Комісія з моралі версія 2.0. Зарийте вже стюардесу

Скріпи не зжити. Це як гідра: рубаєш одну голову - відростає дві. Причому, в самому несподіваному, а головне - корисне місці. Українська публіка вже встигла забути нещасливу комісію з моралі, яку парламент ліквідував два роки тому. Але тепер орган з подібними функціями планує воскресити Мінкульт: там хочуть створити експертну раду з питань суспільної моралі. "Творчі спілки" в сфері культури, мистецтва та журналістики будуть стежити за тим, щоб до українців, не приведи господь, не потрапили матеріали порнографічного характеру.

Імовірно, наш чекає новий виток цензури: комісія з моралі минулій версії встигла прославитися спробами заборонити пісні Скрябіна, Comedy Club (і наш, і російський), газету "Блик", журнали EGO, ХХL, МАХІМ, телесеріал "Щасливі разом", а також виявила порнографію на ресурсі Infostore. Сервера ресурсу вилучили у 2008 році нібито за розповсюдження порнографічних матеріалів, але громадськість була впевнена, що пошуком порно влада маскувала наступ на свободу слова.

Результати роботи комісії по моралі викликали щонайменше подив. Так, російський мультсеріал "Маша і Ведмідь" моралісти назвали класичним прикладом садизму, в "Шреку" засудили спотворення жінки, пропаганду збочень (це, мабуть, про осла і драконицу) і той же садизм. "Лутник" обурив комісію тим, що є істотою без підлоги і сім'ї, в "Футурамі" виявився робот-збоченець, "Сімпсонів" звинуватили в руйнуванні сімейних цінностей, "Південний парк" - у висміюванні дорослих та легалізації наркотиків (якщо це все, що виявили поборники моралі, то дивилися вони явно неуважно). Ще комісія була впевнена, що мультфільми аніме руйнують статеву самоідентифікацію дитини і також пропагують збочення.

Один з найгучніших скандалів - визнання порнографічної книги "Жінка його мрії" письменника Олеся Ульяненка. Серед претензій до книги - використання нецензурних слів. При цьому критиків не збентежило, що ці ж слова Ульяненко використав у романі "Сталінка", за яку йому присвоїли Шевченківську премію. Але і це не все: голова комісії Василь Костицький навіть обіцяв розробити сертифікати зразкових сімей - документ, що засвідчує факт виникнення взаємних прав та обов'язків подружжя.

Громадськість і ЗМІ неодноразово підкреслювали, що діяльність комісії носить безглуздий характер, порушує свободу слова та й в цілому віддає маразмом. Під тиском активістів у 2015 році комісію нарешті розпустили рішенням Верховної Ради. Вона пропрацювала 11 років, будучи, за словами ініціатора розпуску законодавчого органу Ольги Червакової, найодіознішою держструктурою, яка запам'яталася лише скандалами. При цьому комісія не мала окремого предмета регулювання і, по суті, дублювала функції інших органів.

Функції ліквідованої в минулому році Нацкомісії взяли на себе МВС, Мінкульт, Нацради з теле - і радіомовлення, Держкомітет по теле - і радіомовленню, податкові та митні органи. І Мінкульт вирішив відродити одіозної комісії. На тлі скандалу з підручником по сімейним цінностям і депутатів, які "відрегулюють сексуальну орієнтацію" згідно цінностей свого залу, Мінкульт має намір створити орган (і, що важливо, виділити на нього гроші), який буде цензурувати літературу, музику і журналістські статті.

Але для цього цілком вистачає і Нацради з теле - і радіомовлення, який, схоже, цілодобово дивиться російські серіали і забороняє їх потім пачками. Якщо Мінкульту не вистачає текстів з порнографією, можна порекомендувати їм сайти з фанатським творчістю - з ними навіть російський закон про заборону "пропаганди гомосексуалізму" нічого не зміг вдіяти. Знайдуть і дуже альтернативну анатомію, і заклики до насильства. Наскільки гостро стоїть в Україні потреба в изничтожении порнографії на телебаченні й у літературі, коли і малолітній може знайти цілу гору гостросюжетних відео, просто загуглив слово "порно"? А нещодавно з'ясувалося, що на просторах російськомовного Інтернету вистачить навіть фрази "мама вчить дочку".

При цьому в Мінкульті обіцяли фінансувати з творчих спілок тільки ті, які мають статус національного. А це означає, що експертна рада розбирати по кісточках твори мистецтва можуть потрапити люди з далеко не сучасними поглядами. Приміром, Національної спілки кобзарів або краєзнавців. При цьому механізму, як саме бандуристи, хористи і представники спілки художників повинні наглядати за мораллю - невідомо. Як і незрозумілий механізм фінансування їх участі в боротьбі за "обліко морале". Окремо доплачувати за пошук порнографії?

Здавалося б, у Мінкульту є куди більш важливі заняття - зняти якісне кіно з патріотичним змістом або навіть пару сериальчиков, щоб зайняти нішу заборонених, сприяти розвитку музики в Україні, організовувати поїздки українських діячів мистецтва на міжнародні виставки і фестивалі. Багато адже не вистачає засобів. Але немає. Спеціально посаджені експерти будуть думати над тим, що ж є порнографією і як за неї карати.

.

Історія з ліквідованої і знову анонсованої комісією з моралі нагадує анекдот з лихих 90-х. Літак зазнає аварії над океаном, пілот, помічник пілота і стюардеса потрапляють на безлюдний острів. Через місяць життя втрьох пілот сказав: "Геть розпуста!" - і вбив стюардесу. Ще через місяць він знову сказав: "Геть розпуста!" - та закопав стюардесу. Ще через місяць він сказав: "Геть розпуста!" - і відкопав стюардесу.

Чекаємо, що вважатимуть розпустою нові моралісти і який продукт епохи постмодернізму першим злякає охоронців моралі і сил.