Місто другого сорту. Як "Динамо" і "Карпати" закреслили Маріуполь на футбольній карті
У новому сезоні в УПЛ зіграє футбольний клуб із Маріуполя, відомий раніше під ім'ям "Іллічівець", який тепер, судячи з усього, буде називатися так само, як і місто - ФК "Маріуполь". Місцеві любителі футболу, після того, як їхня рідна команда оформила прописку в елітному дивізіоні, вже почали уявляти майбутні футбольні баталії проти найсильніших команд країни, ось тільки недавно з'ясувалося, що одна з цих найсильніших команд - київське "Динамо", відмовляється грати у приазовському місті. А разом з киянами таку ж позицію зайняли ще й львівські "Карпати".
Офіційно таке рішення аргументується міркуваннями безпеки. Наприклад, за словами заступника гендиректора "Динамо" Сергія Мохника, столичний клуб не отримав гарантії того, що команда буде в безпеці в прифронтовому місті Маріуполі, а клубний автобус, за його словами - "яскрава, красива мішень для бойовиків-сепаратистів".
Рішення киян та їхніх колег зі Львова вже широко обговорюється у вболівальницькому середовищі. Коментують ситуацію і безпосередньо причетні до ситуації посадові особи, наприклад, глава поліції Донецької області В'ячеслав Аброськін на сторінці в соціальній мережі Facebook особисто гарантував київському і львівському клубу безпеку їх команд в Маріуполі. Але, судячи з того, що вже після цієї заяви пан Мохник знову висловився в тому ж ключі, що і раніше, гарантії Аброськіна в "Фейсбуці" київський клуб не переконали і там чекають інших дій.
Чи можна звинувачувати "Динамо" і "Карпати" у бажанні забезпечити своїм футболістам додаткову безпеку? Формально в цих клубах мають право на таку позицію. До того ж, буквально вчора ця позиція отримала додаткові аргументи на свою користь, після того, як російсько-окупаційні війська обстріляли прифронтовій селище Сартана, випустивши по передмістю Маріуполя протягом півгодини більше 50 снарядів, зруйнували Агроцех №2 ДП "Ілліч-Агро Донбас" і вантажівка-зерновоз підприємства, пошкодили газопровід. Але якщо подивитися на ситуацію під іншим кутом і зіставити всі чинники, що грають роль у сформованій ситуації, небажання їхати грати у футбол в Маріуполь виглядає як популізм і торг. І для того, щоб так вважати, є, як мінімум, три причини.
Перша - більш глобальна, яка стосується гарантій та їх ціни. Які взагалі гарантії хочуть отримати в тому ж "Динамо"? Розписку від терористів, що вони не будуть стріляти по автобусу? Клятву на крові? Чи може керівництва київського клубу запитати у жителів самого Маріуполя, які гарантії є у них, що живуть у цьому місті щодня, а не приїжджають раз-два в році на комфортабельному автобусі? Зрештою, керівництву "Динамо" варто просто подивитися по сторонах і почитати останні новини, наприклад про те, що прямо в Києві стався вибух біля посольства США. На території об'єкта, який абсолютно точно охороняється під вельми конкретні гарантії. Але, тим не менш, там пристойно рвонуло. На щастя, без жертв.
Друга причина вважати ультиматум "Динамо" і "Карпат" популізмом - відсутність подібної категоричній позиції з прифронтовим містам раніше. Давайте не будемо забувати, що в попередні пару років друга київська команда - нещодавно расформированное "Динамо-2", цілком собі спокійно їздила не тільки в Маріуполь, а й, що показовіша - в Краматорськ - на той момент ще більш небезпечний в теорії місто. Ось вам відео-докази того, що в минулому році київський клуб грав у цих двох містах. І треба думати, добиралися столичні футболісти на ці матчі на своєму клубному автобусі.
Виникає логічне запитання - у "Динамо" вважають гравців "Динамо-2" людьми "другого сорту", або зараз, через рік після того, як столичний клуб гостював у Маріуполі та Краматорську, в "Динамо" штучно створюють собі причину для бойкоту футбольних матчів у одному з цих двох міст. Версію про те, що в Маріуполі стало менш безпечно, ніж рік тому, ми не розглядаємо, тому, що це не правда.
Наприклад, 17 травня в Маріуполі виступила з концертом відома українська група "Океан Ельзи". Музиканти не побоялися приїхати в прифронтове місто і дати там не просто концерт, а ще й, як би це не шокувало сучасних футболістів київського "Динамо", безкоштовний концерт! Подія відбулася в спорткомплексі "Іллічівець", почалося в 21:45 (що символічно, враховуючи час початку матчів Ліги чемпіонів, правда ж?) і зібрав 30 тисяч глядачів у самому спорткомплексі та на площі біля нього. І адже нічого страшного не сталося, при тому, що Вакарчук і його команда не вимагали якихось особливих гарантій безпеки. До речі, часто на "Динамо" приходить така кількість глядачів за сезон? І прийде тепер, враховуючи їх спірну позицію по Маріуполю.
Нарешті, переходимо до третьої причини вважати позицію "Динамо" і "Карпат" популістською. Полягає вона в позиції з цього питання інших клубів УПЛ, включаючи "Шахтар", в якому не роздумуючи погодилися грати в Маріуполі. Навряд чи хтось при здоровому глузді заявить про те, що футболісти "Шахтаря" - менш цінний "футбольний актив" українського футболу, навіть якщо побіжно пробігтися по їх "цінників" на сайті Transfermarkt. Клубний автобус "гірників" - теж не менш яскрава мета для гіпотетичної терористичної акції, але "Шахтар" не відмовляється грати в прифронтовому місті, не вимагаючи при цьому якихось особливих гарантій, а ось в "Динамо" і "Карпатах" чомусь продовжують стояти на своєму. Хоча - донецький "Шахтар" для бойовиків може бути рідним клубом, за нього і стріляти не захочуть, Слава Богу. Але проти цього аргументу грає навіть націоналізація підприємств Ріната Ахметова, власника клубу, в "ДНР".
Так може справа зовсім не в безпеку гравців, тренерів та персоналу? Може, в "Динамо" і "Карпатах" переслідують інші цілі, торгуючись перед новим сезоном Прем'єр-ліги з приводу своїх візитів в Маріуполь? Приміром, президент киян Ігор Суркіс може просто пручатися і показувати вдачу, протестуючи проти керівництва УПЛ, а заодно і ФФУ, де його брат Григорій стрімко втрачає вплив. І тепер Суркіси використовують будь-який привід для того, щоб показати свою особливість в українському футболі і те, що від них багато залежить. Крім цього варто додати, що клубам чисто з футбольної точки зору невигідно їхати грати в Маріуполь, де "фарм-клуб донецького" Шахтаря" буде чіплятися за очки і битися на полі проти киян і львів'ян (особливо киян). Набагато зручніше відмовитися, перенести матч в інше місто, можливо навіть Київ або Львів.
Ось тільки в очах футбольної громадськості київське "Динамо" як клуб, і як бренд не набирають балів за таких дій свого керівництва. Як і "Карпати". Заперечуючи свій "антипатриотизм", в Києві і Львові, тим не менш, демонстративно викреслюють місто Маріуполь з власної футбольної карти України, замість того, щоб придумати безліч способів, як безпечно і без шуму раз у рік (або максимум два) звозити першу команду в місто, чиї глядачі скучили за великим футболом. Наприклад, як варіант, можна було б без праці пересісти зі свого сто разів згаданого автобуса з клубною емблемою менш яскрава і привертає увагу транспортний засіб. Але в київському і львівському клубах вибрали протест замість конструктиву. Хоча це і не дивує - така вже там звичка не шукати складних шляхів і діяти на емоціях.
