Як позбутися від непотрібного? Чому у США виставили на продаж штат Монтана
Житель штату Південна Кароліна Ян Хаммонд опублікував на сайті подачі петицій пропозицію продати штат Монтана Канаді за один трильйон доларів. Він адресувався до "християнським матерям, які виступають проти приватної освіти" і сформулював свою ідею так: "Продайте Монтану Канаді за 1 трильйон доларів, щоб ліквідувати державний борг". Аргументи на користь продажу були такі: від цієї Монтани немає ніякого толку. Канадцям ж можна буде сказати, що там є бобри, а бобров вони люблять, і, можливо, відкриють свою калитку, принісши через Монтану з бобрами трильйон.
Новина захоплено підхопили російські ресурси, виявивши слабке знання реалій США, приміром, ніхто з них не задався питанням, при чому ж тут християнські матері і приватна освіта? Зате російські коментатори продемонстрували відмінну ділову хватку. Так, "Супутник" стверджував, що $1 трлн - це $100 млн, і це дає деяке уявлення про звичні масштаби розкрадань в Росії. Іронія ж Хаммонда - а це, природно, саме іронія, була спрямована на адресу державного утворення в США, відчуває великі труднощі у зв'язку з недофінансуванням, а також на непомірно виріс зовнішній борг, тобто, загалом-то, на внутриамериканскую проблематику.
Зрозуміло і те, що продати Монтану Канаді неможливо. По-перше, Монтана стільки не коштує, а Хаммонд розраховує саме на трильйон. По-друге, не факт, що Канада взагалі захоче її купити, - їй і без Монтани непогано. По-третє, кожний штат США - це, по суті, окрема держава, член союзу держав. State - це саме держави, і США - Союзні держави Америки, якщо вже бути точним у формулюваннях. Так що вирішувати, чи продавати Монтану чи ні, в будь-якому випадку могли б тільки жителі Монтани, попередньо отримавши дозвіл на вихід із Союзу.
По-четверте, не зовсім зрозуміло, що означало би в даному випадку "продаж"? Що продається за трильйон? Сукупна нерухома власність усіх мешканців Монтаты? А що після цього їм робити? Розділити отриманий трильйон між собою і виїхати з території, що стала приватним володінням... до речі, чиїм? Держави Канада? І що Канада з цим шматком землі буде робити? До речі, з урахуванням того, що населення всієї Монтани, четвертого по площі і 44 по населенню штату США, що лише трохи перевищує мільйон чоловік, трильйон на всіх - це дуже і дуже непогано. Непогано навіть за вирахуванням тієї частини держборгу який припаде на кожного монтанца: у США проживають зараз близько 330 млн осіб, ділимо на всіх зовнішній борг в $22 трлн. Угода, треба сказати, виглядає чертовски привабливою для монтанцев, біда тільки в тому, що ніхто за Монтану трильйона доларів не дасть.
Отже, петиція Хаммонда була, звичайно ж, жартом. Тролінгом влади, насамперед федеральних, оскільки від проблем самої Монтани Хаммонд, який живе на іншому кінці країни, очевидно, далекий. Але далі почалося найцікавіше. За пару тижнів петиція Хаммонда вже набрала більше 15 тис. голосів на свою підтримку і продовжує набирати ще. Іншими словами, створилася цілком ідіотська ситуація - всім ясно, що петиція - фейк, та й сам Хаммонд не приховує цього, але її доведеться обговорювати всерйоз. А як же інакше? Це ж голос народу!
І ось влада США вже почали працювати над законопроектом, яких забороняє розпродавати країну по шматках. Тому що развеселившиеся громадяни, слабо уявляють собі, що їх голоси в демократичній країні все-таки мають значення, можуть запросто утнути щось таке, що шматок країни продати таки доведеться. Мало яку ціну вкаже наступний жартівник наступного разу і скільки громадян приєднаються до його жарті?
До речі, підтримати петицію може будь-який бажаючий. І є обґрунтована підозра, що просто заради хайпи її лічильник неабияк накрутили московські інтернет-тролі. Про це говорить і те, з якою енергією розганяють цю новину російські ресурси. Але це вже так, до слова. Накрутили, чи ні - не має великого значення. Принципово це нічого не змінює.
Якщо ж говорити про речі принципові, то, напевно, потрібно визнати, що виборче право, не обмежене ніякими цензами - майновим, податковим, освітнім і якимись діями, які свідчили б, що громадянин дійсно хоче брати участь у виборах, - таке право швидко вироджується у свою повну протилежність. І український комік, готовий стояти на колінах перед Путіним, який опинився у верхньому рядку рейтингів кандидатів у президенти, - анітрохи не краще петиції про продаж Монтани. Більше того - він багато гірше, ніж така петиція, і це зовсім не смішно, хоч він і комік. Тому що Монтану, як вже було сказано, продати фактично неможливо - по безлічі причин. А ось коміка, в принципі, можуть президентом і вибрати. І що тоді? А слідом за коміком можуть зробити депутатами Ради і всіх інших його учасників шоу - це взагалі запросто, оскільки і сьогодні таких депутатів-клоунів у Раді повним-повно. Адже і не через підземний ж хід вони туди потрапили?! За них же хтось проголосував, ні?
І ось з усім цим, безумовно, треба щось робити.
Ні, я не закликаю закривати доступ до виборчої урни за формальними ознаками. Але цей доступ потрібно сильно ускладнити, притому у всіх сенсах. Ускладнити так, щоб бар'єри можна було подолати тільки особисто, і лише при великому власному бажанні все-таки проголосувати, і в такій мірі, щоб труднощі їх подолання геть відбивали охоту голосувати заради приколу або продаючи свій голос за горезвісний продуктовий пакет.
Технічно це можливо. Юридично, на жаль, вкрай складно. Складно просто тому, що, вибираючи Ради за старими правилами, ми ніколи не протащим через неї такий закон, який визначає нові правила виборів. Депутати хочуть бути обраними знову і знову, у них вже увійшло в звичку бути депутатами, вони розучилися жити безмандатно, а новий закон багатьох з них позбавить шансів на переобрання. А з іншого боку, тут як раз той випадок, коли варто було б спробувати провести через Раду такий закон, навіть з мінімальними шансами. Дуже вже проблема назріла.
При необхідності можна навіть повторювати такі спроби знову і знову. Можна навіть спробувати діяти старими методами. Наприклад, запускаючи петиції і збираючи під ними підписи - чому б, справді, і немає? Бути може, приколу заради, громадяни, вряди-годи, і проголосують за щось дійсно вартісне.
