Коли Київрада зупинить переділ столичних земель
Депутати Київради знову згадали про необхідність зупинити незаконний переділ столичних земель. На одне з найближчих пленарних засідань планують винести проект Програми використання та охорони земель міста Києва на 2016-2020 рр. (його вже погодили дві комісії міськради — бюджетна та земельна). Виконавцю програми — департаменту земельних ресурсів — планують виділити майже 130 млн грн. бюджетного фінансування в найближчі п'ять років (з них в цьому році 30 млн грн.). До 2020 р. чиновники обіцяють встановити межі Києва, провести інвентаризацію всіх земель столиці, організувати оформлення ділянок всіма землевласниками, встановити межі заповідників, лісів і прибережних зон.
Але до тих пір столична земля залишається легкою здобиччю для недобросовісних землекористувачів.
Найбільш показовий випадок — передача Коцюбинським сільрадою у приватну власність 90 га Біличанського лісу, який відноситься до Києва. "Якщо проблему межі міста не вирішити, то подібні крадіжки столичної землі можуть продовжитися", — вважає директор аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко.
Столичні чиновники раніше вже розробляли проект затвердження межі Києва, але його не вдалося узгодити з керівництвом деяких прилеглих до міста населених пунктів. Документ не сподобався шести сільським радам Обухівського та Вишгородського районів. А тепер, за даними Горзема, у зв'язку з новими нормами законодавства цей проект межі Києва застарів і його треба переробити. На це у найближчі п'ять років спишуть 7 млн грн. Однак тепер, щоб не зв'язуватися з погодженням документа з сільрадами, столичні депутати хочуть звернутися до парламенту, щоб той затвердив встановлення меж міста.
На розробку проектів землеустрою з організації і встановлення меж природоохоронних, історико-культурних, земель водоохоронних і лісгоспів в 2016-2020 рр. планують виділити 16 млн грн. Це може врятувати важливі для міста заповідники, ліси і прибережні зони від розбазарювання. Береги Дніпра зараз доступні для городян лише на 15%, а 30% території біля річки обгороджено парканами. Часто цінні ділянки в межах червоних ліній присвоюють шляхом самозахоплення, зводять там нерухомість і намагаються узаконити землю через суди. Але траплялися і прецеденти передачі в оренду прибережних зон самої Київрадою. Подібний випадок стався, наприклад, з ділянкою по вулиці Прирічній, на березі затоки Собаче Гирло, який був відданий в оренду ТОВ "Архітектурно-будівельний альянс". У 2014 р. Дніпровська екологічна прокуратура намагалася через суд скасувати це рішення, але Вищий госпсуд відмовив у задоволенні позову. Правда, в минулому році договір оренди розірвали вже самі депутати міськради.
Встежити за всіма прибережними ділянками досить складно. Вони можуть бути закріплені за безліччю міських структур — КП "Плесо", КП "Київблагоустрій", департаментами КМДА або РДА, а деякі землі взагалі вважаються нічиїми. Розробка землевпорядної документації визначить межі таких територій та їх власників і припинить нинішній хаос.
Ще один пункт програми (він обійдеться бюджету в 25 млн грн.) — інвентаризація земель Києва та реєстрація в Державному земельному кадастрі ділянок комунальної власності загальною площею 7,5 тис. га. В результаті надходження до бюджету від плати за землю збільшаться до 2020 р. практично вдвічі — з нинішніх 1,3-1,7 млрд до 3,3 млрд грн. Інвентаризація дозволить визначити наявність або відсутність оформлених прав на користування наділами і укласти договори з землекористувачами, у яких їх немає. Це повинно автоматично підвищити надходження в скарбницю. Зараз земельний податок за використання неоформленої землі становить 1% від нормативної грошової оцінки ділянки. Якщо ж надів буде офіційно оформлений, його користувачеві доведеться оплачувати оренду, мінімальна ставка якої складає 3%.
Цікаво, що раніше столичні чиновники вже проводили інвентаризацію. Так що експерти допускають, що повторна ревізія не більше ніж привід для зловживань. За даними Програми використання та охорони земель Києва, з 2001 по 2005 рр. було проведено опис 43,8 тис. га міської землі (52,4%), а до 2010 р. — 62,6 га, або 74,9%. "На сьогоднішній день в столиці проведена повна інвентаризація земель. Підтвердженням тому є той факт, що департамент земельних ресурсів КМДА видає кадастрові довідки (інформацію з реєстру про конкретному наділі), в яких зазначено, що вони видані на підставі інвентаризації. Так що програма використання земель — це просто інструмент для списування грошей", — стверджує дійсний член Української академії архітектури Віктор Глеба.
Та й всі інші благі починання, задекларовані в програмі, можуть так і не бути реалізовані. Причому з цілком пристойною причини — недостатнє фінансування. У цьому році на виконання програми виділено менше третини від необхідної суми — всього 8 млн грн. Подібна ситуація була і з попередньою програмою, яка затвердила план дій на 2011-2015 рр. "У ній було передбачено 200 млн грн., а виділили за фактом 7 млн грн.", — розповів "ДС" директор департаменту земельних ресурсів КМДА Олексій Поліщук.
Так що наведення порядку зі столичними землями, навмисно чи ні, знову може бути відкладено на невідомий час. Це зіграє на руку недобросовісним землекористувачам і забудовникам, які зможуть продовжити безперешкодно привласнювати дорогоцінні ділянки в столиці.