Кому "Оскар". Кращі фільми 2018-го
"Менді" (Mandy), безумовно, кращий фільм не тільки цього року. Режисер Панос Косматос занурює нас в естетику грайндхауса, де ми зустрічаємо готового на все Ніколаса Кейджа. Актор називав одним зі своїх кумирів Клінта Іствуда - тепер він знявся в "Непрощенном" під ЛСД, про героя, який прокидається після довгої сплячки, але знову опиняється в дивному і захоплюючому сні. Кривава помста, пекельні байкери, відрізані частини тіла тут взяті в лапки, тому лякають і смішать одночасно. Може бути тому, картину хочеться дивитися не один раз.
У 2018-му на екрани повернувся не тільки Ніколас Кейдж, але і казкова няня. "Мері Поппінс повертається" (Mary Poppins Returns) потрапила в десятку кращих фільмів Американського інституту кіномистецтва (AFI). Режисер Роб Маршал спокусився на святе - звернувся до історії, екранізована в 1964 році з Джулією Ендрюс. З іншого боку, Мері Поппінс, як і Пітер Пен, просто зобов'язані з'являтися на кожному новому поколінню дітей - казка не повинна закінчуватися.
"Паранормальне" (The Endless) Джастіна Бенсона і Аарона Мурхеда - малобюджетний фільм жахів, наповнений лавкрафтовскими настроями. "У темряві, можливо, криються розумні сутності і, можливо, приховані сутності поза межами всякого розуміння". Як і в попередній картині Бенсона і Мурхеда "Ломка", все починається з дивною касети, але вона лише наживка, заковтнувши яку можна потрапити куди завгодно. Експерименти з жанровими рамками і спроба за невеликі гроші зняти кілька фільмів в одному, безсумнівно, варті уваги.
"Інша сторона вітру" (The Other Side of the Wind) - це картина-міф. Про неї багато говорили, але сам фільм ніхто не бачив. Режисер Орсон Уеллс почав зйомки ще в 70-ті роки, і, як більшість його проектів, The Other Side of the Wind періодично підвисав з-за матеріальних труднощів. Псевдодокументальная історія про старіючого голлівудському кинематографисте зібрала легендарних особистостей: головну роль зіграв Джон Х'юстон, молодого приятеля цього героя - Пітер Богданович, а ще тут можна зустріти Дениса Хоппера, Сьюзен Страсберг, Нормана Фостера і подружку Орсона Уеллса актрису Ою Кодар.
У картині "Фаворитка" (The Favourite) глядач побачить не тільки підкилимні політичні ігри, але виворіт п'єси Ежена Скріба "Склянка води". Тільки у фільмі яблуко розбрату - не молодий красень, а влада. Концентруючись виключно на жіночих персонажів - королеві Англії, герцогині Мальборо і збіднілої дворянці Абігайль - режисер Йоргос Лантимос малює світ, де для того, щоб кипіли пристрасті, чоловіки не особливо й потрібні.
Соціально-свідома історія "Магазинні злодюжки" (Manbiki kazoku) отримав "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю. Японський режисер Хірокадзу Корээда піднімає теми, актуальні ще з часів Віктора Гюго: "принижені і ображені" обходять закон не із-за вроджених злочинних нахилів, а тому, що найчастіше він суперечить справедливості.
Якщо у 2017-му шуму наробив фільм "Проти" Джордана Пила, то в 2018-му у нас був "Вибачте за турботу" (Sorry to Bother You). Як і Пив, режисер Бутс Райлі висміює у своєї сюрреалістичної сатирі расистські теорії та соціальні штампи. Але дубльований переклад може викликати у вітчизняного глядача питання: адже мова в картині йде про голос "білої людини", яким оволодів чорношкірий.
"Місія нездійсненна: Наслідки" (Mission: Impossible - Fallout) теж заслуговує нашої уваги. Ця франшиза існує з 1996 року і головною зіркою в ній залишається нестаріючий Том Круз. Шостий за рахунком фільм деякі критики назвали кращим з усієї серії. Мабуть, коли нас вже не буде на цьому світло, моложавий Круз зніметься в "Місії", яка переплюне всі попередні.
Іронічний комікс "Дэдпул 2" (Deadpool 2) - дурний, веселий і повчальний. Творці сіквела не пішли шляхом, яким ідуть автори успішних екранізацій графічних романів: не стали навантажувати своє творіння бюджетом, пафосом і масштабністю. У 2018-му було багато серйозних фільмів, але цей не з їх числа.
"Чорний клановець" (BlacKkKlansman) - відмінний фільм про старої Америці, частково про нову Америці і про нас, які вважають себе краще чорношкірих лише тому, що ми білі. Тут ми бачимо ніггера - куклуксклановца, причому у основі фільму лежить реальна історія.
"Таллі" (Tully) - фільм, який вимагає терпіння від глядача. Шарліз Терон намагається в черговий раз налякати публіку своїм перевтіленням (на цей раз не в маніяка, а в повну багатодітну матір). Але і це не важливо: тільки в кінці ви розумієте, що подивилися одну з найкращих стрічок 2018 року. Мабуть, якщо говорити про материнство, то цей mindfuck можна порівняти лише з "Психо" Альфреда Хічкока.
"Холодна війна" (Холодний wojna) на перший погляд нагадує п'єсу Зоріна "Варшавська мелодія" - про летить через роки і відстані любові до польської співачки. Але для автора "Холодної війни" Павла Павліковського важливий не тільки сюжет. Так само, як у польських шедеврах "Попіл і алмаз", "Загадковий пасажир", головне у фільмі - відчуття чарівництва, яким тут не місце, а воно з'явилося.
"Чорна пантера" (Black Panther) - комікс з політичним забарвленням, і це забарвлення самого темного кольору. Автентичні африканські елементи і саундтрек роблять фільм унікальним. У глядача немає відчуття, що його принесли в жертву політкоректності - а це один з головних недоліків багатьох картин 2018 року. Рекомендується, насамперед, шанувальникам марвеловской продукції.
Завдяки Системі рейтингів Американської асоціації кінокомпаній (MPAA) картина "Восьмий клас" (Eighth Grade) практично не мала шансу дійти до свого головного глядача - підлітка. Решта могли відчути полегшення від думки, що школа вже позаду. Фільм демонструє вплив сучасних соцмедіа - головна героїня веде свій YouTube-канал. Але найкраще настрій "Восьмого класу" передає цитата з "Леона": "Життя - завжди таке лайно або тільки в дитинстві? - Завжди".
Південнокорейський "Палаючий" (Beoning) знятий за твором Харукі Муракамі, але нехай вас це не лякає - шестистраничный розповідь перетворився у 2-годинний фільм. Любовна історія буде загострюватися, поступово трансформуючись у містичний трилер. Навіть самому уважному глядачеві важко зрозуміти, де тут реальність, а де фантазія. ФІПРЕССІ Каннського кінофестивалю, мабуть, і самі заплутались тому нагородили картину премією.
"Людина на Місяці" (First Man) - фільм про космонавта Ніла Армстронга. А ще про те, що за відповіддю на запитання, навіщо була дана ця життя, і чому в цьому житті присутня смерть не тільки твоя, а й близьких людей, доведеться летіти дуже далеко. Взявши за основу одне з головних досягнень Америки, режисер Дем'єн Шазелл зняв дуже інтимну картину. Найбільше "Людини на Місяці" критикував той, хто його не бачив - Дональд Трамп.
У 2001-му журналістка Мері Колвін висвітлювала громадянську війну на Шрі-Ланці і втратила свій ліве око. Втім, ця втрата була не єдиною. Картина "Приватна війна" (A Private War) - біографічна, її героїня підірвався на саморобному вибуховому пристрої в 2012 році. Такі фільми зазвичай отримують "Оскар", але поки відомо, що виконавиця головної ролі Розамунд Пайк номінована на "Золотий глобус".
Над жанром вестерну як тільки не знущалися. "Дівиця" (Damsel) - чергова спроба, яку здійснили режисери Девід і Нейтан Зеллнеры. Невідомо, як цей фільм буде виглядати через кілька років, але в 2018 році він повністю відображав порядку денного з постійним тиском #MeToo. Після Шарон Стоун в "Швидкий і мертвий", постійно унижаемой і до кінця страченої Дженніфер Джейсон Лі в "Омерзительной вісімці", прийшла черга висловитися Міа Васиковської в "Дівиці".
"Якщо Біл-стріт могла б заговорити" (If Beale Street Could Talk) - екранізація однойменного роману Джеймса Болдуіна. Меланхолійна історія кохання номінована на "Золотий глобус" як "Найкращий драматичний фільм". І так само, як у "Чорному клановце" і "Чорній пантері", тут піднімається проблема расизму.
Героїня фільму все життя тягне свого чоловіка-письменника, а Гленн Клоуз витягає картину "Дружина" (The Wife) на новий рівень - і заслуговує вже давно маячащего перед нею "Оскара" як краща актриса. Джоан Арчер, по суті, написала всі романи свого чоловіка, але сімейне щастя було важливіше дурного жіночого марнославства. The Wife насправді не стільки про сімейних відносинах, скільки про те, щоб сталося б, якщо Моцарт підписував свої твори ім'ям Сальєрі.
Брати Коен, які експериментували у всіх можливих жанрах, в результаті ніби зупинилися на вестерні. Але подивившись "Баладу Бастера Скраггса" (The Ballad of Buster Scruggs), ви переконаєтеся, це сталося через те, що вестерн - найдемократичніший жанр. Як Джуді "Шість коней" в "Омерзительной вісімці", так і тут Коени впрягли в один фільм відразу шість історій, майстерно ними керують.
"Людина-павук: Через всесвіти" (Spider-Man: Into the Spider-Verse) - лебедина пісня піснею Стэни і комікс коміксів студії Marvel. Поява нового супергероя викликало до життя його попередників і колег, кожен з яких представляє в мультфільмі свій власний стиль.
Картину "Рома" (Roma) зняв Альфонсо Куарон. Якщо простежити його кінематографічний шлях ("Великі надії", "Гаррі Поттер і в'язень Азкабану", одна з серій "Париж, я люблю тебе", продюсер "Лабіринту фавна"), то створюється відчуття, що він не стільки шукає нові форми, скільки замітає сліди. Чорно-білий фільм, дія якого відбувається під час студентських заворушень у Мехіко - чергове тому підтвердження. Стрічка нагороджена "Золотим левом".
У 1990-му одразу чотири "Оскара" отримав фільм "Шофер міс Дейзі" про непрості стосунки багатою єврейки і її чорношкірого водія. В 2018 році на екрани вийшла картина "Зелена книга" (Green Book). Тепер за кермом - колишній охоронець італо-американського походження, а пасажир - чорношкірий музикант. Путівником для вимушених компаньйонів служить "зелена книга", яка допоможе об'їхати небезпечні для афроамериканця місця.
"Не знаю, як там в Лондоні, я не була. Може, там собака - друг людини. А у нас управдом - друг людини!" - цю фразу запросто міг вимовити мер-диктатор з фільму "Острів собак" (Isle of Dogs). Нібито рятуючи Японію майбутнього від нової форми грипу, моральний гицель виселяє псів на окрему територію. З мультфільму Уеса Андерсона ми дізнаємося, що собаче серце недовірливо і непостійно. Цікаво, що серед своїх натхнень для цієї картини режисер назвав творчість Акіри Куросави.
Тихіше води, нижче трави живе сімейство в стрічці Джона Красінскі. У наближенні 2020 року на людей полюють монстри, що реагують на будь-який звук. Тому герої фільму "Тихе місце" (A Quiet Place) змушені спілкуватися одними жестами. Перед нами новий вид саспенсу: глядач спочатку знає правило і тепер боїться кожного подиху вітру.
"Месники: Війна нескінченності" (Avengers: Infinity War) увійшли до четвірки найбільш касових фільмів усіх часів. Тріумфальний хід Marvel Studios по екранах світу в 2018 року не обмежилося "Месниками", але саме вони подарували студії Камінь Сили. Свято спецефектів і попкорну ще не закінчено - такі прибуткові пригоди супергероїв, природно, будуть продовжуватися і в 2019 році.
"Грім-роуд" (Thunder Road) - повна протилежність "Месникам" і справжній удар по нервовій системі глядача. Розриваючись між комедією і трагедією, цей новий представник незалежного американського кінематографа, починається драма, переходить у дикий фарс, а до кінця виявляється політичним памфлетом.
Режисер Пол Шредер - шанувальник Тарковського, але його фільм "Щоденник пастора" (First Reformed) порівнюють з стрічками Бергмана. Актор Ітан Хоук грає людини, в якому знайшли зосередження всі біди світу - війна в Іраку, забруднення атмосфери, церковні розбіжності і т. д. Картина увійшла в десятку кращих фільмів AFI.
"Прикрась прощальне ранок квітами обіцянки" (Maquia: When the Promised Flower Blooms) - кращий фільм-аніме 2018 року. Макия - з племені безсмертних і повинна пережити відхід усіх, кого вона любить. Дебютна робота Марі Окади на перший погляд виглядає як типова для цього жанру анімації романтична драма. Але якщо вірити, що душа безсмертна, то кожен з нас нескінченно відчуває те ж, що і героїня фільму.
