За проханнями трудящих. Чому замість навчання студентів відправили по домівках
Середа, 17 січня, в інформаційному просторі почалася з нової зради: у Київському національному університеті нібито вирішили перевести студентів на дистанційне навчання, оскільки вузу нічим платити за комунальні послуги. У соцмережах вмить стали обурюватися, що такого навіть у лихі 90-ті не було, ось вам і реформа системи освіти і, взагалі, це Порошенко, Ахметов і Роттердам+ винні.
Між тим довгі зимові "канікули" зовсім не ноу-хау самого головного вузу країни. У листопаді минулого року студенти в Дніпрі влаштували акцію протесту через холод в аудиторіях. У багатьох регіонах України початок семестру відсунули, щоб студенти не сиділи на навчанні в шапках і рукавичках. Приміром, на тривалі канікули пішли студенти більшості одеських вузів. "Ніж стирчати на парах в шапках і куртках, краще вдома щось почитати", — говорять самі студенти.
Ще в кінці листопада 2016-го студенти КНУ проводили акцію протесту в боротьбі за тепло у гуртожитках та аудиторіях. "Студенти вчаться при температурі 6-10 градусів. 360 осіб захворіли, 190 отримали хронічні захворювання", — було зазначено в анонсі акції. Тоді навчальний семестр скоротили, наздоганяти програму вирішили по суботах.
В цьому році в КНУ "холодні бунти" вирішили попередити. Як повідомили в університеті, ще навесні 2017-го студентський парламент вузу звернувся до ректорату з проханням сформувати графік навчання з урахуванням новорічних свят і холодів. І про те, що навчання почнеться фактично в березні, всі знали ще до нового року. В університеті стверджують, що діяли виключно з побажань студентів — питання про нестачу коштів на оплату комуналки і поруч не стояв. "Оплата за послуги ЖКГ за січень здійснена у встановленому порядку, за лютий частково проведена передоплата", — відзначають в КНУ.
Як випливає з повідомлення вузу, місяць зимових "канікул" студенти витратять на практику, консультації, написання курсових і дипломних, а також виконання самостійної роботи. Ні про яке дистанційному навчанні не йдеться, як і про канікули. "Просимо керуватися офіційною інформацією та не використовувати чутки, домисли, фейки", — йдеться в повідомленні.
Послання КНУ до болю нагадує радянську практику "на прохання трудящих". Мовляв, не можемо ми відмовити нашим улюбленим студентам. Між тим, як розповів "ДС" аналітик центру CEDOC Єгор Стадний, вуз фактично став заручником ситуації, адже проблема з оплатою послуг ЖКГ - системна. У багатьох вузах перебування студентів взимку в навчальних корпусах намагаються максимально обмежити, щоб не витрачати шалені кошти на опалення аудиторій. Проблема в тому, що витрати на енергоресурси ростуть, а фінансування внз від цих витрат не залежить. "МОН все одно, кого готує вуз — інженерів чи філософів", — говорить Стадний. Однак для підготовки цих фахівців потрібні абсолютно різні умови — потрібні ресурси для роботи лабораторій, змісту ботанічних садів. Однак у Міносвіти, за словами Стадного, ці потреби ніхто не враховує.
Про реформу системи фінансування внз, яка враховувала б реальні витрати установ, говорять вже не перший рік. Були і доручення прем'єра, і спеціально створені при уряді робочі групи, однак віз і нині там. "Занадто багато таємниць приховано в цій системі фінансування", — зазначає Стадний. Сьогодні лише п'ять вузів у країні — КПІ, Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого (Харків), Національний університет біоресурсів і природокористування, Національний авіаційний університет та КНУ — отримують від держави збільшене фінансування, і то на зарплати.
Здавалося б, проблему можна вирішити за допомогою власних засобів вузів — недарма ж у МОН кажуть про фінансової автономії вищих навчальних закладів. Однак на практиці, зазначають експерти, цієї автономії немає: чинне законодавство настільки обмежує руху вузів, що у них просто не залишається свободи дій. Наприклад, ст. 13 Бюджетного кодексу чітко регламентує, що гроші, які навчальний заклад отримує за навчання студентів за контрактом, не можна використовувати на наукову роботу. "Про яку автономії можна говорити, якщо до початку 2017-го вузам доводилося узгоджувати закордонні відрядження у віце-прем'єра Кириленка", — говорить Стадний.
Ще одна проблема полягає в тому, що багато навчальні аудиторії знаходяться в приміщеннях, побудованих за часів СРСР, коли про питання енергоефективності ніхто не думав. Сьогодні близько семи вузів у країні виграли кредити ЄБРР на реконструкцію своїх будинків, але це точкове рішення проблеми. Виправити ситуацію глобально можна, лише змінивши принцип фінансування внз з держбюджету, в першу чергу звертаючи увагу на реальні потреби вузу. Але з цим поки не виходить.
Міністр освіти Лілія Гриневич у своєму коментарі щодо навчального процесу в КНУ зазначила, що вузи можуть на власний розсуд встановлювати дати початку семестру і в якій формі буде проходити навчання.
В українських вузах дійсно не вперше відпускають студентів "погуляти" на зиму. Добре ще, коли ці вимушені перерви займають практиками або курсовими. Кілька років тому в окремих вузах студентів взагалі розпускали на кілька місяців — з кінця листопада до березня. У таких умовах складно щось говорити про якість освіти.
Одним з рішень проблеми могла б стати дозвіл здавати навчальні корпуси в оренду, якщо сам вуз не може впоратися з їх змістом. Наприклад, якщо мова йде про старовинних будівлях. Так діють у Віденському університеті в його головному корпусі розташовані лекційні аудиторії та урочисті зали, які здають в оренду. Проте в Україні така пропозиція напевно буде зустрінута в багнети: керівництво вузу неодмінно звинуватять у корупції.
Ще один варіант — офіційно влаштувати довгі зимові канікули, а навчання починати, наприклад, в серпні. Правда, в цьому випадку доведеться змінювати терміни вступної кампанії, а у нас її і без того проводять зі скрипом. Так і з літніми відпустками викладачі навряд чи захочуть розпрощатися.
У підсумку виходить традиційний замкнуте коло, з якого по "прохання студентів" вирізають зимові місяці. Щоб уникнути "холодних бунтів".
