Хто і що отруює православіє в Україні
І всі ці чутки - купно з самим хресним ходом - яскраво демонструють, наскільки Москва і її емісари в Україні отруюють православну життя в нашій країні. Хресний хід, який міг би бути просто хресним ходом, свого роду паломництво до місця хрещення Русі, перетворений на політичну акцію, яка викликає найогидніші підозри. Те, що повинно було об'єднувати християн країни - стає демонстрацією чиєїсь політичної сили, а значить, сіє ворожнечу. Як сама церква, апелює до правди Христової, перетворюється на розмінну монету в чиїхось політичних іграх.
УПЦ МП продовжує наполягати на своїй винятковості і намагається її демонструвати. До речі, вже тому - а також, враховуючи факт політичного спонсорства - це не стільки "хресний хід", скільки демонстрація, що супроводжується молитвами. Ідеологи УПЦ МП стверджують - і показують - що "ця церква об'єднує всю Україну". Що, з одного боку, піднімає її в "особливий статус", натякає на якісь "особливі можливості". А з іншого боку, "опускає" всі інші церкви і релігійні групи до рівня "регіональних", "місцевих", а то і зовсім - "маргінальних".
Підміна понять так стара і очевидна, що не викликає нічого, крім відрази і втоми. Відрази від того, що в цю брехню раз за разом з головою занурюються ті, хто, за ідеєю, апелює до вищої правді (розбирати її "по кісточках" тут не місце, та й набридло, відверто кажучи). Втоми - від того, що кінця-краю не видно цій війні слів. Ні, УПЦ МП не "представляє Україну" (яку, в тому числі православну). Ні, вона нічого не "об'єднує" (навіть себе саму). І цей хресний хід, який мав би комусь продемонструвати якийсь "єдність" та пропагувати світ, виявляється черговим casus belli. Причому вже не в перший раз наша "єдина канонічна церква" виступає в цій ролі.
В результаті вона постійно влипає в неприємні і зовсім нехристиянські історії. То "Русский мир". То "дар волхвів" Гиркин з товаришами. То Малофєєв з Новинським. Керівництво НМЦ МП готово "страждати", перетворюватися (і перетворювати своїх вірних) у мучеників - і не приховує цього. Але, по-перше, як це сусідить з "мирністю"? А по-друге, постраждати - не гріх. От тільки за що? За "Русский мир"? За єдність з Москвою і її "великими перемогами"? За весь сонм імперських і радянських ідолів?
Якщо хтось за щось і постраждає за політичні інтереси Кремля і Чистого провулка, а також за інтереси невеликої групи українських політиків, з яких виділимо особливо фігуру Вадима Новинського. Як головного промоутера, неприхованого "мецената" та ініціатора цього хресного ходу, а також його головного лобіста в стінах ВР. Ця колосальна активність звертає на себе увагу - Вадим Новинський останнім часом так яскраво себе веде так активно піариться, що виникають найнеймовірніші припущення про причини, підгрунтя, а головне, найближчих планах цього персонажа українського політичного шоу.
Втім, треба сказати дещо про учасників цього хресного ходу - повинен же хтось зробити. Тому що це чиста правда, що "тисячі українських православних" приєднуються до хресного ходу з найщиріших християнських мотивів. Але правда і те, що таким чином ці тисячі вірних вільно чи мимоволі виявляються розмінною картою у політичній грі. І, до речі, митрополит Онуфрій - повноважний представник ці тисяч щирих віруючих, які виступають в політичній масовці.
Справа в тому, що для проросійських політиків (в першу чергу, для Вадима Новинського) цей хресний хід - свого роду політичний шантаж. Поки він рухається "на Київ" (вибір прийменника невипадковий - у гібридної війні взагалі немає лінгвістичних випадковостей, - агресивне "на", а не мирне "в"), можна робити ставки, торгуватися, розігрувати драматичні сцени в стінах ВР і фарси на площах столиці. Тому що це йдуть тисячі - які легко "домалювати" до десятків чи навіть сотень тисяч українських громадян, виборців, "голосують ногами" проти нинішньої політики київської влади. У цю "нинішню політику" можна при бажанні вкласти все, що завгодно - від євроінтеграції до комунальних тарифів. Але для початку - оскільки хресний хід і "проти лайки" - напрошуються два топоніма: Константинополь і Донбас. Вірніше, можна обмежитися лише одним - Москва.
Фактично, депутат Новинський вивів "на вулиці" свій православний ресурс. І тут, звичайно, відіграє велику роль звернення ВР до Константинополя - патріарху Варфоломію показують, "куди він лізе". Але не меншу роль відіграють політичні інтереси особисто Вадима Новинського - інакше навряд чи він так відверто "світився" на тлі цієї події. Коли політик робить щось подібне - особливо пост-радянський політик - ви можете не сумніватися в тому, що він розглядає подію як свою власну піар-акцію.
Єдина справжня небезпека для всіх - включаючи УПЦ МП - це можливість провокацій у Києві. Про яку дуже багато говорять. Навіть якщо нічого страшного не станеться, саму нашу нервозність специ з гібридною війні можуть записати до числа досягнень: протягом декількох тижнів вони "тримають клієнта в тонусі". А якщо станеться ("у клієнта здадуть нерви") - це не закінчиться нічим добрим ні для однієї з сторін. Для київської влади це небезпечно по багатьом і зрозумілих причин, з яких особливо відзначимо той факт, що київська влада досить чітко висловила свою позицію "автокефалії" - тобто будь-які неприємності з хресним ходом можуть бути представлені як "гоніння на канонічну церкву". Це небезпечно для УПЦ МП - тому що саме її звинуватять у Києві (і не без підстав) у провокаціях. Що може мати тяжкі наслідки - аж до виведення МП з легального поля України під слушним приводом.