Кім Чен Ин заздрив. Що думають донеччани про травневі свята в стилі ДНР
Журналісти "ДС" поговорили з деякими мешканцями окупованого Донецька і вивчили, що пишуть донеччани в соцмережах, щоб побачити картину свят зсередини.
Победобесие по-донецьки
До параду в Донецьку готувалися дуже ретельно: з 30 квітня по 7 травня в Донецьку було цілих чотири репетиції. І пройшов він, треба визнати, досить організовано, без казусів. Дія супроводжувалася промовою професійних дикторів.
Танк часів Другої світової Т-34, що йшов на чолі, сюрпризом не став, оскільки про "сюрприз" всі донеччани знали ще мінімум за тиждень до параду. Більше здивував навчально-тренувальний літак, передбачувано розфарбований у ДНР-ський триколор. Втім, теж не аби який сюрприз, адже всі донеччани знають, що в 15 км від міста в селищі міського підпорядкування Моспіно розташований аеродром для стрибків з парашутом.
Парад показували по місцевим і російським каналам. Полонених українських вояків в цей раз не було.
Ось найбільш популярні коментарі в донецьких групах ВК, анонсували парад:
"4 репетиції параду за 2 тижні. Північна Корея заздрить"
"Навряд чи мій дід воював за МММ-ників і торговців курятиною"
"Слава богу, ми незалежні, а то був би у нас щас безвиз, євробачення, "Шахтар" б "Сельту" приймав у Донецьку, Луганськ б "Манчестер" з Моуріньо приїжджав би, страшно уявити"
"Третій рік в пеклі"
Щодо "замаху" на Захарченко (8 травня - по дорозі на Савур-Могилу) думки передплатників були практично одностайні: "лажа постановочна". Після чого було багато уїдливих жартів про Рейк'явіку.
А ось кілька коментарів донеччан з цивільних, з якими вдалося поспілкуватися безпосередньо 9 травня, після параду.
"Дуже хороша організація. Це наш головний свято. Новий рік і День перемоги. Це традиції з дитинства. Нагадало парад на Червоній площі. І люди побачили своїх захисників. А якщо є захисники - значить прийде і світ"
"Що б там не говорили, 9 травня це справжнє свято. Такого не було жодного разу, щоб ми в цей день не привітали батьків. Мій дід по батькові був важко поранений. А на рахунок параду... я вперше побачила сама за три роки. Прийшла більше з цікавості, хоча не люблю такі видовища. Слава богу в цей раз хоч полонених не водили. Взагалі не впевнена, що дітям треба показувати ці танки і "гради", вистачить їм і того, що вони вже за цей час надивилися і чують по ночах"
"Чому Захарченко ніс портрет Мотороли? У нас що героїв мало - тих, що в 41-45 воювали? Я вважаю, що не можна ці дві війни порівнювати. Я не знаю, за що зараз ця війна. Мені ця війна з самого початку була не потрібна. І моїм близьким вона не потрібна. Шкода стареньких, хто і ту війну дітьми застав, а зараз на старості їм знову звалилася війна".
1 травня в "ДНР" пройшла демонстрація з нагоди дня трудящих, а 2 травня в місті втретє "вшанували пам'ять загиблих в Одесі в 2014 році".
А ось, що кажуть мешканці "ДНР" про останніх заходах в місті і трохи про весняному Донецьку.
"Донецьк сьогодні це як знімальний майданчик. Це обличчя і ди-ни-ри і всієї "Новоросії". Сюди привозять же бюджетників і з інших міст "республіки". Просто робиться картинка: і для російських ЗМІ, і для внутрішньої агітації. Хочуть показати, що у Донбасу нібито є з будь-якого приводу свою думку і свої цінності, лише б все зробити в пику Україні. Якщо хорошою технікою фотографувати і з потрібних ракурсів, то можна і ще більше людей показати заради статистики".
"Першого травня ми гуляли з родиною в центрі, бачили колону демонстрантів. Нічого нового, в загальному. Мені здається, на всі мітинги і демонстрації ходять одні і ті ж люди. Частково активісти громадських організацій, всякі організатори від міністерств, це їхня робота, за яку їм платять гроші. Бюджетники зі студентами, яких призначили відвідувати заходи для масовки. Ну і пенсіонери, звичайно. Так нехай ходять, цілком нешкідливий свято це перше травня.
У самій колоні тисячі 3-4, думаю, було. Складно сказати, скільки людей виходить на всі ці заходи. Тим більше є багато способів створити ілюзію, що їх більше, ніж насправді. Навіть без фокусів телеоператора.
До того ж прапори і транспаранти, напевно, більше місця займають, ніж самі учасники. Плюс безліч роззяв навколо. Люди просто вийшли у вихідний на прогулянку. А в звичайні дні в центрі майже безлюдно".
Про панахиді з нагоди подій в Одесі
У цьому році захід з приводу подій в Одесі проходило на бульварі Пушкіна. Був організований "концерт-реквієм", покладали квіти до "стенду пам'яті". Інша частина заходів пройшла в кінотеатрі "Шевченко", на якому давно вже висів анонс фільму "Одеса. Три роки" - від російського режисера Мамонтова. В анонсі значився як "фільм-розслідування".
До речі, центральний кінотеатр у Донецьку досі носить ім'я Тараса Шевченка. Його не перейменовували. І бульвар Шевченка, що залишився, і пам'ятник, біля якого колись місцевий євромайдан збирався.
Все та ж звична для жителів "республіки" риторика. Пушилин зокрема заявив: "З подачі київської влади радикали вчинили страшний злочин, у результаті загинуло 48 осіб. Сьогодні одеситам важко, їм не дають вшанувати пам'ять загиблих, вони навіть не можуть сказати, що вони росіяни. Але час прийде..."
З розповіді одного очевидця - жителя Донецька:
Дуже важке враження. Ти бачиш, що хтось щиро сумує, але сам цього не поділяєш. Хоча народу було не сказати, що багато. Той рідкісний випадок, коли нікого не звозили. А повз проходять через площу роззяви. Постоять дві-три хвилини і йдуть далі. А на екранах цей ролик трагічний крутять, через кожні п'ять хвилин - одне і те ж. І ведуча похоронним тоном розповідає про "звірства нацистів". Почалося після обіду і до самого вечора. Я не витримав всю церемонію.
"Захарченко не було, зате це, пам'ятаю, прикотив - "народний губернатор" Губарєв. Вийшли, пам'ятаю, з дружиною з лімузина так урочисто, ніби перед ЗАГСом. Потім вже обличчя сумні зробили, поки підходили до сцени".
Трохи про весняному Донецьку
У звичайні, святкові дні в центрі Донецька справді майже безлюдно.
Часто пишуть, що в центрі Донецька якраз кипить життя, в той час, як на околицях йде війна.
Це частково вірно, але не зовсім. Околиці дуже різні, деякі райони порядно віддалені від центру, 5-7 кілометрів, і більше. Війна зачепила ті околиці, які на заході і північно-заході міста. Хоча і там зараз багато жителів залишилися. А більшість районів живе, вважайте, мирним життям. Умовно мирної звичайно. Вони частіше чують так звані "вихідні", тобто знаряддя "ополченців".
До речі, в Донецьку і зараз багато вживають слово "дэнээровцы". Так ще з 2014 багато називають в основному військових, ну і верхівку - керівників. Багато хто і зараз вживають це слово. Тобто, як би ви самі себе до дэнэровцам не відносять.
Чому порожньо в центрі...
По-перше, з центру більше виїхало. Там дуже багато коштує порожніх квартир. У центрі жили більш забезпечені люди, у яких було більше можливості виїхати. А здавати свої квартири кому попало, вони, зрозуміло, не хочуть. Хіба що хтось з їхніх рідних там живе або сусіди приходять квіти поливати. Ну і просто "доглянути", як говориться. За оренду зараз багато не візьмеш, більше квартиру угроблять або винесуть все, що зможуть. Нікого потім не знайдеш і нікому нічого не доведеш.
По-друге, бізнес-центри майже порожні, відділення банків закриті. Людям з околиць більше немає сенсу їхати в центр. Наприкінці осені тут ще один бізнес-центр добудували. Стоїть порожній. Він в принципі ще в 2014 готовий був, там тепер тільки плитку доробили біля входу і вимили вікна, щоб вивіски "оренда" на чистих вікнах поставити. Телефон орендодавця висить. Біля входу - ні душі. Бізнес-центри в місті дуже гарні, нові, до Євро-2012 взагалі багато будувалося.
Третя причина пов'язана з відпочинком. З десяток-інший дорогих кафе в самому центрі продовжують працювати, як ні в чому не бувало. Там багато військових, і явно не рядових, це ясно. І навіть є своя подоба золотої молоді. Але у процентному відношенні цих людей зовсім небагато. І біля цих кафе майже завжди стоять одні й ті ж машини.
"Зараз тільки у двох відсотків в місті є гроші, щоб відвідувати ресторани та кафе. Раніше таких було 20%, зараз лише 2. І на таксі мало у кого є гроші. А транспорт - навіть влітку багато маршрути працюють годин до восьми. Пізніше виїхати у віддалений район можна хіба що черговим тролейбусом, якщо його дочекаєшся", - розповідає один з жителів Донецька.
У місті запустили фонтани. Ще й дитячу залізницю запустили в парку. "Нехай хоч дитяча буде, раз дорослої немає", з характерною для сьогоднішнього Донецька самоіронією кажуть донеччани.
А взагалі в Донецьку дуже чисто, метуть постійно: і вулиці, і у дворах. Навіть раніше так чисто не було. Троянди садять, як у колишні часи, і навіть дороги ремонтують.
За місто зараз їхати небезпечно: весь час чуєш, що хтось десь на міні підірвався. Зате у дворах, між багатоповерхівками тепер влаштовують гулянки. І шашличок прямо у дворі багато роблять.
На запитання "як, на Ваш погляд, стало напередодні 9 травня більше військово-патріотичної символіки?" житель Донецька відповів: "Я б не сказав, що її стало більше. Куди вже більше. У місті і до 2014-го було багато рекламних білбордів, навіть занадто багато. Тепер як мінімум третина включена до цієї "військово-патріотичною символікою".
А ось думка іншої жительки міста: "Мені здається, що багато плакати і борди "З Днем перемоги" або з "Днем республіки" взагалі висять круглий рік. А якщо з нового, то бачила рекламний триптих. Це три білборда складені в один ряд. Написано "Донецька Народна Республіка", але кожне з цих трьох слів написано на окремому білборді.
Тут ще у нас нещодавно писали про київській арки Дружби народів, яку в веселку розфарбували вже з'явилася нова жарт, мовляв, а наша донецька веселка завжди трьох кольорів: чорний, синій, червоний"
