Гроші ходять за дитиною. Чи допоможе реформа дошкільної освіти зменшити черги у дитячі садки

Урядовці обіцяють розширити доступ до дошкільних закладів, забезпечити їхній розвиток, інклюзивність та впровадити "альтернативні" механізми фінансування (гранти, благодійність). 

"МОН пропонує запровадити інтернатуру для молодих фахівців сфери дошкілля, реалізувати принцип "гроші ходять за дитиною", втілити в життя академічну автономію закладів дошкільної освіти та упорядкувати їхню типологію", — заявив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, пообіцявши, що реформа допоможе створити "спроможну, інклюзивну та безпечну систему освіти".

Документ ще має схвалити парламент і підписати президент Володимир Зеленський. Термінів його можливого ухвалення в уряді та парламенті поки не називають.

Новий дитсадок: інклюзія, рівність, доступність

Проєкт закону пропонує удосконалити функціонування системи дошкільної освіти. Передбачається, що це відбуватиметься шляхом:

• забезпечення рівного доступу дітей до якісної дошкільної освіти;
• створення територіальної та безбар’єрної інфраструктури, запровадження інклюзивних форм, методів, змісту, подолання мовних бар'єрів;
• забезпечення права дитини на здобуття освіти мовою корінного народу чи національної меншини України, а дітям із порушенням слуху – права на здобуття дошкільної освіти українською жестовою мовою;
• удосконалення функціонування дитячих садків;
• цифровізація освітніх і управлінських процесів; 
• впровадження альтернативних механізмів фінансування;
• розвиток закладів дошкільної освіти усіх форм власності;
• забезпечення принципу наступності між дошкільною та початковою освітою.

Також нова редакція документу забороняє використання на території дитсадків електронних сигарет та кальянів (у попередній редакції йшлося лише про тютюн, наркотики та алкоголь) та згадує про неприпустимість сексуального насильства до дітей поряд з іншими видами насильства. У проєкті визначені також обов’язки та права усіх учасників процесу. Наприклад, батьки можуть обирати заклад освіти, обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу, захищати законні інтереси дітей. Водночас вони зобов’язані виховувати у дітей любов до України, шанобливе ставлення до державної мови, народних традицій та звичаїв.

За словами Шкарлета, у нову редакцію закладено механізм "гроші ходять за дитиною". Він був впроваджений ще кілька років тому у Києві для підтримки та гарантії права обирати дитячий садок будь-якої форми власності. Обов'язковою умовою є фіксація місця реєстрації дитини у Реєстрі територіальної громади міста Києва. Ймовірно, мається на увазі, що принцип має запрацювати усією Україною. 

Зазначимо, Сергій Шкарлет попереджав, що в Україні хочуть повністю переформатувати процес дошкільної освіти і перетворити її на освіту раннього розвитку. Він зазначав, що це також вкладається в концепцію розвитку Президентського університету, де "зрощують не просто дитину". "Дитина перестає бути річчю, яку здали до камери схову", — казав він.

Дитячі садки сьогодні

За останньою статистикою МОН, станом на 2019 рік в Україні працювало 14 898 закладів дошкільної освіти, з яких 201 — приватної, 29 — державної та 14 666 — комунальної форми власності. У них здобували освіту 1,2 млн. дошкільнят. Розпорядок дня для дітей у закладах з різними формами власності відрізняється. Наприклад, у комунальних та державних дитсадках дітей годують тричі на день, вони грають в іграшки, в ігри, що розвивають (ліплення, аплікація), іноді дивляться мультики, готують концерти, співають, танцюють і вчать вірші. За умови гарної погоди, діти гуляють 30-60 хвилин на день, також у них є денний сон.

У приватних садочках все складніше. Тут для дитини можуть підбирати індивідуальне харчування, навчання часто проходить за різними педагогічними методиками. Також приватні дошкільні заклади часто мають спеціалізацію: ухил на вивчення іноземних мов, програмування для дітей, поглиблене вивчення основ природничих наук. У таких закладах краще матеріальне забезпечення, тому тут можна знайти більш кваліфікованих вихователів та кращі ремонти. Водночас навіть приватні дитсадки обов’язково мають виконувати державний стандарт дошкільної освіти й мати освітню програму. У різновікових групах не має бути більше за 15 дітей.

За чинними правилами, місце за дитиною у дитсадку зберігається у разі:

• якщо дитина хворіє, проходить санаторне лікування або реабілітацію;
• якщо батьки (або опікуни) пішли у відпустку – на час їхньої відпустки;
• у літній оздоровчий період (75 днів);
• під час карантину.

При цьому приватні заклади освіти мають право диктувати власні умови, які обов’язково позначають у договорі (контракті). Відрахування ж можливе у разі рішення батьків (або опікунів), несплати ними за харчування дитини понад 2 місяці або ж стан здоров’я дитини за медичним висновком.

Черги і брак персоналу

Аби діти відчули на собі переваги потенційної реформи, вони спочатку мають потрапити до дитячих садочків. Адже в Україні залишається актуальною проблема нестачі місць у садках, і в чергу на зарахування доводиться ставати ледь не одраз і прау після народження. І це проблема не тільки Києва: у вересні в Івано-Франківську батьки дошкільнят добу чекали біля Центру надання адміністративних послуг, щоб записати дітей у новий дитячий садок. Заклад, у який записували дошкільнят, вміщує 115 дітей, однак підуть у нього урешті 200, адже садків на всіх не вистачає.

Попри велику кількість та різноманітність типів закладів МОН визнає — проблема доступності дошкільної освіти в країні є нагальною. "Дитячі садочки заповнені дуже нерівномірно. Є місця, де зберігається черга, а є місця, де садочки стоять порожніми. Місць вистачає, якщо брати в середньому по країні, але питання в диспропорції", — розповів освітній омбудсмен Сергій Горбачов у коментарі "ДС". 

Болючою проблемою залишається зарплата вихователів. До них — багато вимог, як від батьків, так і від держави. В ідеалі вони мають володіти іноземною мовою, технологіями, мислити креативно, обходитися з дітьми ввічливо та толерантно і мати педагогічну освіту. Тим часом їхня середня зарплата складає 11 тис. грн., а у віддалених регіонах країни — 7-9 тис. Саме зарплата частою стає причиною того, що вихователі з гарним володінням іноземної мови їдуть працювати за кордон або переходять у приватні садки, а у державних залишаються працювати ті, хто не володіє очікуваними навичками.

Окремою темою залишається й нестача україномовних садочків з україномовним ком’юніті у містах центральної, східної та південної України. Батьки у соцмережах жаліються, що намагалися знайти у Києві дитсадок, у якому вихователі не просто "крізь зуби" виконуватимуть "закон про мову" під час занять, а й спілкуватимуться українською між собою, на перервах, де навчатимуться україномовні діти. Але у Києві такий заклад знайти важко, а у східніших регіонах — майже неможливо.

Як вчать найменших за кордоном

Кожна країна має власний підхід і погляди на виховання дітей. Більшість європейських країн воліють приділяти менше часу теорії та словам і якнайбільше — практиці. У дитсадках Німеччини роблять акцент на мовній підготовці. І йдеться не лише про вивчення іноземних мов, але й про формування гарної вимови рідної мови у дітей. Німці вважають, що вміння гарно і чітко формулювати свої думки допоможе дітям у перший рік школи. Для цього у закладах уголос читають багато книжок з малюнками, а потім обговорюють їх у колі.

У британських дитсадках найголовніше — це безперервний процес навчання. Його завдання — виховати дитину комунікабельною, спортивною, грамотною, навчити її елементарній математиці, дати уявлення про природу та суспільство. Дитсадки Франції безкоштовні, їх цілком оплачує держава. Аби записати туди дитину, батьки мають надати довідку про народження, необхідні щеплення та підтвердження проживання (наприклад, рахунок за електрику). При цьому дитсадки не є обов’язковими, але освіта у них якісна, умови — гарні, тож французи рідко відмовляються від цієї можливості.

Чи вдасться новій реформі розв’язати більшість проблем української дошкільної освіти — питання риторичне. Проєкт закону більше зосереджений на цінностях й ідеях, водночас найбільш нагальну проблему — диспропорцію дітей у садках — він не вирішує. На думку Сергія Горбачова, підхід до реформування дошкільної освіти мав би початися з прогностичної роботи в органах місцевого самоврядування. Влада має почати аналізувати демографічну ситуацію, дивитися на кількість молодих родин, дітей, новонароджених та темпи житлової забудови. За результатами аналізу, слід приймати рішення про реконструкцію наявних садочків або ж будувати нові. І поки ця робота не буде зроблена, батькам доведеться роками чекати на зарахування своїх дітей у садок.