Християни західного обряду святкують Різдво Христове
Різдво Христове — одне з головних християнських свят, встановлене на честь народження во плоті (втілення) Ісуса Христа
Рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було прийнято на Ефеської (Третьому Вселенському) церковному соборі в 431 році, передає "ДС".
Зокрема, сьогодні святкують православні в Болгарії, Греції, Румунії, на Кіпрі, прихожани Албанської та Фінляндської православних церков, а також Православна церква Чеських земель і Словаччини. Відзначають цього дня Різдво Христове і три древні патріархати – Константинополь, Александрія та Антіохія.
Згідно Біблійної історії, Діва Марія разом з Йосипом, з яким вона була заручена, прийшли в юдейське місто Вифлеєм для участі в державному переписі. Оскільки місця їм не знайшлося ні в готелях, ні в домівках вифлеємців, вони вирішили заночувати в печері, куди пастухи зазвичай заганяли в негоду худобу. Там і народився Ісус Христос. Немовля поклали в ясла (годівницю для худоби). Саме тоді пастухам, які вночі стерегли стадо, з'явився ангел зі звісткою про появу на світ Спасителя світу, і вони першими поклонилися маленькому Ісусові. Також на поклоніння Богонемовляті прийшли волхви (східні мудреці), яких до Вифлеємської печери привела чудесна зірка.
У перші століття нашої ери не існувало точної дати святкування Різдва Христового. Одні віряни виступали за 20 травня (Климент Олександрійський), інші – за 25 березня, 17 листопада тощо. Східні християни відзначали Різдво переважно на Богоявлення 6 січня.
У 336 році, за часів імператора Костянтина Великого, відбулося перше задокументоване святкування Різдва саме 25 грудня. Офіційно ця дата була затверджена на Третьому Вселенському соборі, що проходив в місті Ефес у 431 році. Згодом святкування Різдва зі східної частини Римської імперії почало поширюватись на північ і захід Європи, доповнюючись різними традиціями. Так, у Середні віки (приблизно з 1223 року) виник звичай встановлювати для поклоніння віруючих різдвяні вертепи — ясла з фігурками Дитяти Ісуса, Марії, Йосипа, пастухів, Трьох царів (волхвів) у церквах та власних будинках.
Зазначимо, існування двох дат святкування Різдва пов'язане не з належністю до тієї або іншої християнської конфесії, а виключно з різницею календарів, якими послуговуються церкви. У XVI столітті на зміну Юліанському календарю прийшов більш точний Григоріанський календар. Згодом більша частина церков перейшла на новий календар, а деякі церкви продовжили використовувати старий, де 25 грудня відповідає 7-му січня.
З 2017 року, Україна офіційно святкує Різдво Христове двічі – 25 грудня та 7 січня, причому обидва дні, згідно з законом, вихідні. Серед сусідніх з Україною держав так само офіційно двічі відзначають Різдво Білорусь та Молдова.
Святкування Різдва триває вісім днів — з 25 грудня по 1 січня, — утворючі Октаву Різдва. На 26 грудня випадає свято святого мученика Стефана, 27 грудня святкується памʼять святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, 28 грудня — Невинних Немовлят Вифлеємський. У неділю, що випадає на один з днів з 26 по 31 грудня, відзначається свято Святого Сімейства: Немовляти Ісуса, Марії і Йосипа. 1 січня відзначається Торжество Пресвятої Богородиці.
Різдвяний час продовжується і після закінчення Октави аж до свята Хрещення, яке в римсько-католицькому календарі відзначається в першу неділю за Богоявленням (6 січня). Все різдвяний час духовенство на літургії одягається в шати білого, святкового кольору.
Одним з головних символів Різдва є запалені свічки. Нестійке полумʼя свічки нагадує віруючим євангельські слова: "Світло у темряві світить і темрява не обгорнула Його".
Різдво являє віруючим Христа в образі маленької дитини в оточенні Святого Сімейства, це свято відзначається в колі сімʼї і зігрітий особливим теплом і взаємною любовʼю.
Будинки, ще задовго до настання свята, прикрашають яслами з фігурками немовляти Ісуса, Діви Марії та Йосипа, а також соломою, яка у католиків є одним з головних символів Різдва. Ці атрибути присутні в будинках зовсім не випадково. В ясла, застеливши її соломою, і поклала Марія свого новонародженого сина Ісуса.
Красиво прикрашені ялинки та омели також займають у будинках католиків почесне місце. Одна з цікавих традицій у католиків – доручати дітям виготовлення різдвяних іграшок. Такі іграшки у формі ліхтариків, сердечок і різних звіряток потім теж вішають на ялинку в якості прикраси.
Перед Різдвом випікають спеціальне печиво, а папірець, на якому написано передбачення, кладуть всередину. Печивом пригощають всіх гостей, які приходять в будинок в ці дні.
Була поширена традиція закликати сонце 25 грудня. Для цього люди розпалювали багаття. Намагалися не ходити до лісу без особливої необхідності, оскільки вважали, що ведмідь може крутитися в барлозі, почути людину, прокинутися і напасти. Вважали день небезпечним, оскільки відбувалася боротьба між світлом і тінню. Говорили, що у цей день сонце повертається на літо, день йде на прибуток.
Народні прикмети на 25 грудня:
Яка погода на 25 грудня, такою вона буде і 31 грудня
Похмурий ранок — чекай ранню весну
Якщо людина народилася в день Спиридона, то в якості талісмана слід носити олександрит і онікс
Горобці 25 грудня в гнізда тягнуть пух — незабаром вдарять сильні морози
Вітер різко змінює свій напрямок — чекай багатого урожай гречки в наступному році
Сонечко грає — прикмета до того, що Святки будуть ясними
Гілки ялівцю згинаються — буде хуртовина
Худобу 25 грудня в стійло проситься — чекай снігопаду.
Як писала "ДС", 24 грудня президент України Володимир Зеленський привітав громадян України і католиків у всьому світі зі святом Різдва Христового.