Іван Драч про Росії, куванні нації і пустобрехах у вишиванках: ТОП-12 цитат
"Бог все поставить на місце, а ти йому все ж допоможи"
"Хто спить на землі - не боїться впасти"
"Коли людина не встане з колін, то він недалеко зможе пройти"
"Україна, дозволь мені серед твого нещастя головою тривожної прорости!"
"Як заступник секретаря комсомольської організації я вів ідеологічне навчання в університеті. Кожну п'ятницю я на політінформації читав розповідь про те, що відбувається в світі. Раз я сказав, що "кляті сталіністи душили танками наших людей в Караганді". На другий день виходжу з бібліотеки університету. Не встиг озирнутися - мене двоє під руки, посадили в машину і везуть в КДБ..."
"Русский мир" буде приходити завжди. Це лінія російського імперіалізму. Він може бути царським, комуністичним, путінським, але завжди буде залишатися імперіалізмом. Нам треба навчитися жити поруч з цією страшною імперіалістичної країною. Так, як євреї навчилися жити поруч з Палестиною. Нам нікуди подітися. Виходу немає"
"Дивіться на культуру і музику всеохоплююче, вивчайте грунтовно нашу. Наші знання про культуру, в тому числі про культуру нашого ворога, роблять нас багатшими"
"Біда мого виховання в тому, що я спочатку сприймав російську культуру, а вже потім став читати "Будденброки", "Святого Йосипа". Ходив по Парижу, дивився на пам'ятник Монтеню і думав: "Чого я так пізно прийшов до тебе?"
"Можна притулитися до землі - і буде енергія. Я можу навіть заряджати інших - я люблю своїх людей. Люблю також своє село, де черпаю енергію. Люблю місто, в якому живу, незважаючи на те, що воно до мене жорстоко ставиться, незважаючи на те, що він убив мого сина (син поета Максим помер через травми мозку, але обставини залишаються невідомими, - "ДС"). Я люблю Київ-вбивцю. Намагаюся зрозуміти, за що. Це трагічно і боляче"
"Саме зараз, незважаючи на кровопролиття, кується нація"
"У всьому, що відбувається в Україні, винні насамперед ті п'ять президентів, двадцять прем'єрів, тисячі депутатів, серед них і я, грішний. Провину є на кого сперти, але справа в тому, як впоратися з усім цим"
"Коли ми починали рух, ми боролися за вільну людину у вільній, незалежній країні. На жаль, незалежність - яка б вона там не була, - є, а вільної, незалежної людини немає. У нас є пустобрехи у вишиванках, які цю вишиванку пускають аж до ширінки штанів, і часом, як дивишся на це все, то стає страшно"
Довідка. Драч народився в сім'ї робітників радгоспу. Після закінчення університету почав працювати в "Літературній газеті". У цьому ж виданні 1961-му дебютував як поет: газета опублікувала його поему-трагедію "Ніж у сонці". Багато вірші Драча були критичними до радянської влади, але сам поет у 1959 році вступив в КПРС і залишався членом партії до 1990-го.
Деякий час підтримував зв'язки з дисидентами, але після серії арештів написав відкритий лист, де покаявся у спілкуванні з опозиціонерами.
Вийти з комуністичної партії вирішив, коли влада стала душити демократію в Литві.
"Ми з соратниками активно виступали проти цього, вийшли з КПРС. І стали думати, що і як робити, яку організацію створювати", - зазначав Драч у ЗМІ.
Так з'явився Народний Рух України, а сам поет був обраний його першим головою.
Творчість Івана Драча входять поетичні збірки "Соняшник", "Київське небо", "Шабля і хустина", "Храм сонця" та ін
Написав сценарії до фільмів "Криниця для спраглих", "Дід лівого крайнього", "Вінчання зі смертю".
Отримав Шевченківську премію та Державну премію СРСР.
У 2006-му отримав звання Героя України.
Депутат Верховної Ради I, III і IV скликань.
У 2015-му в харківському видавництві "Фоліо" побачила світ збірка Драча "Сатирикон". У книзі є вірш-звернення "До мільйону московських хохлів", в якому поет запитує українців, що живуть у російській столиці, ким вони насправді відчувають, а також поезія "Лугандония". "Президенти - все в затишному місці! Завжди - на кордоні я ... А під серцем, як змія, проклята Лугандония!" - пише Драч.
У матеріалі використані цитати Драча з інтерв'ю "Факти", "112 Україна", "Укрінформ", "Газета.иа", "Дивись.Info".
