Лев з манікюром і розтоптаний прапор. Що не так з переможцем конкурсу на Великий герб

Епопея навколо так званого "Великого герба", що тривала кілька десятиліть, здається, підходить до завершення. 19 листопада Державне агентство України з питань мистецтв і художньої освіти підбило підсумки конкурсу на кращий ескіз Великого Державного Герба України. Конкурс проводився відповідно до рішення уряду за дорученням Верховної Ради. Співголовами оргкомітету з його проведення стали міністри культури і юстиції. Журі очолив один із співавторів Малого герба України, відомий геральдист Андрій Гречило.

Нагадаємо, що співавторами проекту постанови "Про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України" виступили спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, перший віце-спікер Руслан Стефанчук і перший заступник керівника депутатської фракції партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко. Відповідний документ був зареєстрований 18 серпня цього року.

До конкурсу, що проходив з 1 жовтня по 1 листопада, допустили 125 проектів. Перше місце і премію в 100 тис. гривень отримала робота Олексія Кохана, що є також співавтором Малого герба. Цей проект, до речі, брав участь в конкурсі 1997 року, але тоді все завершилося нічим.

Премію за друге місце вирішили не присуджувати. Робота, яка посіла третє місце, сподобалася членам журі своєю лаконічністю і сучасною подачею.

Цілком очікувано потенційний проект головного символу України викликав вельми бурхливу реакцію, при цьому здебільшого далеку від компліментарності.

Зокрема, дуже жорстко висловився художник, графік і архітектор Ігор Степанов: "Я не розумію одного. Гаразд, ще махну рукою на те, що середньовічні псевдогеральдичні елементи і орнаментальна етніка тут намішана в еклектичну кашу випадково зібраних символів. Чорт з ним, що від цього всього несе сумішшю часнику і борщу, зверху окроплених "Шанеллю". Але чому, Христа ради, фрагменти локальних символік — Київської, Львівської і Запорізької — стали гербом всієї країни?! Чому не можна залишити в спокої тему Великого герба взагалі і не задовольнитися чинним символом — лаконічним, виразним і цілком гідним представляти країну?! Ні, будуть ліпити картонні підробки під Британію і з гордістю показувати інтуристам під виглядом сивої давнини".

Наведена вище думка є квінтесенцією численних критичних заяв, які одразу ж з'явилися в соціальних мережах. Критикам опонує науковий співробітник Інституту історії України НАН України, радіоведучий "Радіо Культура" Олександр Алфьоров:

"Не захищаю проект Великого герба України, а тільки прошу бути адекватними, — пише він на своїй сторінці в Facebook. — Ви знали про конкурс? Подавали б свої пропозиції. Не згодні з рішенням — обґрунтуйте і подайте листи. Не потрібен Великий герб — можна прибрати цю позицію з Конституції. Все можна, але тільки прошу — не політизуйте це питання — тому що від цього смердить. Не насміхайтесь — я переконаний, що половина з вас не розуміє символів (делікатно: Лев — герб Королівства Русі, а не Галицький, козак з мушкетом — герб Гетьманщини (...), а Архістратиг Михаїл — покровитель українського воїнства)".

Втім, сам Алфьоров до ескізу-переможця має цілий ряд зауважень. Він пропонує "прибрати калину, пшеницю і це все листя. Калина в українців має гіркі асоціації (зокрема, стала і символом Голодомору, сумної долі, крові). А пшениця — ну, ось як перестанемо зерно в Польщі закуповувати або де там ще, тоді і поговоримо про нашу "житницю Європи".

У багатьох неприємні відчуття викликали архангел і лев, що стоять на синьо-жовтій стрічці. Це одразу ж викликало асоціації з фотографіями, на яких зображені російські окупанти і їхні поплічники з місцевих, що демонстративно топчуть наш прапор. Втім, конкурсна комісія також звернула на це увагу в зауваженнях до ескізу.

Дісталося і геральдичному леву, мовляв, і кігті у нього червоні, "наманікюрені", і "чоловіча гідність" виділяється. Але тут виключно діють закони геральдики, згідно з якими повинен бути присутнім і "манікюр", і все інше. На гербі Чехії, зокрема, геніталії царя звірів зображені з усіма подробицями, а не схематично, як на ескізі-переможці.

Член конкурсного журі Богдан Завітій, співавтор альбому "Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сучасності" вибух критики навколо результатів конкурсу вважає цілком закономірним: "В Україні досі не склався консенсус навколо того, як повинен виглядати Великий герб і чи потрібен він взагалі, — повідомив він "ДС", — тому цілком закономірно, що будь-який результат конкурсу був приречений на хвилю невдоволення з боку значної частини суспільства".

Крім того, Богдан Завітій нагадав, що прописана в Конституції ідея Великого герба спочатку була компромісом в ході прийняття Основного закону — депутати-комуністи, які не бажали бачити "бендерівсько-петлюрівський" тризуб в якості головного символу України, таким чином спробували засунути його на другий план. У результаті над комісією і творцями герба "дамокловим мечем" висіла 20 стаття Конституції, де зокрема зазначено:

"Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від Конституційного складу Верховної Ради України".

Головною проблемою стало те, що в Конституції прямо зазначено, що на Великому гербі повинен бути присутнім саме герб Війська запорізького, а не символ або фігура — головний його елемент. Тобто — не просто козак з мушкетом, а козак, вміщений на геральдичний щит. В іншому випадку, наприклад, якщо козака використовувати в якості щитотримача, будь який хитрий юрист успішно опротестує прийнятий герб як антиконституційний, що не додасть авторитету державі. Проект-переможець, крім іншого, найбільш точно відповідав вимогам, записаним в Основному законі, — на хоругві ми бачимо козака в геральдичному щиті, тобто прописаний в 20 статті обов'язковий герб Війська Запорізького.

В цілому ж, за словами Богдана Завітія, загальний рівень представлених робіт виявився досить низьким, і комісія повинна була оперувати тим, що було винесено на її розгляд. Окремо він виділив проект групи авторів зі Львова (Іван і Лук'ян Турецькі, Іван Сварник та інші), що отримав третю премію: "Цей ескіз підкуповує своєю завершеністю, лаконічністю і художнім виконанням, хоча з відповідністю установці Конституції щодо герба Війська Запорізького можуть бути питання".

Більш детально остаточний проект Великого герба можна буде обговорювати тільки після змін з урахуванням всіх побажань. Зокрема, крім "ботаніки", колосків в стилі герба УРСР і "розтоптаної" стрічки, численні зауваження викликала іконографія св. Архистратига Михаїла і зображення козака на хоругві. Останній, що з естетичної, що з історичної точки зору виглядає не дуже. Багато експертів пропонують використовувати зображення козака з герба Української держави гетьмана Скоропадського, розробленого Георгієм Нарбутом. Тим більше в ідеологічному ключі це дасть подвійне відсилання до минулого.

Проте, найбільш ймовірно, що проект-переможець так і залишиться одним з безлічі нереалізованих варіантів Великого герба. Нагадаємо, згідно з 20-ю статтею Конституції Великий герб затверджується конституційною більшістю. Дуже сумнівно, що навіть "відполірований" з урахуванням усіх побажань і пропозицій проект набере 300 голосів. Навряд чи за "бандерівську" символіку віддадуть свої голоси відверто промосковські депутати. Дуже сумнівно, що ініціативу "Слуг народу" (а реанімація "великогербового проекту" це чисто "зелена" ініціатива) підтримають опозиційні представники "Європейської Солідарності" і їхні союзники. Та й в самій фракції "слуг" давно вже відсутня колишня єдність, і називати її "монобольшістю" не стане навіть найбільш пропащий оптиміст.

Швидше за все Великий герб ще довго буде тільки рядком в Конституції і даниною давно забутому компромісу. Рано чи пізно цей анахронізм буде вилучений, і єдиним гербом України залишиться тільки Золотий Тризуб на синьому полі без принизливої приставки "малий".