Київ буде 20 років гасити борги

Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА проаналізував зовнішні позики Києва, узяті в 2003-2011 рр.., які місто не може погасити донині. Ревізори дійшли висновку, що міська влада поскупилися: вони залучали нові запозичення, маючи на руках безліч незакінчених проектів. Причому ряд нових об'єктів, під які місто свого часу позичав кошти, також не був доведений до кінця.

Наприклад, будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу в 2004 р. оцінювали в 5 млрд грн., а в 2012-м — вже в 7 млрд грн. Але реальна сума фінансування цього будівництва з 2003 р. становила лише 2,2 млрд грн. з міськбюджету і 1,3 млрд грн. — з державного. Об'єкт досі не закінчений і вимагає чималого фінансування. З початку 2000-х київська влада також виділяли кредитні та власні кошти на реконструкцію полігону твердих побутових відходів №5, але роботи так і не закінчили. Гроші на нього витрачають досі — в 2016 р. на цей проект передбачено 13 млн грн., або 21% його вартості.

Однак, згідно з висновком аудиторів, чиновники КМДА досі не враховують їх при розподілі бюджетного фінансування на рік. Так що ця недобудова може залишитися в такому вигляді на довгі роки.

Всього з 2003 року Київ отримав кредити на $1,15 млрд, з яких виплатив $600 млн. Обсяг непогашеної зовнішнього боргу зараз становить $550 млн (євробонди 2005 і 2011 рр..). В кінці 2015 року. його прирівняли до державного і відстрочили погашення з 2015-2016 до 2019-2020 рр. Станом на 1 вересня 2015 р. у столиці також був внутрішній борг обсягом 2,3 млрд грн. Кредити виплачуються з фонду бюджету розвитку. За підрахунками аудиторів, без трансфертів із загального фонду бюджету до фонду розвитку Києва буде розраховуватися з боргами ще 20 років.

Проте столична влада заявляє про плани залучення нових позик на розвиток столиці. Останній привід влізти в борги —

. Проект вже оцінили у 32 млрд грн.

Новий кредит може стати непосильним тягарем для міста, а в перспективі і держави. "Навіть якщо зараз мова про держгарантії не йде, в майбутньому, якщо столиця знову не зможе обслуговувати борг, доведеться підключитися державі. Так що позики, які беруть міста України, опосередковано несуть загрозу для всього держбюджету", — констатує глава Українського кредитно-рейтингового агентства Станіслав Дубко.

Столичній владі необхідно створити концепцію боргової політики міста. Вона повинна включати аналіз поточної ситуації, визначення напрямів можливих нових кредитів, а також оцінку ризиків. "Нові запозичення доцільно залучати тільки для реалізації конкретних проектів, які будуть приносити дохід місту", — вважає експерт з питань фінансової політики Інституту суспільно-економічних досліджень Антоніна Дешко. Але навіть якщо це буде зроблено, київські чиновники все одно можуть не знайти бажають кредитувати столицю. "Можливості запозичень на відкритих зовнішніх ринках для України на даний момент малоймовірні. Розраховувати можна тільки на гроші від міжнародних фінансових організацій, але вони з великим бажанням співпрацюють безпосередньо з урядом, а не міською владою", — зазначає Антоніна Дешко.