Календар невдах. Чому В'ятрович не хоче згадувати Конотопську битву
Новий календар українських свят і пам'ятних дат, який пропонує ввести голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, викликав гаряче обговорення в соціальних мережах. З'явилися навіть заклики ліквідувати сам Інститут національної пам'яті, звинувативши його в "ідеологічному обслуговуванні політичних еліт" за рахунок держбюджету. За три дні петиція, правда, набрала менше 300 голосів, так що установі навряд чи загрожує розпуск, але календар і, правда, викликає подив.
Очевидно, що "щось" міняти щодо державних свят треба. При наявності 11 державних "святкових вихідних з можливістю їх перенесення на будні число неробочих днів зростає до 20. У Греції державних вихідних сім, у Великобританії - вісім, у Німеччині - дев'ять. Крім зміни самого переліку свят, законопроект В'ятровича пропонує не переносити вихідні у разі, якщо вони випадають на суботу або неділю. Винятком стануть "традиційні свята - Різдво та Великдень. А загальна кількість свят-вихідних зменшиться до дев'яти.
Запропоновано скасувати вихідні з нагоди 8 Березня, 1-2 Травня, 9 Травня і Трійці. День перемоги над нацизмом хоч і залишиться державним святом, але відпочивати українці не будуть. Замість нього вихідним запропоновано зробити 8 травня - День пам'яті та примирення. З нових вихідних - 9 березня, Шевченківський день і... День сім'ї (друга неділя вересня). Вихідними будуть, як і раніше, Новий рік та Різдво (1 і 7 січня), Великдень у квітні, День Конституції (28 червня), День Незалежності (24 серпня) і День захисника України (14 жовтня).
Між тим пам'ятних (хоч і не вихідних) дат в самому календарі запропоновано досить багато. Одних тільки днів пам'яті - з обов'язковими траурними заходами на рівні держави - цілих сім. Власне, кількість траурних і скорботних днів в календарі від В'ятровича" - одна з головних претензій до нового зводу свят. Те, у чому часто дорікають українську культуру, включаючи кінематограф, - образ України як жертви - запропоновано культивувати і на державному рівні. Анітрохи не применшуючи трагізму подій, у свій час пережитих українцями, хотілося б пам'ятати не тільки про поразки, і про перемоги. Ввів ж он Кремль на державному рівні свято Хрещення Русі, хоча Росія до нього відношення має, м'яко скажемо, віддалене. В'ятрович, до речі, теж пропонує цей свято звести в ранг державних. І святкувати його в один день з Росією - 28 липня, в день пам'яті хрестителя Володимира.
Втім, не одне хрещення Русі претендує на пам'ятну дату в загальнодержавному значенні. Чому б, наприклад, не відзначати день перемоги над російськими військами в Конотопській битві. Пам'ятається, в 2008-му, коли тодішній президент Ющенко підписав указ про відзначення 350-річчя Конотопської битви, в Росії просто "немає" вийшли: мовляв, це подія - просто "кривава битва через чергову зраду чергового гетьмана". Ну не подобається російським визнавати, що їх просто-напросто розгромили козацькі війська. Так чому б не святкувати перемогу під Конотопом на державному рівні щороку? Щоб зміцнити у свідомості українців розуміння того, що "старшому братові", який сьогодні знову намагається урвати хоч шматочок землі української, і триста років тому по руках давали, і зараз дають, і в майбутньому теж давати будуть.
Не зрозуміла логіка, за якою українцям запропоновано відзначати відразу три дні, присвячених госсимволике - День прапора, гімну та гербу. В один день пісні співаємо, у другій прапори носимо, у третій... Складно сказати, що робити в День герба, оскільки великого герба в країні досі немає.
Крім фактичного смислового дублювання свят та пам'ятних дат в календарі звертає на себе увагу ще одна спроба законсервувати такий собі патріархально-плаче порядок: введення Дня сім'ї та Дня матері. Вітчизняні журналісти і блогери на чому світ стоїть лаяли північних сусідів за введення Дня тверезості або свята Дня сім'ї, любові і вірності, який відзначають православне свято Петра і Февронії (в піку "буржуйському" свята святого Валентина). Українцям запропоновано піти схожим шляхом. Міжнародного дня боротьби за права жінок у нас не буде, зате буде День матері. Доборолась, в загальному. Так, дивись, ще й до Дня заборони абортів доживемо. Чому при цьому бездітні жінки повинні відчувати себе неповноцінними — невідомо.
Пропозицію скасувати 8 Березня, зате відзначати 9 березня-Шевченківський день і зовсім пахне церковною практикою підтасовувати під нові релігійні свята старі язичницькі. Звикли люди гуляти в цей день - так чого їх свята позбавляти? Ось, приміром, був у кельтів свято збору врожаю Самайн - так став Хеллоуїном, Днем всіх святих, а свято Івана Купали перетворився в день Іоанна Хрестителя. До речі, чому б не відзначати Вальпургієву ніч замість 1 Травня?
Деякий подив викликає і пропозицію відзначати релігійні свята в країні, яка іменує себе світською. До того ж виключно християнські свята. А як же євреї і татари, наприклад? Чому Різдво - це добре, а Курбан-байрам або Ханука - погано? У результаті вийшло, як у старій приказці - "благими намірами..." Спроби Інституту національної пам'яті декоммунизировать календар свят в підсумку вилилися в скандал з переходом на особистості. Замість того, щоб в ході широкої суспільної дискусії з'ясувати, які ж свята потрібні сучасній Україні, обговорення календаря перетворилося у звичайний український "срач".
Свята-вихідні:
• 1 січня - Новий рік
• 7 січня - Різдво
• 9 березня - Шевченківський день
• одне неділю квітня - Великдень
• 8 травня - День пам'яті і примирення
• 28 червня - День Конституції
• 24 серпня - День Незалежності
• Друга неділя вересня - День сім'ї
• 14 жовтня - Дня захисника України
Відзначаються державні свята (але не вихідні):
• 22 січня - День першої незалежності і соборності
• 29 січня - День героїв Крут
• 25 лютого - День державного герба
• 10 березня - День державного гімну
• 9 травня - День перемоги над нацизмом (скасовується вихідний)
• Друга неділя травня - День матері
• 24 липня - День прапора (замість 23 серпня)
• 28 липня - День Хрещення України-Русі
• 9 листопада - День української писемності та мови
• 21 листопада - День гідності і свободи
Дні скорботи:
• 20 лютого - День Героїв Небесної сотні
• 26 квітня - День пам'яті жертв аварії на ЧАЕС
• 18 травня - День пам'яті жертв Голодомору кримських татар
• Третя неділя травня - День пам'яті жертв політичних репресій
• 23 серпня - День пам'яті жертв комуністичного та нацистського режимів
• 29 вересня - День пам'яті жертв Голокосту
• Четверта неділя листопада - День пам'яті жертв Голодомору