Карантин по-новому. Як через МОЗ позеленіють українські міста

У ході засідання 12 серпня уряд підтримав пропозицію Міністерства охорони здоров'я щодо зміни системи розподілу областей на карантинні зони під час пандемії Covid-19. Попередні критерії діяли лише протягом двох тижнів. За цей час МОЗ зіткнувся з повною відмовою регіонів, у яких було зафіксовано високий рівень захворювання коронавірусною хворобою, вводити карантин: Луцьк і Тернопіль так і не зупинили громадський транспорт і не закрили громадські місця. Мабуть, це і наштовхнуло МОЗ на рішення змінити правила гри.

"Проаналізувавши всі показники, ми вирішили зробити ще більш зручним і ще більш зрозумілим те, за якими критеріями визначаємо віднесення регіонів до того чи іншого рівня небезпеки – зеленому, жовтому, помаранчевому або червоному. Ми вирішили об'єднати деякі показники", — розповів міністр охорони здоров'я Максим Степанов на традиційному брифінгу. За його словами, Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 13 серпня встановить нові рівні епідеміологічної небезпеки у регіонах за затвердженими правилами.

Нові критерії присвоєння регіонам рівнів епідемічної небезпеки коронавірусу

Що ж вирішив змінити МОЗ? Головна зміна — скорочення критеріїв, за якими визначають рівень епідемічної небезпеки в регіоні. У першому варіанті правил, які були презентовані 31 липня, таких критеріїв було чотири, тепер же динаміку і коефіцієнт виявлення об'єднали в один показник і вирішили вважати кількість хворих на 100 тис. населення протягом 14 днів. Таким чином, критеріїв залишилося три: заповненість ліжок у лікарнях, рівень тестування і рівень захворюваності.

Згідно з новими правилами регіон отримує зелений рівень, якщо показник захворюваності за 14 днів менше, ніж 40 випадків на 100 тис. населення. У містах, які потрапили в зелену зону, людям потрібно обов'язково носити маски або респіратори в громадських будівлях і транспорті. Також у регіоні можна буде проводити масові заходи, але стежити, щоб на 5 кв. м було не більше однієї людини. Кінотеатри, театри можуть продавати половину квитків, а в громадському транспорті повинні бути заповнені лише сидячі місця.

У той же час жовтий рівень присвоюють регіону, якщо за 14 днів зафіксовано від 40 до 120 випадків на 100 тис. населення для обласного центру, районів та міст з населенням менше 70 тис. осіб. В інших адміністративно-територіальних одиницях кількість хворих не повинно перевищувати від 40 до 80 на 100 тис. населення. У містах, які потрапили в жовту зону, людям заборонено відвідувати установи соцзахисту, де знаходяться люди похилого віку (крім тих, які надають кризові послуги).

Помаранчевий рівень буде присвоєно обласному центру або місту з населенням менше 70 тис. чоловік, якщо за 14 днів буде зафіксовано від 120 до 240 випадків на 100 тис. населення, інші адміністративно-територіальні одиниці для потрапляння в цю зону повинні мати від 80 до 160 випадків коронавірусу на 100 тис. населення. У "помаранчевих" містах обмеження вже більш жорсткі: заборонена робота хостелів і туристичних баз, але готелям можна приймати гостей. Ресторанам, барам та іншим розважальним закладам не можна працювати вночі. Також під забороною опинилася планова госпіталізація, крім допомоги породіллям і вагітним, екстрених випадків, онкологічної та паліативної допомоги. Не будуть працювати спортзали, фітнес-центри, установи культури, дитячі табори не зможуть прийняти нову зміну. На масових заходах потрібно дотримуватися соціальної дистанції: не більше однієї людини на 20 кв. м, загальна чисельність людей не повинна перевищувати 100.

Найбільш небезпечний, червоний рівень, присвоюється обласному центру, району чи місту з населенням менше 70 тис. чоловік, якщо за 14 днів у ньому зафіксовано понад 240 випадків захворювання коронавірусную хворобою на 100 тис. населення. У червоній зоні (додатково до обмежень інших зон) заборонені робота громадського транспорту, відвідування освітніх установ, а також робота ТРЦ, кафе і ресторанів.

Крім того, якщо завантаженість ліжок у лікарнях регіону пʼять днів поспіль складає менше 50%, регіон отримує зелений рівень, якщо вище 50% — на території всієї області встановлюється помаранчевий рівень безпеки. У разі ж, якщо завантаженість ліжок протягом пʼяти днів поспіль складає 75% і більше, області присвоюють червоний рівень.

Також регіони зобов'язані проводити не менше 24 ПЛР та ІФА тестів на 100 тис. населення протягом останніх семи днів. Комісія приймає рішення про встановлення рівня небезпеки раз на тиждень, послабити карантин можна буде не раніше, ніж через 14 днів.

Що не так з новим планом МОЗ

Якщо коротко, то нова модель розрахунку дійсно простіша, однак вона менш точна і не дозволить швидко реагувати на зміну епідемічної обстановки в регіонах. Якщо МОЗ ставив соб заі ціль зробити критерії більш зручними і зрозумілими, то їм це в принципі вдалося. От тільки побороти пандемію такі заходи не допоможуть.

Але про все по порядку. По-перше, у нових критеріях від МОЗ є проблеми, які перенесли з минулої моделі, — наприклад, дані про кількість населення в містах взяті з Держстату, де інформація давно застаріла. Особливо це позначиться на розрахунку захворюваності у великих містах. Приміром, за даними Держстату, в Києві проживає 2,9 млн осіб, хоча ексміністр цифрової трансформації Дмитро Дубілет пів року тому в рамках свого "перепису" нарахував у столиці майже на мільйон жителів більше — 3,7 млн осіб.

По-друге, негативно на точності розрахунків позначиться зменшення кількості критеріїв. Виходячи з нових правил, головним індикатором є кількість нових випадків коронавірусу на 100 тис. населення за останні 14 днів. У першому варіанті критеріїв було два: коефіцієнт виявлення і його динаміка.

Коефіцієнт виявлення — це відношення нових виявлених випадків Covid-19 до кількості зроблених тестів. Якщо в місті проводять масове тестування та кількість виявлених заражених зростає, коефіцієнт не підвищується, адже співвідношення залишається стабільним. Більше того, це навіть добре, адже випадки, які виявляють за допомогою масового тестування, як правило, легені, а значить, можна почати лікування не більш ранній стадії і таких хворих немає потреби госпіталізувати. У той же час якщо коефіцієнт починає рости, то саме час вводити карантин.

Також враховувалася ще і динаміка, яка порівнювала коефіцієнт виявлення з зафіксованим тиждень тому. Якщо п'ять днів поспіль було відмічено перевищення на 10% і більше — це чіткий сигнал тривоги, показник того, що кількість захворюваності неконтрольовано зростає і потрібно терміново вживати заходів. Погодьтеся, такий підхід дозволяє більш точно визначити реальний рівень захворюваності, ніж розрахунок на 100 тис. населення.

Крім того, за новими правилами, у великих містах знаменник завжди буде більше, а значить, рівень захворюваності нижче. І Київ, незважаючи на високі показники захворювання і значну щільність населення, в червону зону навряд чи потрапить.

Третьою проблемою нових критеріїв від МОЗ є те, що у відомстві зовсім не врахували контекст. Зараз регіони вже живуть напередодні місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня. Місцева влада просто не зацікавлена вводити карантин у своїх містах — тотальні обмеження і непрацюючий громадський транспорт погано позначаються на рейтингу. Якщо б діяли початкові критерії МОЗ, то щоб не потрапити в червону зону, владі потрібно було б проводити якомога більше тестів на коронавірус, адже тоді коефіцієнт виявлення залишався б стабільним. Масове тестування мало б позитивний вплив і на епідемічну обстановку в цілому, саме так більшість західних країн змогло впоратися з поширенням хвороби.

У той же час, згідно з новими правилами, місцевій владі вигідно проводити менше тестів, і тоді в регіоні буде зафіксовано менше випадків коронавірусної хвороби. Таким чином вони вбивають двох зайців — і місто не потрапляє в червону зону, що тягне за собою додаткові обмеження, і рейтингом ризикувати не доводиться.

Тому нові правила розподілу регіонів на карантинні зони не зможуть впоратися з пандемією, але допоможуть створити ілюзію бурхливої діяльності: безумовно, українські мери будуть робити все від себе залежне, щоб їх місто було "зеленим".