Гаряча фаза війни: Чому бойовики активізувалися під Донецьком (КАРТА)
Там в останні дні спостерігається підвищення вогневої активності бойовиків і, як наслідок, саме там несуть найбільші втрати Збройні сили України.
Так, 16 жовтня близько 18:00 в результаті обстрілу противника в районі Кам'янки загинув боєць 72-ї ОМБр. В цей же день неподалік Невельського підірвався на невідомий вибуховий пристрій і отримав смертельні поранення військовослужбовець 57-й ОМПБр. Обидва населених пункти знаходяться дуже близько від лінії фронту.
А вже 17 жовтня під Марьинкой в результаті обстрілу укріплень сил АТО зі стрілецької зброї загинув ще один боєць ВСУ (підрозділ поки не уточнено). Згодом стало відомо, що за минулу добу загинули двоє бійців. І це не рахуючи поранених.
Але щоб зрозуміти мотиви такої поведінки бойовиків, давайте згадаємо, як саме Донецьк став прифронтовим містом. Як відомо, у 2014 р. українські війська, підійшовши впритул до захопленого сепаратистами обласного центру, звільнили Донецький аеропорт і зупинилися. Замість визволення міста шляхом штурму і зачистки тоді військовим командуванням було прийнято рішення брати його в оточення. І цей задум тоді майже спрацював — щоб замкнути кільце, залишалося звільнити лише Іловайськ... З того часу відбулося багато подій, зокрема, ВСУ змушені були залишити придонецкое село Спартак, а також з героїчними боями віддати Донецький аеропорт (точніше, те, що від нього залишилося).
З початку 2016 р. ВСУ почали так зване "повзучий наступ" і відвоювали у терористів чималий шматок сірої зони. Однак, підібравшись впритул до міста, знову зупинилися. Якщо брати наш час, то зараз спостерігається деяке просочування української присутності на територію міста, зокрема, у східні та північні райони. Варто відзначити, що така тактика має свій ефект і досить чималий: донецькі бойовики постійно знаходяться в напрузі, а керівництво ДНР сидить, що називається, "на валізах". З іншого боку — відбувається все це на тлі боїв і артилерійських перестрілок навколо Донецька і постійних спроб бойовиків прорвати фронт і потіснити українців. Ми вже писали про невдалі спроби прориву бойовиків ДНР в цьому напрямку, остання з яких була в кінці травня цього року. Тоді штурмова група рашистов натрапила на вогневе протидія українських військ, після чого зупинила наступ і спробувала закріпитися в нейтральній зоні. Однак під впливом вогню ВСУ ворог змушений був відійти на вихідний рубіж.
Власне, з того часу терористи і почали методично і цілеспрямовано обстрілювати позиції ВСУ поблизу Донецька з усього озброєння з рідкими перервами під час "перемир'я". Обстріл при цьому ведуться переважно з Крутої Балки, Путилівської Гаї (вул. на півночі Донецька) і Спартака.
Цілком можливо, що Захарченко поставив перед своїми головорізами відповідну завдання: будь-якою ціною відсунути українців від Донецька і якщо не захопити нові позиції самим, то хоча б зробити їх максимально непридатними для перебування ВСУ.
Адже українські диверсійно-розвідувальні та штурмові групи також часу дарма не втрачають, і час від часу до нас надходять повідомлення про стрілецько-мінометних боях в районі Трудовскіє (Петровський р-н Донецька), Партизанського проспекту, Залізничного вокзалу (Київський р-н Донецька) і навіть Цуму (Ворошиловський р-н, географічний центр міста). А кому по ту сторону поребрика таке сподобається? Однак, якщо це дійсно так, то бойовикам потрібно встигнути впоратися зі своїм завданням до зими.
Адже, як показує приклад минулого року, взимку, коли була краща оглядовість території, бойовики трималися трохи подалі і так часто не висовувалися, а коли з'явилася "зеленка", почали повертатися на свої старі позиції, які межують з сірою зоною, зміцнювати їх і з них вести обстріл і вилазки. Тут варто звернути увагу, що один боєць загинув від стрілецької зброї, а другий — підірвався на невідомий предмет (міні або розтяжки).
Отже, бойовики перебували зовсім близько. Враховуючи все це, можна припустити, що найближчі тижні (поки ще є залишки "зеленки") будуть для ЗСУ в цьому районі дуже гарячими. Не виключено навіть, що терористи знову підуть на штурм Пісок або іншого придонецькому населеного пункту. Як мінімум кількість обстрілу наших позицій значно зросте — в цьому можна не сумніватися.
Також можна не сумніватися, що українські воїни вистоять і не відступляться від так званої "столиці" так званої ДНР. Інша справа — яку ціну за це доведеться заплатити.
