на відміну від нас у них є та більшість в парламенті, яка могла би це ухвалити. Наступна сфера, в якій практично ще нічого не зроблено, це освіта дорослих. І на порядку денному стоїть новий закон про освіту дорослих. Він почав вже розроблятися, але перебуває ще в дуже сирому стані. 

І ще одна важлива сфера впливу міністерства - наука. Але ми маємо вплив і кошти на дуже вузький сегмент цієї галузі, а саме на університетську науку. І за ці три роки нами впроваджено доволі багато нових інструментів та стимулів, завдяки яким цей сегмент міг розвиватися. Ми запровадили такий інструмент, як базове фінансування науки в університетах. Ввели атестацію університетів щодо науки, щоб було легше зрозуміти, які саме наукові напрями та де потрібно фінансувати. І ще створили Національний фонд досліджень. Та я вважаю, що найважливіший сегмент - це академічна наука. Вона є самоврядна, в цей сегмент не може втручатися наше міністерство. Новому міністру доведеться домовлятися про правила, про те, яким чином її будуть модернізувати. Тому роботи багато, та й ніхто не обіцяв, що на цій посаді буде легко. Думаю, що якщо людина прийняла такий виклик, вона розуміє, що це дуже визначальний етап її життя, який буде дуже інтенсивним.

- Важлива складова будь-якого навчального процесу - педагоги. Скільки їх уже пройшло перекваліфікацію, і скільки держава виділила на неї грошей?

- Всі вчителі, які беруть на навчання класи за новим державним стандартом початкової освіти, проходять курси підвищенні кваліфікації. Це наше ноу-хау по впровадженню реформи, бо крім планового навчання ми вирішили надати педагогам можливість додаткового навчання. Це було змішане навчання: спочатку онлайн курс, а потім очні тренінги. Вчилися викладачі всіх вікових категорії - і молоді, і ті, хто вже багато років працює в школах. Після закінчення ми зробили опитування - наскільки вони задоволені результатами? 74,7% опитаних вчителів написали, що робота з тренерами НУШ була визначальною для усвідомлення того, за якими методами треба працювати, а 65% зазначили, що вони повністю задоволені курсом. І я вважаю, що такі курси повинні стати трендом. Щоб відповідати сучасним вимогам і не випасти з контексту, вчитель повинен постійно навчатися.

- У кінці жовтня має відбутися ЗНО для вчителів. Як ви гадаєте, воно пройде за планом? І що буде з тими вчителями, які його не складуть?

- Я впевнена, що все відбудеться. Це є частина сертифікації, яка наразі проходить пілотування. Поки це добровільно. Сертифікація складається з двох частин. Перша - тестування. Друга - демонстрація того, як вчитель працює під час уроків з дітьми. Державна служба якості освіти за відповідними критеріями буде оцінювати їхні навички. За сумою набраних балів ЗНО та оцінки роботи вчителя в класі й буде визначено, хто пройшов сертифікацію, а хто ні. Ті з вчителів, які вдало склали цей іспит, з наступного року отримують 20% надбавки до заробітної плати. Ми таким чином хочемо виявити найкращих - так званих агентів змін, на яких може спиратися реформа НУШ і які зможуть ділитися своїми знаннями з колегами. Тим педагогам, які не пройдуть сертифікацію, нічого не загрожує. Оскільки це пілот і сертифікація добровільна. Вони просто випробують себе і свої сили. Ніхто немає права понизити їм кваліфікаційну категорію. Ми поки відпрацьовуємо технологію, як свого часу було і з ЗНО. Спочатку кілька років були пілотними, в експерименті добровільно брали участь окремі виші і абітурієнти. Я сподіваюся, що через декілька років принцип атестації, до якої наразі дуже багато претензій, зможе замінити сертифікація.

- Якщо говорити про НУШ, ви задоволені результатами? Які нововведення очікують дітей, які з нового навчального року будуть вчитися в Новій українській школі?

- Ті діти, які завершили навчання в першому класі НУШ - а їх було близько 450 тисяч - переходять до другого класу і продовжують вчитися за новим державним стандартом. До речі, всі підручники для другого класу надруковані і доправлені на місця. Все обладнання і меблі, які закупили минулого року, залишаються у класах. Хочу звернути увагу, що учні других та перших класів замість табеля успішності мають Свідоцтво досягнення, в якому вчитель фіксує розгорнуту інформацію про результати досягнень учня протягом року, а також надає рекомендації для подальшого навчання. І у ньому є не лише якісь класичні речі, як, наприклад, вміння з математики, де зазначено як школяр розрізняє геометричні фігури, а й чи ставить дитина, наприклад, запитання про нове і незрозуміле. Перевіряється вміння дитини правильно формулювати запитання, а також чи здатна вона вирішувати конфлікти мирним шляхом, чи прогнозує наслідки власних дій. Це абсолютно нові результати навчання, які колись вважалися побічними, але, насправді, були дуже важливими для повсякденного життя.

Щодо кількості першокласників, то наразі ми маємо лише оперативні дані. Так, зараз ми маємо інформацію про трохи більше 433 тисяч першокласників. Я думаю, що їх буде трішки більше, бо статистка 5 вересня завжди відрізняється від попередньої. Але можна сміливо стверджувати, що майже мільйон дітей в Україні буде навчатися за стандартами НУШ. Враховуючи те, що наразі школярів 3,8 млн, то це четверта частина. Ми цього року віддали 1 млрд 250 тис грн на закупівлю меблів, необхідного навчального обладнання і матеріалів, а також на навчання вчителів перших класів. У нас існують домовленості з фундацією Lego, яка частину своєї продукції доставить до шкіл у жовтні, а частину - трохи пізніше. Хочу наголосити, що за останні два роки в шкільну інфраструктуру держава вклала 7 млрд грн. Були закуплені шкільні автобуси, комп'ютерна техніка, відремонтовані і оснащені природничі кабінети та надано багато інших субвенцій. До чого я це кажу? Бо якщо ми говоримо про роботу наступного уряду, то тут мало розуміти і погоджуватися, що потрібно продовжувати реформу. Треба ще й усвідомлювати, що для реформи потрібні інвестиції - і не маленькі.

- Скільки вчителів зараз працює в українських школах? Чи достатньо їх?

- Загалом ми маємо близько 450 тис вчителів. Проблема з кадрами є у великих містах. Наприклад, у Києві вона існує навіть з вчителями початкової школи. Але найбільше бракує вчителів фізики, хімії, біології та іноземної мови. І це не є добре, адже йдеться про пріоритетні предмети.

- Міністерство фінансів виступило з ініціативою збільшити навантаження на вчителів з 18 до 20 годин. Ви були проти. Чому?

- Я вважаю, що 18 годин, які вчитель проводить в класі - так звані "горлові" години - більш ніж достатньо. У багатьох країнах в навантаження на педагогів враховують усю його роботу. А це не тільки години, які він проводить на уроках, а й перевірка зошитів, і те, скільки він працює зі своїм класом як класний керівник, і індивідуальні заняття з дітьми. У нас ця робота не враховується. Тому здається, що вчителі працюють лише 18 годин на тиждень, а насправді значно більше. Я вважаю, якщо якась політична сила схвалить таке рішення, то це призведе до масштабного звільнення педагогів. А це буде не одна тисяча людей. І в цьому випадку уряду знадобиться програма підтримки звільнених вчителів. У деяких країн вже є такий досвід. Свого часу там довелося вкладати величезні ресурси в те, щоб колишні педагоги змогли перевчитися та здобути собі іншу професію. Десь навіть виплачували великі компенсації вчителям, що втратили роботу через непопулярні ухвали уряду. Комусь довелося надавати безробітним педагогам дешеві кредити, щоб ті змогли розпочати свій невеличкий бізнес. В будь-якому випадку це питання додаткових ресурсів, і уряду треба все зважити та віднайти оптимальне рішення.

- Будь ласка, прокоментуйте ситуацію зі щепленнями. Чи всі діти без довідки про обов'язкові щеплення зможуть піти 1 вересня до школи?

- Нам, як МОН, важливо, щоб всі діти, які ходять до школи, були здоровими. Я ставлюся відповідального до того, що говорить і вимагає МОЗ. В країні є кілька категорій громадян, які не робили щеплення своїм дітям з різних причин - хто з ідеологічних, а хто за станом здоров'я. Є ті, які просто бояться робити щеплення через неякісні вакцини. Внаслідок цих причин ми втратили колективний імунітет до частини захворювань. В минулому році у нас стався трагічний випадок, коли завуч однієї з київських шкіл померла від кору, підхопивши хворобу від дітей. Вона згоріла за три дні. Тому я закликаю батьків бути більш відповідальними і вакцинувати дітей. Треба розуміти, що не зробивши це, ви створюєте загрозу не тільки для своєї дитини, а й для оточуючих. До речі, ще торік Верховний суд України виніс рішення за позовом одного зі столичних дошкільних закладів освіти. Керівництво закладу відмовилося приймати дитину без щеплення. Суд постановив, що індивідуальне благо не може перевищувати колективне, і відмовив батькам у навчанні в цьому закладі. Тому треба розуміти, що такий прецедент вже був і ним можуть керуватися інші суди.

- Якщо говорити про завершення вашої каденції - як оцінюєте свою роботу і чи задоволені тим, в якому стані залишаєте міністерство?

- Я себе і свою команду неодноразово запитувала - чи могли б ми зробити більше за ці три роки і чотири місяці. Звичайно, зашилися незавершені справи. Наприклад, у нас є акти, які пройшли погодження в Кабінеті міністрів, але в зв'язку з передчасними виборами за них не встигли проголосувати. Та магістрально ми виконали всі свої задуми і зобов'язання. Готова щиро сказати, що я можу відкрито дивитися людям в очі. Мені не соромно за те, що нам вдалося зробити.

- Уже маєте плани на майбутнє?

- Я точно буду працювати у сфері освіти і науки, бо не зможу сидіти склавши руки. Звичайно, мені потрібен час, щоб все переосмислити. Було дуже багато роботи і дуже інтенсивний ритм життя. Та все одно ще зашилося дуже багато секторів, де потрібні перетворення. Наприклад, я вважаю, що нам треба зробити серйозну реформу педагогічної освіти. Це конче необхідно для того, щоб всі задумані реформи могли реалізуватися. Крім того, є ще багато інших цікавих сфер. І я поки не готова вам дати чітку відповідь на питання щодо своїх планів.