Згадати все. Як американські військові можуть допомогти у лікуванні розсіяного склерозу

Автор Science Джоселін Кайзер у своїй статті пише про нове перспективне дослідження, яке може дати зброю проти небезпечного захворювання.

Через 150 років з того моменту, як французький невролог вперше визначив розсіяний склероз (РС) у молодої жінки з незвичайним тремором, причина цього страшного захворювання, як і раніше, незрозуміла. Однак сьогодні завдяки дослідженню, в рамках якого вчені вивчили результати аналізів крові 10 млн американських солдатів, були отримані переконливі докази того, що ризик захворіти на це рідкісне захворювання сильно підвищується вірусом Епштейна-Барр (ВЕБ; герпесвірус).

Так, після дослідження залишилася ще безліч питань. Наприклад, чому розсіяний склероз вражає лише одного з тисяч людей, хоча майже кожен у своєму житті підхоплює ВЕБ. Тим не менш, "це, ймовірно, найкращий доказ, який можна отримати сьогодні, щодо головної патогенної ролі ВЕБ у РС", — каже невролог Ганс Лассманн із Віденського медичного університету, який не брав участі у дослідженні.

Автори дослідження сподіваються, що робота підстьобне розробку вакцини проти ВЕБ. Вже відомий зв'язок між вірусом та декількома видами раку та мононуклеозом, і нині також проводяться випробування вакцини. Потім вчені хочуть перевірити, чи допомагає вакцинація молодих людей від ВЕБ запобігти розвитку розсіяного склерозу.

Розсіяний склероз розвивається, коли імунні клітини виходять з ладу та атакують мієлінові оболонки, що ізолюють нервові волокна у спинному та головному мозку. Наслідком чого стають проблеми із зором, біль, слабкість та оніміння, які можуть приходити та йти, але з часом посилюються. Інфузії антитіл, що виснажують В-клітини, тип лейкоцитів, можуть стримувати рецидиви. Але хвороба невиліковна.

Ймовірною причиною є поєднання генетики (хвороба часто передається у спадок) та тригерів з навколишнього середовища, таких як ВЕБ, яким більшість людей заражаються у підлітковому віці і який потім переходить у латентний стан на все життя. Довгий час його вважали за головного підозрюваного. Люди, у яких був моно, більш піддаються можливості захворіти на розсіяний склероз. Але хоча у 99% пацієнтів із розсіяним склерозом був ВЕБ, він був і у 95% пацієнтів без розсіяного склерозу, що ускладнює визначення впливу вірусу.

В ідеалі вченим необхідно спостерігати за групою молодих людей, які ще не були інфіковані ВЕБ, щоб з'ясувати, чи ймовірніше, що у тих, хто заразився інфекцією, розвинеться РС, ніж у тих, у кого його не буде. Команда під керівництвом лікаря та епідеміолога Альберто Аскеріо із Гарвардської школи громадської охорони здоров'я ім. Т.Х. Чана знайшла дуже цікавий спосіб це зробити. Вони вивчили базу даних 10 млн військовослужбовців США, які були покликані на військову службу в період з 1993 по 2013 р., та раз на два роки здавали зразок крові для тестування на ВІЛ.

У 955 солдатів розвинувся розсіяний склероз. З 801 пацієнта з достатньою кількістю зразків крові 35 дали негативний результат на ВЕБ при першому аналізі крові; і всі, крім одного, стали позитивними на ВЕБ під час дослідження, перш ніж у них розвинувся склероз розсіяний — в середньому через 5 років. Для порівняння, лише половина зі 107 учасників дослідження без розсіяного склерозу, з контрольної групи, мали ВЕБ у той же період. Це означає, що інфекція ВЕБ збільшує ризик розвитку розсіяного склерозу у людини в 32 рази, що можна порівняти зі збільшенням ризику захворіти на рак легенів від куріння, говорить Ашеріо.

Жоден із інших поширених вірусів, які вивчали Ашеріо та його команда, не показав такого результату. Щоб підкріпити свої аргументи, вони з'ясували, що з людей, в яких у кінцевому підсумку розвинувся РС, після зараження ВЕБ спостерігалося підвищення рівня білка, що з деградацією нервової системи. "Як ви поясните той факт, що ви не занедужаєте РС, якщо не захворієте на ВЕБ? Іншого альтернативного пояснення немає", — говорить Ашеріо.

Щоправда, інші вчені більш обережні у висновках. За словами вірусолога з Національного інституту алергії та інфекційних захворювань Джеффрі Коена, ці дані "дуже цікаві", але швидше за все це поки що лише збіг. І це дослідження не пояснює, чому у більшості людей, які захворіли на ВЕБ, не розвивається розсіяний склероз, зазначає невролог Еммануель Вобан з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско. "Очевидно, що мають спрацювати інші запобіжники, щоб тригер призвів до захворювання", — додав нейроімунолог зі Стенфордського університету Лоуренс Штайнман.

Вказують вони і відсутність опису механізму того, як ВЕБ може спровокувати імунну атаку. Деякі дослідники підозрюють, що ВЕБ трансформує В-клітини, тому вони стають патогенними; інші, у тому числі Штайнман, припускають, що білок ВЕБ схожий на нервовий білок і "вчить" імунну систему атакувати нервові закінчення.

Вакцина проти ВЕБ може допомогти дослідникам довести причинну роль вірусу шляхом вакцинації великої групи молодих людей з високим ризиком розсіяного склерозу, виходячи з сімейного анамнезу. Експериментальні докази того, що вакцина запобігає випадкам захворювання, "поставлять крапку", — каже невролог Гевін Джованноні з Лондонського університету королеви Марії, який працює з пацієнтами з розсіяним склерозом над проведенням такого дослідження.

Кілька років тому GlaxoSmithKline розробила вакцину на основі білка ВЕБ, але відмовилася від неї після того, як випробування показали, що вона знижує захворюваність на моно, але не запобігає інфекції ВЕБ. Дві нові вакцини-кандидати, які зараз проходять ранні клінічні випробування, можуть виявитися ефективнішими. Одна, розроблена Коен, включає той же білок EBV на наночастинках. Інша – з Moderna – містить інформаційну РНК, яка змушує клітини виробляти чотири різні білки ВЕБ.

Експерт із вакцин Ларрі Корі з Онкологічного дослідницького центру Фреда Хатчинсона попереджає, що, незважаючи на потенційну користь для медицини, немає жодних гарантій того, що компанія використовуватиме вакцину проти ВЕБ за ліцензією. Тим не менш, нові дані, що підтверджують вплив ВЕБ на РС, "мають зробити ці інвестиції вигіднішими", — говорить він.