Фінансова грамотність та екологічна свідомість. Кабмін вирішив, чого треба навчати школярів
Кабінет Міністрів України затвердив новий Державний стандарт базової середньої освіти. Що зміниться в житті школярів і вчителів?
30 вересня на засіданні уряду був затверджений новий зразок Державного стандарту базової загальної середньої освіти, який визначає 11 головних навичок, які повинні отримати школярі до кінця 9 класу. Над документом працювали як експерти Міносвіти, так і запрошені фахівці, педагоги і експерти міжнародної програми оцінки освіти PISA, після він пройшов громадське обговорення. Стандарт затверджувався в рамках реформи "Нова українська школа" і розроблявся для дітей, які вже почали вчитися за новою програмою в початковій школі.
На базі нового стандарту будуть розроблені детальна програма і навчальний план для учнів середньої школи, які вступлять в силу з 2022 р. Таким чином, за новими правилами будуть вчитися сьогоднішні третьокласники. До 2022 р. уряд і місцева влада зобов'язані забезпечити школи всіма необхідними електронними та технологічними рішеннями. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що в проєкті держбюджету на 2021 р. на ці цілі виділять 159 млрд грн для Міносвіти, з яких 1,4 млрд грн направлять безпосередньо на НУШ.
Світовий досвід
В ході презентації Стандарту прем'єр Шмигаль запевнив, що вимоги до школярів "базуються на кращих практиках Європейського Союзу і відповідають сучасному технологічному світу". Основою для розробки документа послужила фінська модель, проте автори запевнили, що під час роботи над Стандартом були враховані особливості української реальності.
У Фінляндії навчання в середній школі триває дев'ять років. Вся основна загальна освіта регулюється законодавством, також в країні діють державний базовий навчальний план та місцеві навчальні плани, які враховують специфіку школи і її спрямованість. Відзначимо також, що вчителі в Фінляндії мають величезний вплив на організацію навчального процесу, вони можуть самостійно планувати заняття і визначати, на які саме теми треба зробити наголос в тому чи іншому класі. Звичайно, основою залишаються національний і місцевий навчальні плани, і після закінчення школи діти повинні оволодіти всіма зазначеними в цих документах навичками, однак саме вчителі вирішують, яким чином донести до школярів знання.
Крім того, учні в Фінляндії можуть крім основної програми записуватися на вибіркові предмети за інтересами. У навчальному плані особлива увага приділяється інтегрованим блокам, які включають в себе знання з кількох предметів, а також інформаційних і комунікаційних технологій.
Відзначимо також, що організацією середньої освіти займаються комуни, школи фінансуються за рахунок податків жителів кожного міста чи регіону.
Ключові компетентності для школярів 5-9 класів
Український Стандарт базової середньої освіти декларує компетентнісний підхід до навчання, а все навчання в середній школі розділено на два основних цикли: адаптаційний (5-6 класи) і цикл базового предметного навчання (7-9 класи).
По закінченню середньої школи учні повинні оволодіти такими ключовими компетентностями:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідною (при відмінності від державної) та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
- інноваційність;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання протягом життя;
- громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, благополуччя і здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав та можливостей;
- культурна компетентність;
- підприємливість і фінансова грамотність.
В рамках кожної з компетентностей виділяють кілька умінь, якими повинні оволодіти учні. Наприклад, в середній школі діти повинні читати з розумінням, вміти висловлювати власну думку усно і письмово, критично і системно мислити, логічно обгрунтовувати свою позицію, проявляти творчість та ініціативність, конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, співпрацювати з іншими людьми.
Чи зміниться предметна програма для учнів середньої школи
Державний стандарт середньої освіти — це скоріше ціннісний документ, керівництво до дії, а не конкретний план. Тому в ньому не визначено навчальні предмети, проте представлений базовий навчальний план. На підставі нього школи будуть розробляти типові навчальні плани, що містять орієнтовний перелік предметів.
У Стандарт включені дев'ять предметних областей: культурно-літературна, математична, природознавча, технологічна, інформатична, соціальна і з охорони здоровʼя, громадянська і історична, художня, фізкультурна. Також документ передбачає можливість викладання інтегрованих курсів, які можуть об'єднувати кілька галузей.
Відзначимо, в ході прес-конференції виконуючий обов'язки міністра освіти Сергій Шкарлет запевнив, що з впровадженням Стандарту базової освіти вчителя в школах отримають академічну свободу. Вони зможуть самі планувати час на вивчення тем, більш творчо підходити до проведення занять, робити акценти на тих чи інших моментах навчальної програми.
Стандарт середньої освіти став логічним продовженням реформи "Нової української школи". Однак поки складно зрозуміти, як теоретичні постулати будуть впроваджені на практиці, адже перебудова навчального процесу у всіх школах країни вимагає великих грошей. І мова йде не тільки про нові підручники і робочі зошити, які потрібно ще розробити і видати, але і про технічне переоснащення шкіл. Зараз забезпеченням закладів середньої освіти займаються місцеві влади, у яких через пандемію коронавіруса і карантин і так проблеми з наповненням бюджетів.
Не можна також скидати з рахунків і деяких педагогів, які звикли до знайомої пострадянської системи і зовсім не бажають освоювати нові підходи. Правда, Міносвіти вже розпочало роботу над "Професійним стандартом вчителя установи середньої освіти", в якому повинні бути чітко вказані всі вимоги до педагогів. Якщо документ буде прийнятий, вчителям доведеться пройти атестацію, і тоді педагоги, які не відповідають стандарту, можуть втратити роботу.
Також багато що залежатиме від конкретних навчальних програм з кожного предмета, які будуть затверджені на основі Стандарту, і того, наскільки гнучкими вони будуть і чи зможуть реалізувати цілі, які ставить перед собою НУШ.