Де немає чоловіків. Як в Україні дискримінують сильна стать
Сексизм у відношенні чоловіків - сама фраза звучить майже як анекдот. Начебто нормального мужика притіснити неможливо - на те він і чоловік, щоб завойовувати, брати своє, проявляти агресію для підкорення світу. Але є кілька областей людської діяльності, де витіснення чоловіків почалося дуже давно. І сьогодні це сприймається суспільством як чітке правило.
В першу чергу, мова про виховання дітей і турботу про них. Якщо батько з сином-підлітком поїхали на рибалку або пішли на футбол - це ні для кого не новина. А ось чоловік, який проводить час з немовлям, викликає здивування, а іноді й осуд. Причому не тільки у чоловіків або представників старшого покоління. Жінки самі вважають, що турботу про немовля не можна доручати чоловікові: упустить, неправильно буде тримати, адже він безрукий. Пам'ятайте радянську пісеньку "тато може"? В ній зображений карикатурний образ такого ось безрукого батька, який навіть математику з сином зробити не може.
У підсумку мужики часто усуваються від догляду за малюками: раз нам кажуть, що це не наша справа, ми підемо і займемося чимось іншим, благо, справ вистачає. Але в парі "дитина-батько" саме чоловік більше потребує контакті. Це вчить його турботу про цих тендітних істот і створює основу для хороших стосунків у майбутньому.
І проблема не тільки в чоловіків, яким нібито байдуже, що їхні дружини втомлюються або що вони не вміють поводитися з дітьми. У громадських місцях столики для сповивання встановлені тільки в жіночих туалетах (там, де вони взагалі є), декретну відпустку по догляду за дитиною дається найчастіше жінці. Так, багато американські компанії практикують інший підхід: Netflix дає декрет батькам на рік із збереженням місця роботи і зарплати, а Facebook - премію в $4000 співробітникам за народження дитини. Більше того, сам Марк Цукерберг пішов у декрет на два місяці після народження дочки, показуючи тим самим приклад усім 13 тисячам своїх співробітників. Але подібні приклади з працею можна представити в Україні. Нещодавно журналіст і батько двох дітей Артем Чапай опублікував книгу "Тато в декреті", але з жалем визнав, що презентацію цієї книги на Львівському книжковому форумі відвідали тільки жінки.
Слабка участь чоловіків у турботі про маленьких дітей цілком закономірно триває сильним перекосом у бік жінок серед вчителів середніх шкіл. Майбутні чоловіки оточені в основному жінками, бачать тільки жіночий спосіб реагування на виклики і проблеми, жіночий тип спілкування. Чоловіки серед вчителів - рідкість. Справа не тільки в тому, що на мізерну зарплату вчителя мало хто погодиться. Справа в самому суспільній злагоді і щодо влади - місячна оплата роботи педагога порівнянна з денним заробітком програміста. В результаті учні-підлітки, батьки яких заробляють хороші гроші, ставляться з презирством до нищебродам-вчителям, самі вчителі не можуть при такому ставленні ні передати знання, ні навчити якимись цінностями.
В обох випадках виходить замкнуте коло. Жінки бояться довірити дітей чоловікам, у чоловіків і дітей менше якісного контакту. Дорослі діти виростають зі стереотипом, що виховання - бабська турбота. Однак рівну присутність чоловіків і жінок при становленні особистості куди важливіше гендерного балансу в політиці чи бізнесі. Як сказав чудовий американський психолог Джон Елдрідж, "Мужність не приходить сама по собі, вона дарується або передається. Хлопчик дізнається, хто він і на що здатний, від чоловіка або групи чоловіків. Він не може дізнатися про це якимось іншим чином. Він не може дізнатися про це від інших хлопчиків, не дізнається він цього і в жіночому оточенні".