Хто може розраховувати на благополучну старість

На початку липня урядова комісія з розслідування причин виникнення пожежі в будинку престарілих в селі Литочки Київської області повинна була відзвітувати про результати своєї роботи. Але чиновники поки мовчать.

Втім, основну причину трагедії, яка забрала життя 17 людей, міністр соціальної політики Андрій Рева назвав відразу - приватні пансіонати для людей похилого віку працюють поза межами правового поля, їх діяльність держава не контролює. "Законодавство України на сьогоднішній день не містить жодної правової норми, в якій є хоча б згадка про будинках - інтернатах (пансіонатах) для осіб похилого віку приватної форми власності", - заявив "ДС" керуючий партнер юридичної компанії "Арес" Роман Чумак. Але це зовсім не означає, що такі заклади нелегальні. "Стаття 43 Господарського кодексу України гарантує кожному право підприємцю без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом", - каже Роман Чумак.

Скільки зараз в Україні приватних притулків для старих - ніхто точно не знає. Правоохоронці нарахували тільки в Київській області близько 50 таких установ. Офіційно вони називаються реабілітаційні центри, гуртожитки, готелі, клуби, бази відпочинку, релігійні центри.

Потрапити в офіційні будинку престарілих вкрай складно. Відповідно до Положення про будинок-інтернат для осіб похилого віку та інвалідів, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №549 від 29 грудня 2001 року, на гособеспечение приймають осіб, які досягли пенсійного віку, інвалідів і та ІІ груп, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду і не мають працездатних родичів, зобов'язаних їх утримувати. Зараз на одне місце в таких установах претендує 31 людина.

Як виняток за спеціальним договором в будинок престарілих можуть взяти людину, у якої є родичі. Коштувати це буде в середньому 6 тис. грн. в місяць. Але навіть у цьому випадку на окрему палату з телевізором, пристойною меблями, своїм санвузлом, природно, не варто розраховувати. Умови проживання в таких будинках-інтернатах та відділеннях територіальних центрів системи соцзахисту, м'яко кажучи, спартанські. Приміром, на оплату ліків для одного пацієнта будинку престарілих бюджет виділяє 2,3-2,5 грн. в день. А гроші, які вираховуються з пенсії постояльців (в середньому 75% пенсії, приблизно 800 грн. в місяць), йдуть на оплату комунальних послуг та зарплату співробітникам.

Оскільки державні та комунальні установи для літніх людей з-за мізерного фінансування не можуть забезпечити людям похилого віку гідний догляд та лікування, так і потрапити туди практично нереально, то родичі шукають місце в приватних пансіонатах. Там ціни на зміст стартують від 5 тис. грн. в місяць і можуть досягати 20 тис. грн. Наприклад, перебування в будинку престарілих в Литочках, де сталася пожежа, варто було 6 тис. грн. в місяць.

Очевидно, що раз держава не може забезпечити літніх людей спеціалізованим доглядом, то слід офіційно допустити на ринок соціальних послуг приватний бізнес. "Держава повинна розробити правила і стандарти, яким будь-який заклад має відповідати і гарантувати людям безпеку. Створити офіційні реєстри всіх послуг, реєстри всіх одержувачів і розумно керувати цим процесом", - вважає експерт з питань соціальної політики Інституту суспільно-економічних досліджень НДІ Лариса Самсонова.

Але доля людей похилого віку - аж ніяк не головна турбота влади. Розроблений Мінсоцполітики законопроект "Про соціальні послуги" був зареєстрований у ВР під № 3143 у вересні минулого року, але так і не був розглянутий депутатами. Після зміни уряду документ перереєстрували під № 4607 в травні цього року, але до порядку денного засідання ВР досі не включили. Між тим, законопроект передбачає допуск приватних компаній на ринок соціальних послуг та державний контроль над такими установами.

Хто подбає про людей похилого віку

Проблема якісного стаціонарного соціального обслуговування літніх людей дуже актуальна для України. За даними Міністерства соціальної політики, станом на 1 січня 2016 року в Україні працює 96 державних та комунальних будинків-інтернатів для людей похилого віку та геріатричних пансіонатів, а також 332 стаціонарних відділень територіальних центрів соціального обслуговування. Кількість місць у закладах для людей похилого віку - 25 тис., хоча за даними Мінсоцполітики на сьогоднішній день в таких послугах в Україні потребують близько 800 тис. чоловік. Очевидно, що для країни з 42-мільйонним населенням нинішньої кількості інтернатів для літніх людей явно недостатньо. За даними Держстату, на початок цього року в Україні проживало майже 6,8 млн. осіб старше 65 років. Для порівняння: в Нідерландах, де чисельність населення 17 млн. чоловік, в установах, що працюють в області догляду за літніми людьми, налічується 160 тис. місць. У цій країні 6% людей старше 65 років є одержувачами стаціонарного догляду.