Відрізнити ДНК від ГМО. Всі страшилки про новому курсі "Природничі науки" в школі
Разом з весняним теплом в Україну прийшла чергова "зрада" на освітньому ґрунті. Концепція нової української школи, що передбачає компетентнісний підхід до навчання, - одна з рекордсменів за кількістю критики серед ініціатив Міносвіти. Найчастіше міністерство звинувачують у тому, що розвантаження навчальних програм неминуче призведе до того, що українські діти будуть вчитися як попало і незрозуміло чого, так що в майбутньому зможуть хіба що працювати на будівництвах у ситій Європі. Бо нічим серйозним з таким рівнем знань, як будуть давати в новій школі, випускник просто зайнятися не зможе. А вже про вступ у вуз і зовсім мріяти не варто. Правда, як саме виглядатиме цей випускник і що ж насправді буде творитися в його голові, дізнатися, що ми зможемо не раніше 2030-го - саме тоді школу закінчать діти, які будуть навчатися за абсолютно новою програмою.
Але поділ шкури невбитого ведмедя і пошук гіпотетичної "зради" - одна з улюблених народних забав. Всмак посокрушавшись над незавидною долею майбутніх першокласників, батьки, вчителі та всі співчуваючі почали обговорювати курс "Природничі науки", який Міносвіти має намір ввести в 10-11 класах. Цей курс передбачає інтеграцію в один предмет курсів фізики, хімії, біології, географії, астрономії та екології. І на цьому полі розгорілися баталії між фізиками і ліриками.
Куди впадуть наші ракети
Про наміри об'єднати предмети в МОН заговорили в минулому році. І з того часу суперечки про те, чи потрібні старшокласникам фізика, хімія, астрономія як окремі предмети, не вщухають. Серед претензій до ініціаторам створення даного курсу є навіть екзотичні кшталт: "Як наші діти будуть будувати ракети, якщо нічого не розуміють у фізиці?" Судячи з коментарів, більшість з яких належать вчителям, навчає ті самі "урізані" предмети, після прослуховування інтегрованого курсу школярі не просто не зможуть відрізнити силу струму від напруги - вони будуть плутати мікрохвильовку з мікроскопом, а ДНК з ГМО. "Що залишиться в голові у учнів від цих безсистемних шматків, відірваних від хімії, фізики та біології?" - запитували вчителя, жахаючись новим програмам. Словом, у непідготовленого читача повинно було скластися враження, що майбутні випускники поголовно будуть просто тупими.
Правда, заковика в тому, що інтегрований курс пропонують ввести зовсім не в усіх українських школах - мова лише про школах або класах, які навчаються за гуманітарним профілем. І побоювання батьків і педагогів з приводу того, що дитина після такого курсу не зможе здати ЗНО, скажімо, з хімії, безпідставні. Тому що вибирати такий курс запропоновано дітям, які не планують проходити зовнішнє незалежне оцінювання з природничих наук. Головна мета курсу - дати учневі цілісне наукове бачення світу та навчити їх застосовувати отримані знання в реальному житті. Простіше кажучи, щоб при вивченні будь-якої теми у школяра не виникало питання "А навіщо мені це треба?" Адже при відсутності мотивації навчити чому-небудь і дитини, і дорослого практично неможливо.
Сьогодні в Україні розроблені чотири програми курсу. Всі вони пройшли громадське обговорення та доопрацьовані з урахуванням пропозицій, що надійшли. Головні опорні точки нового курсу - як вивчається тема впливає на моє життя, на суспільство і глобально на навколишнє середовище. Так, наприклад, в розділі "Хвилі" однією з програм учням не просто розповідають про спектрах електромагнітного випромінювання та ефекті Доплера, але і про те, що відомо про безпілотник Aquila від Facebook, який роздає інтернет у важкодоступних місцях, що таке дальтонізм і як працює Pоlaroid. В розділі "Речовини" запропоновано вивчити історію виникнення тефлону і кевлара, оцінити рівень забруднення України, а в ході лабораторної роботи витягти з овочів і фруктів ДНК. В рамках програми школярам також пропонують скласти власне "ідеальне" меню, навчитися аналізувати продукти харчування з етикеток, дізнатися про принципи роботи проекту Hyperloop і біохімії емоцій, можливості життя за межами Сонячної системи і ефект Хокінга. "Перед нами стоїть завдання показати учням науку не просто як набір фактів і законів, а як суспільний феномен і спосіб мислення", - зазначено у вступі до однієї з програм.
Словом, як і написано в концепції нової української школи, учням більше не будуть окремо розповідати, що таке вода, водорості і риба, - їх відразу будуть навчати тому, як функціонує акваріум.
Знання шматками
У такого підходу багато прихильників, а й противників не менше. У першу чергу введення інтегрованого курсу означає перепідготовку вчителів. До того ж вчителям тепер доведеться стежити за розвитком сучасної науки, читати іноземні джерела і присвячувати час самоосвіті. До чого, на жаль, багато українських педагоги не звикли. Згадати хоча б історію з тим, як вчителі списували один у одного відповіді, щоб пройти сертифікацію і мати можливість працювати з першокласниками.
Ще одна претензія стосується того, що, раз вже фізику з хімією об'єднали, щоб спростити життя гуманітаріям, чому не інтегрують в один курс всю літературу та історію для тих, хто не має наміру пов'язувати своє життя з гуманітарними науками? "Хіба Україна не в світі, а поезія у нас не те ж саме, що у Гондурасі? І мова, відокремлений від літератури, це взагалі нормально? Тоді пропоную викладати окремо логіку, математичну логіку, жіночу логіку і логіку МОН", - зазначає Людмила Булигіна, вчитель інформатики Політехнічного ліцею КПІ.
Вчителі, що викладають природничі науки, впевнені: Міносвіти свідомо знищує в школі математику, фізику, хімію, астрономію. Нібито для того, щоб дати більше годин гуманітаріям. Правда, останні від ініціатив МОН теж не завжди в захваті. Немов відповідаючи на питання фізиків про те, навіщо в школі стільки різних курсів історії, у відомстві вирішили ввести для 10-11 класів інтегрований курс "Історія: Україна та світ". Щоб вивчати події в країні не окремо від світової історії, а в її контексті. Але новий курс вже встигли охрестити "інтегруванням заради інтегрування": вчителі стверджують, що за новою програмою вчителю і учням доводиться постійно стрибати по континентах і дат. І замість цілісної картини в голові школяра нагромаджуються окремі уривки знань. До того ж, іронізують педагоги, українським дидактичним ноу-хау стали принципи "громадянотворення" та "європейськості", виходячи з яких і пропонують вчити школярів.
Словом, і фізики, і лірики припускають, що МОН мало не займається шкідництвом. Між тим необхідність реформувати підходи до навчання в школі не просто назріла, вона вже перезріла багато років тому. Поки Маск відправляє в космос "Теслу" під Девіда Боуї, українські школярі читають у підручниках про видемагнитофонах.
Втім, у міністерстві розуміють, що кардинально змінити систему одним помахом руки не вийде. Тут і опір вчителів потрібно подолати, і недовіра батьків, і самі навчальні програми обкатати, щоб знайти в них слабкі місця і ліквідувати. Недарма інтегрований курс "Природничі науки" не вводять в школах в наказовому порядку - МОН запропонувало навчальним закладам самим визначитися, чи використовувати ці програми для навчання старшокласників. Пілотний проект стартує вже восени цього року.
