Як криза допомогла Україні стати інноваційної
Всесвітня організація інтелектуальної власності, що входить в структуру ООН, опублікувала Global Innovation Index-2016. Він дає оцінку ситуації в 128 країнах на основі 84 показників. Найбільш інноваційною країною в світі, автори рейтингу, як і в 2015 році, визнали Швейцарію. За нею слідують Швеція, Великобританія, США, Фінляндія та Сінгапур. З країн колишнього СРСР вищі від усіх знаходиться Естонія - на 24-й позиції. Росія в цьому списку на 43-му місці, Молдова - на 46-м. Україна за рік піднялася на вісім позицій, перемістившись на 56 місце з 128 можливих. "ДС" запитала в експертів, чи справді в Україні за минулий рік покращилися умови для впровадження інновацій.
Віце-президент Асоціації "Інноваційний розвиток України" Валерій Фіщук:
Ми дійсно зробили величезний ривок вперед. Є явні поліпшення по багатьом позиціям. Наприклад, у блоці "якість інфраструктури" є субіндекс "урядові онлайн послуги". У минулому році за цим показником ми займали 112-е місце, зараз - 105-е. Прогрес очевидний - у нас державні структури переходять на онлайн-сервіси. Таким чином автоматизується взаємодія громадян з держвідомствами, від життєвих послуг - народження, одруження і до більш просунутих - наприклад, реєстрація бізнесу, нерухомості і т. д.
Ми серйозно поліпшили свої позиції в блоці "зрілість ринку", піднявшись з 89-го місця на 75-е. Тут нас "витягнув" такий підпункт, як "ступінь захищеності міноритарних інвесторів" (перемістилися з 96-ї позиції на 77-ю). Ймовірно, засчиталась робота Нацполиции, за статистикою у нас стали менше "рейдерить". За субиндексу "торгівля та конкуренція" Україна перемістилася з 66-го місця на 46-це. Мабуть, спрацювали антимонопольні законодавчі інновації, прийняті закони по концентраціям і т. д. Серйозний ривок стався у підпункті "патентне законодавство" - наша країна була на 88-му місці, а стала на 43-м. Міністерство економіки і торгівлі розробило законопроект про захист авторських прав, але він ще допрацьовується. В цілому, є серйозні зрушення реформування патентної системи, а це безпосередньо пов'язане з інноваційною діяльністю. Видно, що міжнародні аналітики зарахували нам досягнення в цій області "авансом". Тобто вже сам факт прийдешніх змін у цій сфері позитивно впливає на статистику.
Але є й неприємні моменти. Виявилося, що в 2016 році у нас "якість інституцій" стало ще гірше, ніж було раніше. Мова йде, насамперед, про політичну стабільність - за цим показником ми скотилися зі 110-ї сходинки на 125-ю. Про це варто задуматися. Політичний спокій - важлива умова для того, щоб в спокійній країні запускалися стартапи, приходили внутрішні і зовнішні інвестиції, люди готові були ризикувати грошима і починати бізнес-діяльність.
Що стосується результатів інноваційної діяльності. За субиндексу "знання і технології" ми практично залишилися на місці - були на 34-й позиції, перемістилися на 33-ю. Але це дуже хороший показник, так чи інакше. Насамперед, це нам вдається за рахунок людського капіталу, більш-менш збереженою науково-технічній базі.
Це дуже сильне зростання за рік. Значною мірою це сталося завдяки дигитизации економіки, тобто її поступовому перетворенню в економіку з високим рівнем використання IT-технологій. Середній і малий бізнес все частіше використовують можливості інтернет та IT як інструмент зростання свого бізнесу.
Загальний висновок - звідки взявся у нас такий значний інноваційний потенціал? Адже по інноваційній інфраструктурі, інституцій Україна знаходиться ближче до кінця рейтингу. Нас витягає "людський капітал", який формується, насамперед, системою вищої освіти, школою, родиною, соціумом. Так, за цим показником ми трохи опустилися - з 36-ї позиції на 40-ву, але все одно це дуже хороший результат. Тобто, шанси у нас стати інноваційної країною непогані, так як маємо головну складову - людський капітал і потенціал. І якщо держава допоможе, наші люди створять інноваційну економіку світового значення.
Директор департаменту інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі Олена Мініч:
Порівняно з 2015 року Україна поліпшила свої позиції у світовій інноваційної турнірній таблиці на вісім позицій. Явні поліпшення помітні в подиндексе "інфраструктура". Зокрема, помітний ріст у значеннях "основна інфраструктура", "валове нагромадження капіталу", "екологічні показники". Можна назвати дві основні причини, які могли на них вплинути.
Індекс екології, безсумнівно, має на увазі наскільки ефективно і системно держава скорочує викиди і т. п., але у випадку України екологічна ситуація покращилася в результаті зупинки частини виробництва. Крім того, в турнірній таблиці можна підніматися вище, навіть в умовах поганих показників, за рахунок того, що у якоїсь країни показники стали ще гірше.
2015 рік був складним роком для інновацій. Нестабільна політична, економічна, фінансова і військова обстановка не сприяли залученню інвестицій в країну. З цих же причин сталася висновок багатьох хайтек і IT-бізнесів за межі України, міграція висококваліфікованих фахівців, закриття багатьох інкубаційних програм для стартапів. Девальвація гривні скоротила закупівлю нових технологій.
Законодавча база в Україні застаріла, і запропоновані МОН зміни до закону "Про інноваційну діяльність" не витримують ніякої критики. Основна "інноваційна думка" - створити черговий державний фонд інноваційних проектів. Все це вже проходили, і з лижними інструкторами укладали договори в минулому, і державний Фонд для інновацій малого і середнього бізнесу вже давно створений МОН - але це не працює. Таким підходом не можна стимулювати інновації.
Вважаю, що в 2015 році не було ніяких практичних результатів здійснення інновацій в Україні: модернізації основних фондів не відбувається, робочі місця не створюються в інноваційних підприємствах, інноваційні проекти, стартапи і талановитий людський капітал виїжджають за кордон.
Єдине, що можна виділити, - це впровадження 3G. Завдяки тому, що в 2015 році пройшов аукціон на 3G-ліцензії і мобільні оператори активно будують мережі, позитивний ефект від поліпшення мобільного широкосмугового доступу в інтернет ми побачимо, швидше за все в наступному році.
Директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров:
Я насилу розумію, за рахунок чого ми могли піднятися в рейтингу. У нас не вистачає коштів не тільки на інноваційний розвиток, але і на підтримку точок зростання в реальному секторі економіки, соціальні виплати населенню.
Існує такий показник, як певний відсоток від прибутку компанії, який виділяється на модернізацію і впровадження нових більш сучасних технологій. Якщо такі відрахування нижче 15%, то можна говорити про деградації, руйнування виробничого потенціалу. Зрештою, застарілу продукцію запросто витіснять з ринку конкуренти. На жаль, і кілька років тому для України середній показник впровадження інновацій не перевищував 3-5% від ВВП. А зараз взагалі говорити про підтримку з боку держави інноваційного розвитку не доводиться.
Склалася унікальна ситуація. Якщо такі великі кошти виділяються на розвиток військово-промислового комплексу, то чому б нам не домовитися з міжнародними організаціями, що надають нам фінансову підтримку, про те, щоб підприємства, які випускають продукцію подвійного призначення, отримували західні технології? Інший важливий сектор АПК. Тут, я впевнений, ми б теж могли отримати технологічну підтримку європейських країн і США.
Взагалі не можу зрозуміти, чому Кабмін і Верховна Рада не розробляють пакет законопроектів про інноваційний розвиток України. Нам давно пора на законодавчому рівні дати правове визначення інноваційної діяльності, та визначити для неї преференції та пільги, насамперед, у сфері оподаткування.
