Рік без Павла. Чому справа Шеремета не стане другою справою Гонгадзе

20 липня - річниця вбивства в Києві журналіста Павла Шеремета. Павло працював у Білорусі та Росії, а з 2012 р. в Україні. Вів блог в інтернет-газеті "Українська правда", де друкувалися його політико-аналітичні матеріали та інтерв'ю. На каналі "ТВі" вів програму "Проти ночі з Павлом Шереметом". На радіо "Вести" з вересня 2015 р. вів по вихідним "Шоу Павла Шеремета", з 2016 р. працював по буднях у програмі "Ранок Павла Шеремета".

Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 р. в результаті вибуху автомобіля в 7:45 ранку на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка. Автомобіль належав керівнику "Української правди" Олені Притулі, але її в машині не було.

У лютому 2017 р. Головне слідче управління Національної поліції України повідомило, що до розслідування залучені співробітники Нацполиции і СБУ. Відпрацьовуються п'ять версій можливих мотивів вчинення вбивства: професійна діяльність Павла Шеремета на території РФ і Білорусі; помилка в об'єкті злочину (а саме - готувалося вбивство Олени Притули); професійна діяльність Павла Шеремета в Україні (його критичні публікації в "Українській правді" та виступи на радіо "Вісті"); дестабілізація ситуації в державі з метою формування неправдивого негативного сприйняття суспільно-політичної ситуації в Україні; конфліктні ситуації в особистому житті Павла Шеремета у зв'язку з його сімейним, комерційним і фінансовим становищем.

Питання до слідства

Вранці 20 липня 2017-го, в річницю вбивства Павла Шеремета, на місці його загибелі в Києві розпочалася акція "Рік без Павла" для вшанування його пам'яті. Організатори акції вирішили повести людей до будівель СБУ, президентської адміністрації та МВС з плакатами "Хто вбивши Павла?". В той же ранок посол ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі виступив із заявою, в якій зазначив, що довіра громадян України до правоохоронних органів неможливо без досягнення прогресу в цій справі. "В день цієї трагічної річниці хотів би ще раз закликати українську владу провести швидке та прозоре розслідування цього злочину. Потрібно знайти і притягнути до відповідальності винних за скоєння такого жорстокого злочину", - заявив посол.

Дійсно, вбивство досі залишається нерозкритим. При цьому є питання до якості слідства. Також проявилися суперечності між Нацполицией і СБУ.

10 травня вийшов документальний фільм "Вбивство Павла" копродукції Центру по дослідженню корупції та організованої злочинності (OCCRP) і незалежної агенції журналістських розслідувань "Слідство.Інфо". Журналісти з'ясували, серед іншого, що під час слідства співробітники СБУ вилучили сервер з записами камер спостереження одного з магазинів біля будинку Павла Шеремета та повернули його порожнім.

Генпрокурор Юрій Луценко, виступаючи в парламенті 24 травня, повідомив: "Слідство триває. Його веде слідче управління Національної поліції. Ми також виділили туди кращих прокурорів. Повинен визнати, що в цьому слідстві була допущена помилка: вилучивши 201 камеру відеоспостереження, ще одну і, як виявилося, найважливішу камеру не вилучили, що все це час не давав дуже важливої інформації слідству. Завдяки журналістам про цих відеозйомках стало відомо. Шкода, що на весь світ, а не тільки для слідчих. Тим не менше ці плівки дуже важливі для слідства. Наскільки я знаю, керівництво МВС також визнало помилку і зараз намагається надолужити згаяний час".

Глава СБУ Василь Грицак на наступний день заявив, що "ці чотири жорсткі диски були передані в Нацполицию без будь-яких втручань у них". Але і після цього слідчі Нацполиции не наблизилися до розкриття злочину. Принаймні, Юрій Луценко в кінці червня заявив "Радіо Свобода", що в розслідуванні цієї справи "серйозного прогресу поки що не спостерігається".

11 липня Петро Порошенко провів зустріч з родиною Павла Шеремета з представниками міжнародної організації "Комітет захисту журналістів". У ході зустрічі президент заявив, що правоохоронні органи мають найближчим часом дати публічний звіт про результати слідства.

Що розповідає МВС

В річницю вбивства Павла Шеремета спікер МВС Артем Шевченко повідомив журналістам, що слідство ускладнюється тим, що неможливо допитати людей, з якими журналіст контактував в Росії незадовго до смерті. У доповіді "Комітету захисту журналістів" зазначається, що за кілька днів до загибелі Павло Шеремет зустрічався в Москві з побіжним міністром доходів і зборів Олександр Клименко.

Артем Шевченко підкреслив, що слідство не може розкривати результати слідчих дій, але визнав: "На даний час ситуація принципово залишається такою, що ми не можемо похвалитися наявністю підозрюваних". Він зазначив, що для здійснення деяких експертних досліджень, зокрема, механізму вибуху, елементів вибуху, пошкодження автомобіля - були залучені фахівці ФБР. "Є можливість, але виключно з процесуального дозволу Генеральної прокуратури, і надалі залучати міжнародних фахівців до проведення цього розслідування", - повідомив речник МВС.

Він також нагадав, що після вбивства Павла Шеремета схожим чином було скоєно три вбивства офіцерів - полковника СБУ Олександра Хараберюша 31 березня 2017 р. в Маріуполі, полковника Головного управління розвідки Міноборони Максима Шаповала 27 червня в Києві і в той же день полковника СБУ Юрія Возного в Костянтинівці Донецької області. "Для нас схожий спосіб виконання подібних злочинів, починаючи з 20 липня 2016 р. і закінчуючи 27 червня 2017 р., як і ряд інших факторів, свідчать про те, що досить вірогідним є саме російський слід і безпосередньо у злочині проти громадянина РФ Павла Шеремета", - сказав Артем Шевченко.

Деякою інформацією поділився також радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко. "Розслідування, наскільки можна було його провести протягом цього року, практично в деталях було проведено. У нас майже дві тисячі опитаних, 150 терабайт інформації. Вона проаналізована, і з неї зроблені висновки. Є певне коло підозрюваних осіб, ми також розуміємо, що ці підозрювані особи можуть зараз ховатися і, швидше за все, ховаються. Правоохоронна система в частині слідства на даний момент зробила 95% роботи, яку можна було зробити, виходячи з тих даних і з тих доказів, які можна було зібрати", - повідомив він "Радіо Свобода".

Іван Варченко також заявив, що серед версій залишається російський слід, але остаточних доказів немає. "Слідство зараз чітко не вказує, що це Росія. Але воно розглядає версію про російський слід і бажання дестабілізувати ситуацію в Україні", - додав радник глави МВС.

Паралель з Георгієм Гонгадзе

Прихильником версії про російському сліді є народний депутат, член колегії МВС Антон Геращенко. "Моя особиста думка не змінилося з того ранку, коли загинув Павло, - підкреслив Геращенко на каналі "112 Україна". - Я одним з перших заявив, що, на мою думку, до цього причетні російські спецслужби. Логіка дуже проста: Павло Шеремет, так само, як і Георгій Гонгадзе, був у близьких стосунках з Оленою Притулою - співзасновником "Української правди". За Гонгадзе стежили міліціонери, про що він і заявив. І вбила його група міліціонерів на чолі з генералом Пукачем - це вже встановлений загальновідомий факт. Судячи з усього, до Павла Шеремету хотіли застосувати такий же сценарій. Вибух автомобіля, в якому перебував Шеремет, спеціально зроблений не в дворі, де стояла машина і не було відеокамер, а на перехресті, де їх встановлено десятки. Резонансна подія на всю країну. Далі, в той же день було заявлено, хто стежив за Павлом Шереметом. Це Вадим Троян - перший заступник голови Національної поліції (зараз заступник міністра внутрішніх справ. - Ред.). Дана інформація була на всіх телеканалах і сайтах. Коли мені ставили питання про те, чому Троян слідкував за Шереметом, я у відповідь питав: "Звідки ви це взяли?" Як правило, наша преса, на жаль, не проводить фактчекинг. Насправді ці відомості запустила група російських пропагандистських сайтів. Далі вони чекали якусь хвилю, що суспільство і преса обуряться, скажуть, що, а-а-а, це Троян, Аваков стежили за Шереметом, і навіщо його вбили. Але не вийшло".

При цьому депутат скептично оцінив можливість того, що вбивство замовили колишні представники української влади. "Павло Шеремет працював на радіо "Вести" і отримував там зарплату. Радіо "Вісті" належить втікача начальнику податкової Олександра Клименка, який запрошував Шеремета за тиждень-півтора до його загибелі в Москву, де у них були переговори. І Клименко пропонував Шеремету очолити радіо "Вести". Йому хотілося, щоб ним керував журналіст, так би мовити, з світовим ім'ям. Павло Шеремет вчинив по-чесному - він відмовився. Але вважати це мотивом для вбивства, на мій погляд, вкрай необґрунтовано, оскільки ця версія малоймовірна", - сказав Геращенко.

В пам'ять про Павла Шеремета

Безсумнівно, українці мають усі підстави обурюватися тим фактом, що через рік після вбивства Павла Шеремета цей злочин досі залишається нерозкритим. І цілком можна зрозуміти учасників акції "Рік без Павла", висловлювали своє обурення біля стін СБУ, МВС, президентської адміністрації і виводили чорною фарбою на асфальті: "Хто вбив Павла?"

Також зрозуміло, що є охочі використовувати цю річницю для прямих звинувачень на адресу Порошенка. Як це зробив, наприклад, брат народного депутата Мустафи Найєма Маси Найєм. "Пора визнати, що влада в Україні своїми діями каже: вбивати журналістів можна, і за це нічого нікому не буде", - заявив Маси Найєм і зазначив, що це той випадок, коли влада при Порошенко дуже схожа на владу при Кучмі.

На ту ж версію натякає й сам Мустафа Найєм. "Справа Шеремета стало символом часу. Була справа Гонгадзе, ми 17 років вимагаємо відповідей і розуміємо, до якого імені прив'язується це справа. Тепер є Павло Шеремет. Тут очевидна аналогія", - заявив депутат по завершенні акції.

Але все ж, скільки б не було недоліків у Порошенка, спроби провести аналогію між ним і Кучмою не будуть успішними з тієї простої причини, що Порошенко - не диктатор. Ні за своєю природою, ні за фактом. Це при Кучмі всі силовики намагалися виконати будь-яке побажання президента, аж до усунення неугодного журналіста і фальсифікації розслідування. При Порошенко кожна силова структура діє в більшій або меншій мірі автономно і не думає про те, як би вислужитися перед президентом, а як би не підставитися і не опинитися крайнім. Розслідуванням займається Нацполиция, яка належить до сфери впливу Авакова і взагалі не підконтрольна президенту. Протиріччя між Нацполицией, СБУ і ГПУ в ході розслідування зайвий раз показують, що між цими відомствами немає кругової поруки і будь-який з них "злило" б винних з іншого відомства, якщо б такі були виявлені.

Що ж стосується натури Порошенка, то він, перш ніж щось зробити, завжди намагається забезпечити цьому хоча б видимість законності. Це чудово знають у силових структурах, так само як і те, що Порошенко ревниво відстежує соціологію і враховує громадську думку.

Іншими словами, силовики цілком усвідомлюють, що якщо б хтось розкопав причетність до вбивства Павла Шеремета якихось високопоставлених чинів, то Порошенко негайно і публічно відрікся б від них і зняв їх з посад разом з покровителями. Не вбереглися від відставки ні Грицак, ні Аваков.

У суспільстві теж лише мізерна частина може повірити, що Павло Шеремет став жертвою Петра Порошенка подібно до того, як Георгій Гонгадзе став жертвою Леоніда Кучми. Тим більше що навіть у випадку Кучми суспільство перейнялося підозрами на адресу президента лише після того, як з'явилися плівки Мельниченка.

Але спроби представити Павла Шеремета жертвою влади напевно будуть продовжуватися. Це буде ще одна компонента в начинці інформаційних снарядів, покликаних викликати горезвісний "Майдан 3.0". І робитися це буде нібито в пам'ять про Павла Шеремета.