Як інвестори псують столичне майно
Минулого тижня голова КМДА Віталій Кличко своїм розпорядженням передав відібраний у приватників кінотеатр ім. Гагаріна комунальному підприємству "Київкінофільм". Таке придбання для КП — справжній головний біль: колишній кінотеатр являє собою напівзруйнований будинок з розбитими вікнами, частково розваленою стінами і звалищем всередині. Це результат оренди комунального майна фірмою "Культурний центр "Сирець", яка до того ж заборгувала місту 160 тис. грн. орендної плати (одним із засновників ТОВ є Сергій Прасол, який вже очолював "заморожене" державне КП "Кінотеатр ім. Гагаріна").
Повернути будівлю в комунальну власність владі вдалося тільки після довгих судових розглядів. І хоча Господарський суд Києва зобов'язав інвестора повернути місту кінотеатр і виплатити борги по оренді, відновлювати зруйноване майно або виплачувати компенсацію "Культурний центр "Сирець" не змусили. Не наполягли на цьому і місцева влада. Тепер для відновлення кінотеатру доведеться шукати нового інвестора, оскільки ні в міста, ні у комунального підприємства коштів немає. "Можливо, будівля буде простіше знести і побудувати нове, ніж реконструювати руїни. До того ж кінотеатр передбачав роботу тільки одного кінозалу, а це незручно для відвідувачів", — говорить в. о. директора КП "Київкінофільм" Денис Хомич. За його словами, швидше за все, кінотеатр виставлять на інвестиційний конкурс і запропонують інвесторам висувати свої варіанти його оновлення. Загальна площа будівлі — близько 1,5 тис. кв. м. Рівно стільки ж квадратів повністю обладнаних приміщень інвестор повинен буде передати місту після реконструкції споруди для роботи комунального кінотеатру і культурного центру. Зате на додатково збудованих площах приватної компанії дозволять облаштувати торгові приміщення, ресторани, дитячі кімнати або зали під культурні заходи, виставки і т. д. Хоча немає ніякої гарантії, що новий інвестор виявиться сумлінніше попереднього і дійсно відновить будівлю.
Безвідповідальне ставлення приватників до майна міста — біч столиці. У свій час інвестор кінотеатру ім. Довженка — ТОВ "Торговий дім "Супермаркет-93" — взагалі зніс комунальне будівлю без дозволу влади, залишивши на його місці на проспекті Перемоги (недалеко від ст. м "Політехнічний інститут") звалище. І це далеко не єдиний випадок. Забудовники ледь не зруйнували спортивні об'єкти — стадіон "Старт" і велотрек "Авангард". Останній частково розгромила компанія "Консоль ЛТД", яка будувала поряд з велотреком багатоповерхівку. Після обурення громадськості забудовник пообіцяв реконструювати об'єкт, але так і не зробив цього. Повертати зруйноване майно Києва довелося через суд. Компанію "Консоль ЛТД" пов'язують з так званим главою невизнаної Держради Криму Володимиром Константиновим. Тепер велотрек відновлюють силами громадських активістів та міста. А ось за повернення стадіону "Старт" столичним властям довелося судитися з фірмою "Голден Хауз", яку пов'язують з сином екс-прем'єр-міністра Миколи Азарова Олексієм. У 2010 р. Київрада передала землю нібито під реконструкцію стадіону, а за фактом — для часткової забудови його території житлово-офісним комплексом. Після скасування цього рішення і успішних судових розглядів стадіон повернули городянам в жалюгідному стані. Щоправда, мер Києва Віталій Кличко обіцяв відновити його вже в 2016 р.
Від несумлінних забудовників часто страждають і пам'ятники історії і архітектури Києва. Як писала "ДС", приватники знищують їх цілеспрямовано, щоб отримати в розпорядження землю під пам'ятниками. Будівлі не ремонтують роками, а потім вимагають визнати, що не підлягають відновленню і дозволеними до зносу. Таким чином, наприклад, компанія ТОВ "Вестіга" довела до аварійного стану садибу Мурашка. У квітні 2015 р. згідно з постановою Верховного суду України, її повернули в комунальну власність. Але об'єкт занесений в список з 28 будинків-пам'яток, які знаходяться у зоні ризику через незадовільний або аварійного стану. Хто і за чий рахунок буде його відновлювати, влада Києва ще не вирішили.
"Проблема в тому, що і спортивні об'єкти, і архітектурні пам'ятники віддавали не реальним інвесторам, а наближеним до минулої влади людям. Ті не планували реалізовувати вигідний для себе і для міста інвестиційний проект, а хотіли зруйнувати і викупити майно киян за залишковою вартістю", — заявила "ДС" депутат Київради Тетяна Меліхова. На її думку, з-за негативного досвіду місто не повинен відмовлятися від залучення інвесторів у подальшому. "Чесний конкурс для інвесторів легко відрізнити від підставного. У першому випадку інвестор готовий взяти на себе певні фінансові зобов'язання або викупити землю за ринковою ціною, а не вимагати майно міста за безцінь. Завдання муніципалітету — стежити за ходом реалізації інвестиційного проекту", — додала депутат.
Відповідальність за те, що міське майно руйнують або "відбирають" через суди, лежить у тому числі і на столичних чиновників. Президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко заявив, що юристи міськради та КМДА найчастіше працюють неефективно, а в договори з приватними компаніями не включають умов, які гарантують вигоду для міста від того чи іншого інвестиційного проекту. Київрада вже більше року планує прийняти новий Порядок проведення інвестконкурсів, але досі не зробила цього. Чинний документ, прийнятий ще в 2007 р., набагато більше захищає інтереси чиновників, ніж міста. "Щоб змусити приватні компанії дотримуватись умов договорів з київською владою і зберігати комунальне майно, необхідно затвердити типовий договір з чіткою фінансовою відповідальністю за псування, знищення або зменшення оціночної вартості комунального майна, а також штрафні санкції за невиконання умов договору, порушення строків та інше", — вважає Олександр Вовченко. Столичній владі також не завадило б запровадити обов'язкове страхування комунального майна та вимога про отримання інвестором банківської гарантії. Тоді у випадку псування майна муніципалітет гарантовано отримає компенсацію. Ще одна обов'язкова вимога — зробити інвестконкурси публічними, включаючи публікацію детальної інформації про умови передачі приватним компаніям майна киян.