Кінець "пакета для пакетів". Як українців змусять дбати про екологію

Українців на законодавчому рівні примусять дбати про екологію та відмовитися від багаторічної звички, яка викорінилася в нашому суспільстві – зберігати пакетики у пакетиках.

Три етапи прощання

Україна починає трьохетапне прощання з пластиковими пакетами в рамках прийнятого закону "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України". Перший розпочинається вже 10 грудня 2021 року. Він передбачає заборону безоплатного розповсюдження пластикових пакетів у магазинах, супермаркетах, аптеках, закладах харчування та сфері надання послуг. Йдеться про пакети з товщиною стінок понад 50 мікрометрів. Зазвичай вони непрозорі, забарвлені в певний колір, такі пакетики витримують вагу понад 7 кг. Панікувати не варто, повністю з обігу вони не зникнуть, але за них треба буде заплатити на касі.

Поки що не доведеться платити за надтонкі пластикові пакети з товщиною стінок до 15 мікрометрів — найбільш розповсюджені прозорі пакетики-"майки", у які ми звикли складати придбані у магазинах та на ринках овочі і фрукти. Водночас, законом дозволено безоплатно використовувати біорозкладні або екологічні пакети. Вони виготовляються з картопляного або кукурудзяного крохмалю, завдяки чому згодом розкладаються на елементи природного походження.

Проте перший "адаптивний" етап триватиме недовго. Вже через три місяці після його старту – 10 березня 2022 року — розпочнеться другий, який передбачає заборону на використання в торгівлі тонких та надтонких пластикових пакетів, а також оксорозкладних, що мають у своєму складі добавки для швидшого розпаду на мікропластик. З березня придбати їх можна буде лише для особистих цілей за встановленими урядом цінами. Доступними залишаться надтонкі пакети, але тільки як виробнича упаковка для транспортування риби, м'яса, сипучих продуктів та льоду.

З 1 січня 2023 року в Україні розпочнеться третій, завершальний етап, який передбачає повну заборону усіх пластикових пакетів і заміну їх на біорозкладні пакунки.

Чого чекати покупцям

Ще рік пластикові пакети з обігу не зникнуть, їх можна буде придбати за власні кошти. Тобто, якщо ви звикли пакувати свої покупки у безліч пакетів і пакетиків — будь ласка. Тільки тепер за це задоволення доведеться заплатити, причому чимало. Так, за один пакет без ручок та бічних складок вам треба буде викласти 2 гривні, за пакет без ручок із бічними складками – 2,5 гривні, а за пакет з ручками та бічними складками – 3 гривні.

Проте не варто засмучуватися, бо насправді безкоштовних пакетів не існує. Ви за них платите і зараз, просто ціна за ці нібито "безкоштовні" аксесуари закладається у вартість середнього чеку. Тож, берете ви їх в магазині чи ні, все одно за них сплачуєте.

В деяких супермаркетах вже почали пропонувати альтернативу: багаторазові мішечки для круп, овочів та фруктів, а також полотняні сумки та паперові пакети. У торгових мережах переконують: перейти до екологічного пакування товарів готові. Однак попереджають: споживачам екологічні пакети обходитимуться дорожче, ніж пластикові. Собівартість стандартного біорозкладного пакета-майки, які вже продаються на касах супермаркетів, вища, ніж поліетиленового у 2,5-3 рази: 1 грн проти 28-30 коп. відповідно. Проте експерти прогнозують, що поступово ціна на екопакети впаде, адже виробники розширюватимуть виробництво та адаптуватимуть його до нових вимог.

Коментуючи зміни, в.о. міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець заявив, що обмеження обігу пластикових пакетів на території України – це, у першу чергу, запобігання утворенню відходів. "Використання пластикових пакетів стане зваженим, а українці поступово звикнуть брати пакети лише за реальної потреби. Отже, менше продукуватиметься сміття, яке потім опиниться на звалищі, потрапить у довкілля. Практика, яка наразі запроваджується в Україні, не є новою. За аналогічними правилами живуть європейці, подібні обмеження встановили десятки країн світу. І ми також рухаємося цивілізованим шляхом", — наголосив Стрілець.

Голова громадської організації "Україна без сміття" Євгенія Аратовська вважає, що прийняття такого важливо закону — великий плюс для довкілля і для формування правильної споживацької культури. "Це сигнал населенню про те, що країна, яка має більше ніж 30 тис. сміттєвих звалищ, не може собі "дозволити" засмічувати свою територію ще більше через численні пакетики. Є велика надія, що рітейл бізнес і маленькі продавці, такі як бабусі на ринках, перейдуть на більше сталі альтернативи, ніж поліетилен, – біорозкладні пакети з крохмалю і багаторазові мішечки. Рішення зробити пакетики платними було надзвичайно правильним і воно вплине на відмову від споживання такої тари", — зазначила Аратовська.

"Пластиковий аудит": хто і як контролюватиме

Контролювати дотримання "антипластикового" закону буде Держпродспоживслужба за допомогою планових та позапланових перевірок магазинів, кафе, ресторанів та ринків. За словами заступниці голови державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів Ольги Шевченко, при здійсненні таких перевірок у разі виникнення сумнівів щодо відповідності характеристик пластикових пакетів окремі зразки будуть відбиратися для проведення незалежної експертизи. Робитимуть її у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на проведення таких робіт згідно із законодавством.

Порушникам закону загрожуватимете штраф. З 10 грудня 2021 року він складатиме від 1,7 тис. грн до 3,4 тис грн, а при повторному порушенні – до 8,5 тис. грн. Та це тільки початок. Після 10 березня 2022 року розмір штрафу за платне і безоплатне розповсюдження тонких, надтонких чи оксорозкладних пластикових пакетів суттєво збільшиться і становитиме від 8,5 тис. грн до 17 тис. грн, а при повторному порушенні – від 17 тис. грн до 34 тис. грн.

Українці також матимуть право ініціювати позапланові перевірки. Вони зможуть зателефонувати на гарячу лінію Держпродспоживслужби, або написати паперового чи електронного листа.

Як інші країни вирішують "пластикову" проблему

Заборона одноразових виробів із пластику на світовому порядку денному з 2018 року: уже тоді обіг пластикових пакетів регулювали податками чи заборонами 127 країн. Та й причини бити на сполох в урядів чималі. Кожну секунду у світі використовують та викидають 16 тис. пластикових пакетів. У сумі це становить трильйон одноразових пакунків, викинутих щороку. Пластик з них потім опиняється у водоймах та ґрунтах, де залишається на сотні років. У природі він не розкладається, а лише розпадається на дрібніші частинки, перетворюючись на мікропластик, який потім опиняється в продуктах харчування та питній воді. Не рятує навіть переробка, яка лише відтерміновує момент, коли пластик опиниться на звалищі. До того ж, лише 9% пластикових відходів доходять до етапу переробки.

На сьогоднішній день в Італії та Франції діє повна заборона на розповсюдження пластикових пакетів. Німеччина спершу пішла шляхом добровільних угод з приватним сектором, а заборону вводить з лише 2022 року.

Уряд Туреччини нещодавно заявив, що лише за перший рік заборони пластикових пакетів їхнє використання зменшилось на 75%. Це дозволило заощадити 150 тисяч тонн пластику. В Ірландії після введення податку лише за перший рік попит на пластикові пакети знизився на 90%. У Китаї, де заборона на безкоштовне розповсюдження пластикових пакетів діє з 2008, вже через рік обіг скоротився на 70%. А за наступні сім років дії обмежень їхня кількість поменшала на дві третини, завдяки чому в довкілля не потрапило 14 млн тон пластику.

Звичайно, поки що складно передбачити, наскільки швидко адаптуються до змін ритейлери та споживачі. Чимало залежатиме від дій уряду щодо нагляду, та й від самих українців. Спираючись на досвід інших країн, лише через рік можна буде оцінити, наскільки швидко всі сторони процесу адаптуються до нового порядку і наскільки скоротиться обіг пластикових пакетів в Україні. Проте вже зараз можна стверджувати, що введення в дію закону "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України" — крок у правильному напрямку.