Уроки української. Депутати прищемят квотою мову "Інтеру"

Пленарний день 16 березня розпочався з прийняття 244 голосами за основу і в першому читанні законопроекту "Про внесення змін у деякі закони України про мову аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації". Авторами закону стали Вікторія Сюмар (НФ), Вадим Денисенко (БПП), Микола Княжицький (НФ), Ігор Васюник (НФ), Микола Кадикало (НФ), Олена Кондратюк ("Батьківщина").

У самому законі йдеться про мову мовлення українських телеканалів. Головне нововведення - 75% ефіру загальнонаціональних каналів мають становити передачі або фільми українською мовою.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що останнім часом в країні зростає попит на національний аудіовізуальний продукт державною мовою. "Беручи до уваги триває військовий конфлікт з Російською Федерацією особливе обурення викликають у громадян випадки невикористання української мови при здійсненні діяльності у сфері телерадіомовлення, що призводить до різного роду спорів і конфліктів", — так автори пояснюють необхідність запровадження квот на українську мову в ефірі.

Втім, при обговоренні законопроекту в парламенті особливих суперечок не було. Деякі депутати назвали квоту в 75% половинчастим рішенням і закликали зобов'язати телекомпанії повністю мовити українською. Соратник Ляшко Ігор Мосійчук навіть виступив з полум'яним закликом взагалі заборонити в Україні діяльність "Інтера" і проросійських сайтів, щоб не дозволити працювати в країні "московським зозуля і кремлівським коням". Єдиною політсилою, яка виступила проти прийняття закону, очікувано став "Опозиційний блок".

І Нестор Шуфрич, і Микола Скорик особливий наголос робили на несвоєчасність розгляду закону. Мовляв, спершу економіку країни підніміть, а потім вже і про мову думайте. Уродженець Закарпаття Шуфрич російською мовою волав: "Спочатку зробіть, щоб люди як при Януковичі жили!" Представляючи той час мало не золотим століттям України.

Скорик навіть заявив, що рішення ВР суперечитиме Європейській хартії регіональних мов

Саме виконання вимог хартії лягло в основу знаменитого мовного закону Колесніченка–Ківалова, прийнятого в 2012-м. Закон "Про засади державної мовної політики" нібито мав захищати регіональні мови — ті, носіями яких визнають себе не менше 10% жителів регіону. Незважаючи на багатонаціональність населення України, цей закон, по суті, мав одну мету — звести російську в ранг другого державного. Примітно, що після перемоги Революції гідності Рада проголосувала за скасування цього закону, проте тимчасовий президент Турчинов на нього наклав вето, після того як "занепокоєння" рішенням українського парламенту висловили в Європі.

Новий закон покликаний все це виправити. За що проголосували депутати?

• Через місяць після прийняття законопроекту частка передач та/або фільмів українською мовою має становити не менше 75% денного ефіру (з 7:00 до 22:00). У випадку з регіональними каналами цю частку запропоновано встановити на рівні 50%.
• Окремо в законопроекті обумовлюється мова аналітично-інформаційних програм — програми на українському теж повинні становити не менше 75% загальної кількості таких передач. Причому передача вважається виконаним українською, якщо всі репліки провідних зроблені саме державною мовою. У той же час допускається використання інших мов без дублювання і озвучення при репортажах з місця подій. Запрошені спікери теж можуть говорити на тій мові, на якій їм зручно.
• Якщо ж телеканал транслює передачу чужого виробництва не українською, то зобов'язаний давати українські субтитри.

Цілком ймовірно, що до другого читання ці квоти можуть бути переглянуті — як у бік зменшення, так і у бік збільшення. Проте вже сьогодні в ряді українських каналів доведеться терміново набирати нових ведучих, які володіють українською.

Так, зараз російською виходить підсумкова інформаційно-аналітична програма "Події тижня" на ТРК "Україна", провідні 112-го каналу говорять російською і українською приблизно в рівних пропорціях, є передачі з російськомовними ведучими і на NewsOne.

Однак найбільше закон вдарить по телеканалу "Інтер". З переліку передач, зазначених у розділі "Програми" на сайті телеканалу, 90% ведуться російською мовою. Це і кулінарні передачі, і підсумкові випуски новин за день і тиждень, і розважальні передачі на кшталт "Добрий вечір на "Інтері". Можна не сумніватися, що в цю п'ятницю ведучий ток-шоу "Чорне дзеркало" Олексій Ліхман левову частку передачі присвятить розбору мовного питання. Не виключено, вивернувши його таким чином, ніби канал карають за тверду і чітку позицію, неприємну української влади. Власне, ореол мучеництва на "Інтері" приписують собі давно, а підпал каналу невідомими став справжньою вишенькою на торті "постійних утисків".

До речі, незавидна доля чекає і попередника Лихмана у "Чорному дзеркалі" на "Інтері" Євгена Кисельова. Днями троє росіян — Олексій Семенов, Євген Кисельов і Матвій Ганапольський — заявили про те, що будуть піднімати телеканал "Тоніс". Семенов стане генпродюсером, а Кисельов і Ганапольський займуться авторськими програмами. Але якщо Ганапольський розмовляє українською, то Кисельову доведеться вести програму тривалістю 20 хвилин, щоб вкластися в 25% ефіру.

Закон про введення квот на телебаченні напевно буде використаний політиками різних мастей. Одні будуть за його рахунок піаритися, інші - критикувати владу

Примітно, що вже після голосування за закон нардеп Сергій Лещенко виступив в унісон з колишніми "регіоналами". Мовляв, чекайте тепер чергового розколу країни за мовною ознакою. Нібито влада кинула громадянам кістка, "фейковий інформаційний привід", щоб відвернути увагу людей від боротьби з корупцією. Одним словом, змішалися в купу коні, люди.

Насправді новий закон навряд чи зможе розколоти суспільство. Коли вводили квоти на українську музику на радіо, противники закону стверджували, що ефір буде нічим наповнювати. Але ці страшилки в підсумку не спрацювали. У випадку з телеканалами все ще простіше: мова йде про те, щоб нові передачі готувати українською, а не російською. Навряд чи у когось з глядачів виникнуть проблеми з розумінням того, про що йому розповідають з екранів телевізора.

Зате у справі відбудовування української медіасистеми від російської буде зроблено важливий крок. У гібридної війні адже основні битви ведуться не на фронті, а за столами переговорів і на сторінках газет.