Як курців виживуть з міст
Незабаром любителям затягнутися на вулиці доведеться шукати спеціальні місця для перекуру, розташовані на відстані більше 20 м від входів у будь-житлові і нежитлові будівлі. Тим, хто порушить це правило, доведеться розщедритися: за куріння в недозволеному місці штрафи будуть збільшені вдвічі. Такі нововведення прописані в законопроекті №3788 "Про внесення змін у деякі закони України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів", зареєстрованому народним депутатом Геннадієм Кривошеєм ("Народний фронт").
Антитютюнові ініціативи передбачають заборону на куріння в радіусі 20 м від входів у житлові будинки, ТЦ, офіси, ресторани, держустанови, лікарні, школи, підприємства всіх форм власності. Фактично можна буде диміти на центральних вулицях, у густозаселених спальних районах, діловій частині міст, де будівлі розташовані на невеликій відстані одне від іншого. "Норма про "антитабачної зоні" буде виконуватися тільки в тому випадку, якщо для курців обладнують спеціальні місця для куріння, а над входами/виходами з будівель повісять камери спостереження", - заявив "ДС" юрист АТ "Безпалий і партнери" Євген Журавський.
Порушників пропонують карати суворіше. Зараз ст. 175-1 Купап (куріння в недозволених місцях) передбачає фінансову відповідальність у розмірі від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51-170 грн.). Після прийняття законопроекту штрафи збільшаться до 102-340 грн.
За даними МВС, в 2014 р. було складено 95 тис. протоколів за порушення ст. 175-1 Купап, у минулому році — понад 100 тис. Правда, лише в 15% випадків порушники заплатили штраф. Переважна більшість розглянутих справ завершилося накладенням адміністративного стягнення у вигляді попередження. Але навіть якщо правоохоронці штрафуватимуть, як і раніше, тільки 15% порушників і брати з них "мінімалку" (102 грн.), з курців офіційно зможуть зібрати не менше 1,5 млн грн. щорічно. Ще половина від цієї суми осяде в кишенях самих поліцейських, з боку яких напевно послідують зловживання.
"Впровадження запропонованих норм призведе лише до механічного збільшення кількості порушень і буде провокувати хабарі", — говорить завідувач сектором контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ Костянтин Красовський. Навіть зараз, коли різниця між мінімальним і максимальним розміром санкцій становить 119 грн., поліцейським складно встояти перед спокусою виписати мінімальний штраф за невеликий хабар. "Збільшення цієї різниці до 228 грн. буде ще більше провокувати порушників пропонувати гроші, щоб офіційне стягнення було мінімальним, а ще краще — обмежився попередженням", — заявив "ДС" керівник проекту "Центр контролю над тютюном" Андрій Скіпальський.
Експерти вважають, що прописані у проекті драконівські заходи проти курців — не більше ніж хитрий маневр, відвідний санкції від самих виробників і продавців тютюнових виробів. На думку Скіпальського, за законопроектом Геннадія Кривошиї варто тютюнове лобі, яке хоче просунути його в якості альтернативи законопроекту №2820, який вносить зміни в законодавство по охороні здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну. Його ще в травні минулого року зареєстрували головні парламентські борці за здоровий спосіб життя (Ольга Богомолець, Олег Мусій, Ганна Гопко та ін). Він передбачає цілий ряд нововведень, ускладнюють життя продавцям та споживачам шкідливого товару. Зокрема, пропонує повністю заборонити сигарети з різними ароматичними і смаковими добавками. Тютюнників планують позбавити можливості рекламувати свій товар: вкладати в сигаретні пачки друковану продукцію, проводити різні розіграші, намагатися подружитися з споживачами в інтернеті і навіть упаковувати сигарети в дуже красиві пачки. Замість цього хочуть зобов'язати виробників публікувати більше інформації про шкоду куріння — вона повинна буде займати 65% площі упаковки. За порушення законодавчих норм пропонуються штрафи від 5-10 тис. грн. (наприклад, за роздрібну торгівлю ароматизованими цигарками) до 200 тис. грн. (за виробництво, імпорт сигарет з вмістом шкідливих речовин, що перевищують норму, без попереджень на упаковці тощо). Представники галузі в минулому році підрахували, що збитки від прийняття проекту можуть скласти як мінімум 1,4 млрд грн., ряд компаній будуть змушені припинити своє виробництво, а ринок в цілому зменшиться не менше ніж на 15%. Тому корпорації нібито і запропонували компромісний варіант — збільшення штрафів за куріння в недозволених місцях. Зменшення кількості любителів подиміти на вулиці буде для них меншою проблемою, ніж втрата значно більшого числа покупців їх продукції в разі прийняття законопроекту №2820.
До речі, проект №3788 — вже не перший "антитютюновий" документ Геннадія Кривошиї. У квітні минулого року він зареєстрував законопроект №2430-1, який так і не був розглянутий парламентом. Він пропонував мінімальні зміни, які регулюють норми нікотину та смоли в димі сигарет, і вводив визначення тютюну для перорального застосування. "Відповідь на питання, кому потрібна така імітація змін, очевидна — тільки тютюнової індустрії", — говорила тоді координатор медиапрограмм Українського центру з контролю над тютюном Оксана Тотовицкая.
Мінфін перемагає любителів сигарет
Монетарний спосіб боротьби з курінням (штрафи та підвищення акцизів на тютюн) дійсно ефективний. Якщо в 2010 р. курили близько 10,1 млн українців, то до 2014 р. їх кількість скоротилася до 7,4 млн. Знизилися і продажу сигарет: за даними Центру з контролю над тютюном, в 2008 р. було продано 124 млрд шт., в 2014 р. — 73,5 млрд, а в минулому — 58 млрд.
За прогнозами Мінфіну, запропоноване урядом підвищення специфічної ставки акцизного податку на сигарети на 40% і адвалорної на 3% — до 15% призведе до зниження споживання сигарет в 2016 р. на 7,4% — до 54 млрд шт. Подорожчання пачки сигарет приблизно на 3 грн. відіб'є бажання курити у багатьох наших співвітчизників. Ще одним ударом може стати норма про прийняття мінімальної роздрібної ціни на рівні 17 грн. за пачку.
Як боротися з тютюновою корупцією в поліції
Наступ на українських курців почалося наприкінці 2012 року, коли заборонили курити в громадських місцях та закладах. Тоді ж ввели штрафи для порушників, і правоохоронці почали на них полювання. Боротьбою з курцями зараз займається патрульна поліція, яка діє у складі Національної поліції України. Відповідно до статті 222 Купап з 7 листопада минулого року патрульні поліцейські самостійно виносять постанови з "популярним" статтями 175-1 (куріння тютюнових виробів у заборонених місцях), 178 (розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді) і т. п. Так що саме від поліцейського залежить, яке покарання понесе курець, — відбудеться попередженням або заплатить штраф.
"Щоб уникнути зловживань, потрібно прибрати з тексту статті 175-1 можливість накладати стягнення у вигляді "попередження" і вилку штрафу, залишивши фіксований розмір, як це практикується в багатьох європейських країнах", — вважає Андрій Скіпальський.
За три роки дії "бездимного " закону" українці стали менше диміти на зупинках, біля дитячих і спортивних майданчиків, однак в ресторанах мода на кальян набирає обертів. Так, за даними всеукраїнського моніторингу, який провела коаліція громадських організацій "За вільну від тютюнового диму Україну", сигарети курять в 6% кафе, барів і ресторанів (у 2014 році - 7%). Але куріння кальяну є справжньою проблемою - "димлять" в 14% закладів (в позаминулому році - 5%). "Найімовірніше, це пов'язано з тим, що в Україні до кінця цього року діє мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу такі заклади ніхто не перевіряє, і, відповідно, не штрафує", - говорить Євген Журавський.
