Глосарій мемів тижня. Анексія Ярославни та кволий "калібр" Путіна
Анексія Ярославни - оголошення Володимиром Путіним приналежності до історії російсько-французьких відносин королеви Франції Анни Київської - дочки Великого київського князя Ярослава Мудрого. Таке історичне відкриття президент Росії зробив під час свого візиту до Парижа 29 травня 2017 року, що стало єдиною "успішною операцією" Путіна на тлі його в цілому провалені перемовин із французьким президентом Еммануелем Макроном. Та й цей "успіх" виглядає таким лише для тих, хто не знає, що королева Анна Ярославна померла за 72 роки до того, як про Москву з'єднання явилася перша літописна згадка.
Дикий собака Дінго - кілер, який 1 червня 2017 року намагався вбити у Києві командира Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва Адама Осмаєва, але був знешкоджений чотирма пострілами, які із нагородного пістолета марки ПМ здійснила дружина Осмаєва, боєць батальйону "Київ-2" Аміна Окуєва. При собі злочинець, котрий представлявся французьким журналістом Le Monde Алексом Вернером, мав паспорт громадянина України, виданий у лютому 2016 року на ім'я Олександра Дакара. Але дуже швидко інтернет-спільнота впізнала у ньому пітерського бандита з 1990-х та уродженця Чечні Артура Денісултанова-Курмакаєва на прізвісько Дінго, що неодноразово потрапляв у скандали, в тому числі й міжнародні. Деякі навіть пов'язаність язують кілера з вбивством колишнього охоронця Рамзана Кадирова Умара Ісраїлова у Відні в 2009 році, де останній просив політичного притулку.
Кволий "калібр" Путіна - чи то реальний, чи постановочний обстріл позицій ІДІЛ в сирійській Пальмірі, здійснений 30 травня 2017 року чотирма російськими крилатими ракетами "Калібр" з фрегата "Адмірал Ессен" та підводного човна "Краснодар". За оцінкою інтернет-оглядачів, цей ракетний удар мав дві суто пропагандистські цілі. По-перше, продемонструвати путінську міць після гучного американського обстрілу асадовців 59-ма "Томагавками" за наказом президента США Дональда Трампа. А, по-друге, хоч якось перекрити негативний інформаційний ефект від невдалого візиту господаря Кремля до Франції. Але, схоже, і в першому, і в іншому випадку ця акція лише підкреслила всю кволість Путіна.
Плач сепаратистів - сигнали SOS, які з 29 травня 2017 року стало подавати з російського міста Тула подружжя донецьких сепаратистів - колишнього прес-аташе футбольного клубу "Шахтар" Руслана Мармазова та екс-міністра освіти ДНР" Тетяни Мармазової. Їхня спроба отримати в Росії вид на проживання завершилася жорсткою відмовою в цьому з боку тамтешньої влади із формулюванням для Мармазової "створює загрозу безпеці Російської Федерації чи громадян Російської Федерації". Тепер її повинні примусово депортувати в Україну на зустріч із СБУ, у якій до сепаратистки Тетяні є маса запитань.
Стокгольмнаш - ейфорія, яка охопила український сегмент Інтернету після рішення Стокгольмського арбітражу в суперечці українського "Нафтогазу" з російським "Газпромом". 31 травня 2017 року арбітражні судді повністю задовольнили вимоги України щодо як скасування принципу "бери або плати", так і про перегляд ціни з урахуванням ринкових умов, а також скасували заборону на реекспорт газу. На звістку із Стокгольма оперативно відреагувала навіть Московська біржа - "Газпром" на ній втратив більше $1 млрд. капіталізації всього за кілька хвилин. А топ-менеджери цієї найбільшої корпорації РФ стали дуже дивно марити.
