Інтерв'ю як катування. Про що говорять ноги Зеленського

Вплив простору

Володимир Зеленський приймає гостя на своїй території. Це важливо, тому що відчуття власної території підсилює реакції комфорту і спокою, знижує пережитий рівень стресу, дозволяє відчувати себе більш впевнено.

Рольовий розподіл учасників і їх формальний статус

Володимир Зеленський — президент країни, його співрозмовник — журналіст. Статус Зеленського вище і це передбачає більш впевнену позицію.

Професійний статус ми не можемо знати достеменно, але можемо припустити, яку роль відіграє і який статус має кожен з учасників у своєму професійному середовищі.

У середовищі президентів Володимир Зеленський навряд чи користується авторитетом за цілою низкою об'єктивних причин. Країна не сама передова, демократія не найочевидніша, а кваліфікація і реноме Зеленського як політика викликають подив.

Опонент президента, очевидно, має досить визнаний авторитет, раз його послали в заморську країну брати інтерв'ю у цілого президента.

Імовірно, професійний статус грає всупереч статусу формальному і не дає співрозмовникам вибудовувати взаємини за формальною ознакою.

Оцінка пози

У нас не так багато матеріалу, і ми оцінюємо більше фрагментарні частини, ніж цілісний відеопродукт.

Отже, поза Володимира Зеленського говорить про сильний неспокій і навіть тривогу. Він немов втиснувся в крісло. Поза симетрична, що говорить про тонус і м'язовий відгук на обстановку, відсутність розслабленості. Ноги стоять прямо, навіть в опорі на носки стоп, що говорить про готовність тіла схопитися і побігти. Тобто про стан мобілізації і збудження. При цьому погляд на обличчя президента дозволяє зрозуміти, що це порушення не носить позитивний емоційний характер. Тут скоріше мова про бажання втекти із зони дискомфорту.

Ноги взагалі мають дивовижну діагностичну цінність. Їхнє становище може говорити про розслабленість або напруженість, про направлення ходу думок, про реальне ставлення до пережитої під час зустрічі ситуації. В даному випадку ноги Володимира Зеленського сигналізують про небезпеку і готовність втекти від інтерв'юера.

Дивовижний рух руками лише посилює враження загнаності. Так витирають спітнілі долоні, що є ознакою стресу і явним фізіологічним маркером тривоги.

Звертає на себе увагу не тільки поза Зеленського, а й поза його співрозмовника. Журналіст сидить більш спокійно, закинувши ногу на ногу, поза асиметрична, нахил голови і невеликий нахил тіла в сторону, відсутність видимих ознак м'язової напруги. Все це дисонує з напругою Володимира Зеленського.

Жарт про образу президента Зеленського на президента Трампа

Володимир Зеленський, безумовно, є майстром комунікації і майстром гумору. Але в нових для себе умовах його звична модель спілкування зазнає краху. Президент не зобов'язаний розважати. Його ключова модель комунікації — директива. Він віддає вказівки і їх виконують. Це, звичайно ж, стосується тільки підлеглих, а не іноземного журналіста. Однак журналіст в даному випадку виконує роль маркера, який перевіряє міцність комунікаційної парадигми політика. В який саме стиль спілкування з директивного стилю буде переходити політик при спілкуванні з представником іноземного видання?

Володимир Зеленський демонструє перехід в гумор. Це спроба привернути до себе, викликати позитивну емоційну реакцію у співрозмовника, сформувати емоційне визнання. Це регресія, якщо говорити мовою психоаналітичних реакцій. Це прагнення здаватися милим, викликане розумінням неможливості вплинути на ситуацію іншим способом, окрім як сподобатися. І це ж ознака стресу і тривоги.

У сухому залишку знову отримуємо сильні реакції тривоги нашого президента під час спроби дати інтерв'ю іноземному виданню. І поки простежується тенденція до посилення цих реакцій. Ні власна територія, ні формальний статус не дали Володимиру Зеленському тих переваг, які б дозволили йому відчувати себе захищеним.