Лавра з "Плейбоєм" і будівництвами. Кому вигідні скандали навколо заповідника

Навколо заповідника Києво-Печерська Лавра активізувалися політичні та антикорупційні скандали. П'ятого вересня закінчується контракт гендиректора Любомира Михайлини, після чого вперше відбудеться конкурс на цю посаду - керівника раніше призначав Мінкульт. Цікаво, що в числі інших очолити заповідник повторно хоче не тільки сам Михайлина, який працював гендиректором п'ять років, але і екс-директор Сергій Кролевець (1995-2010), який був звільнений через 15 років роботи за... невідповідність посаді.

У конкурсну комісію, яка призначить директора, увійдуть по три представника від самого заповідника, Мінкульту і громадських організацій в сфері культури. Претендувати на посаду може будь-який громадянин України з досвідом роботи на керівних посадах у сфері культури від трьох років. Кандидат повинен представити комісії програму розвитку заповідника.

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник - найбільший музейний комплекс в країні. Втім, музеях в Україні, на жаль, багато не заробиш. Між тим, Лавра довгі роки залишається ласим шматком. УПЦ (МП) не приховує своїх намірів дістати частину Лаври, де розташовані музеї - війну за "повернення майна" священнослужителі ведуть з часів незалежності. Однак і в самому заповіднику не раз спалахували скандали зовсім не музейного характеру. Так, у свій час при потуранні уряду приміщення заповідника здавали в оренду, причому скільки на цьому заробляв заповідник і куди йшли ці гроші - таємниця, покрита мороком. У Лаврі можна було організувати навіть весілля з дискотекою - були б гроші. Керівництво заповідника звинувачували в нарахуванні надмірно високих зарплат, махінації з надходженнями від продажу квитків, нецільовому використанні бюджетних коштів. Але найгучніші скандали, які стрясали заповідник, - сумнівні забудови. Саме ці історії і випливли на світ якраз до дати проведення конкурсу на місце гендиректора заповідника.

"ДС" згадала, хто керував заповідником в останні роки, і які вирували скандали в стінах музейного комплексу.

"Плейбой", син Азарова і хабар міністру

До нинішнього керівника Любомира Михайлини досить недовго, зате голосно, музей очолювала Вікторія Ліснича. До того, як прийти на роботу в заповідник, у Вікторії був різноманітний досвід роботи: вона працювала в НМУ ім. Богомольця, також входила в партію "Єдиний центр" Віктора Балоги.

Лісничу призначили на посаду 23 січня 2012 року, і вже 9 серпня звільнили зі скандалом за "грубі порушення чинного трудового законодавства та умов контракту між нею та Міністерством, в тому числі за незаконні звільнення працівників і призначення собі премії у розмірі середньомісячної заробітної плати".

Однією з причин відставки стали сумнівною прозорості призначення заступників, у числі яких опинилася модель Влада Прокаєва. Крім Прокаєвої, під час "правління" Лісничої були спочатку призначені, а потім по-тихому звільнені прямо з відпусток і лікарняних ще кілька співробітників. Однак саме з моделлю пов'язані найбільш скандальні згадки про заповіднику в пресі. Так, після того, як Ліснича оголосила Прокаєвої догану, остання прямо заявила, що купила собі посаду (за чутками, не без допомоги сина Миколи Азарова) за $50 тис. Гроші, за словами Влади, повинні були передати особисто міністру культури Михайлу Кулиняку.

Ліснича, у свою чергу, заявила, що підлеглі Прокаєвої звинуватили її у жорстокому поводженні: модель нібито погрожувала їм фізичною розправою. Пізніше в інтерв'ю Влада заперечувала і факт хабара, і факт погроз, попутно звинувативши "1+1" в монтажі сюжету.

Гучне звільнення Лісничої на її кар'єру негативно не вплинуло: всього через рік після відставки Вікторія стала віце-президентом Європейської економічної палати торгівлі, комерції та промисловості в Україні. Також вона займається громадською діяльністю: є віце-президентом міжнародної асоціації "Біомедична інженерія" та членом вченої ради Національного інституту їм. Н. М. Амосова.

У Прокаєвої теж досі все непогано з кар'єрою: зараз вона очолює модельної агенції Karin Model Management Group і благодійний фонд "Обдаровані діти - майбутнє України". Також вона є особою п'яти торгових марок. Яким чином Прокаєва потрапила на роботу в заповідник, до цих пір залишається загадкою.

Мансарда та перебудовані ворота

Після історії з моделлю і хабарами в 2012 році очолити Лавру доручили професору історії Любомиру Михайлині, якого вважають рятівником історико-культурного заповідника "Хотинська фортеця". Незважаючи на те, що Михайлину пов'язували з екс-міністром культури Кулиняком, він зумів знизити градус скандалів навколо Лаври і нарешті зайнявся реставрацією заповідника. Останні пару-трійку років керівництво заповідника в основному займалося просвітницькою роботою і виставками, всіляко намагаючись уникати політики. Між тим, кілька років тому в самому заповіднику розгорівся конфлікт через те, що керівництво комплексу взяв на роботу людину з яскравою "українофобською позицією".

Однак не так давно проект "Схеми" (Радіо Свобода) розповів про 16 точках незаконної забудови у буферній зоні Лаври. У Мінкульті заявили, що історія віддає нафталіном - об'єкти, про яких йде мова, з'явилися мінімум 10 років тому.

Між тим, журналісти стверджують, що пам'ятки, про яких йде мова, змінені в 2013-2017 роках. Тобто, при нинішньому керівництві.

У список потрапили пам'ятки архітектури місцевого значення Північні ворота (перебудований у 2014-2015 роках), Будинок садиба і контора (в 2014-му році в ньому добудували мансардний поверх), Ворота на території Ближніх печер (в 2015-му були розібрані і побудовані нові ворота).

У 2015-му також перебудували Вхід у галерею від Ближніх до Дальніх печер, в 2016-2017 роках - Лікарню з церквою.

Повідомили журналісти і про трьох новобудовах на території заповідника: овочесховище (2013 рік), новому двоповерховому корпусі і економічному корпусі. Проектно-дозвільної документації щодо проведених робіт немає. Головний архітектор Києво-Печерського заповідника Яків Діхтяр визнає порушення, але списує їх на особливі причини: наприклад, зведення купола на будівлі церковної лікарні не зупинили, оскільки добудовували його в неробочі дні представники лаврського монастиря.

Примітно, що серед джерел інформації журналісти "Схем" називають екс-директора заповідника Сергія Кролевця. Який сам не проти повернутися у крісло керівника комплексу.

Роки застою і прогул атестації

Музеєзнавець Кролевець очолював заповідник 15 років - з 1995-го по 2010-й. Будучи інженером-будівельником за фахом, якісно процес реставрації Лаври він так і не запустив. За час роботи Кролевця, за інформацією преси, столичне КРУ виявило цілий ряд порушень фінансової дисципліни та ведення бухобліку, в числі яких - безпідставна виплата премій співробітникам, порушення при нарахуванні надбавок, нецільове використання бюджетних коштів на оплату навчальних відпусток, лікарняних, ну і традиційно - завищені кошториси при ремонтних роботах. Також інвентаризація виявила недостачу восьми об'єктів (балансова вартість - понад 200 тис. грн), були проблеми і з поверненням в касу готівки та оплатою оренди.

Між тим директор двічі пройшов переатестацію у комісії Мінкульту (у 2008-му і 2010-му), причому в 2009-му він просто не прийшов на неї, заявивши, що захворів. У 2012-му Кролевця звільнили від посади у зв'язку з невідповідністю. Сам Кролевець причиною свого звільнення називав інтриги в Мінкульті.

Проблемне будівництво на території Лаври велося якраз у часи керівництва заповідником Сергієм Кролевцом. У 2007-му він навіть звернувся до уряду з листом, в якому вимагав негайно зупинити всі будівельні роботи на території заповідника. Кролевець зазначив, що 25% Києво-Печерської Лаври представлені імплантантами - бутафорними спорудами. Тоді ж він розповів, що за останні 10 років у Києво-Печерській Лаврі зруйновано 10 історичних об'єктів. Причина - активні дії УПЦ (МП). Так, наприклад, в один прекрасний день від воріт і огорожі при в'їзді до Нижніх печер Києво-Печерської Лаври залишилася купа руїн. Керівництво церкви стверджувало, що було змушене розібрати споруду, оскільки із-за бездіяльності заповідника ворота могли впасти прямо на перехожих. У свою чергу в заповіднику заявили, що причиною руйнування воріт стали будівельні роботи, які безперервно вела УПЦ (МП) у своїй частині Лаври.

Однак незважаючи на постійні запевнення Кролевця в тому, що Лавру ось-ось виключать зі списку ЮНЕСКО через будівельних скандалів, статус заповідника досі не змінився. При цьому за 15 років роботи Кролевець так і не зміг оформити право заповідника на землю, а також розробити і затвердити геплан. Крім того, при його керівництві ГО "Українське товариство охорони пам'яток історії та культури" отримало в безкоштовну оренду з правом суборенди корпус №19 (близько 3 тис кв м) - приміщення при цьому здавалося різних, в тому числі, комерційним структурам. Позов про припинення договору на безкоштовну оренду був поданий тільки в минулому році.

П'ять чоловік на місце директора

За останні п'ять років Лавра, хоч і не позбавилася від незаконних будівництв, все ж трохи поліпшила свій стан. Так, у Великій Лаврській дзвіниці був встановлений восьмитонный дзвін - до цього він більше 10 років просто валявся на землі. Реконструюють і проводять аварійні роботи і в церкві Спаса на Берестові, за яку в свій час заповіднику довелося повоювати з УПЦ (МП). Після початку АТО роботи стали йти повільніше - керівництву заповідника мимоволі доводилося виступати буфером між церквою і радикальними організаціями, які вимагають вигнати УПЦ (МП) з Лаври.

Сьогодні на місце гендиректора заповденика претендують п'ятеро осіб. Крім Любомира Михайлини і Сергія Кролевця, це - Віктор Ігнатенко (як зазначають активісти. у мотиваційному листі наголосив на необхідності тісної співпраці з УПЦ (МП)), Ганна Звіряка (з 2012 по 2015-й - в. о. директора НДІ пам'яткоохоронних досліджень) та Алла Виноградна (за твердженням активістів, не має необхідного досвіду роботи). Примітно, що в. о. голови ГО "Громадська люстрація" Олександр Куліковський стверджує: прізвище кандидата, який займе місце гендиректора, вже відома. І конкурс - лише формальність. Так що тихе музейне болітце вже незабаром може потрясти ще один скандал.