Фізик і стронгмен. Хто такий Гераскевич, перший український скелетонист на Олімпіаді

В України вперше в історії буде свій представник на Олімпійських іграх в такому виді спорту, як скелетон

Історичне право для нашої країни завоював 19-річний Владислав Гераскевич - він став єдиним українцем, який завоював путівку на Олімпійські ігри-2018 з скелетону. Хоча ще кілька років тому у життя Влада не було навіть згадки про такому екзотичному для наших країв виді спорту, пише "ДС" з посиланням на Depo.ua.

У дитинстві і в юні роки Гераскевич чудово виявляв себе в інших видах спорту - зокрема, в боксі і важкої атлетики. Цьому сприяли і гени, адже Владислав - син відомого українського тренера Михайла Гераскевича, рекордсмена і переможця чемпіонатів СРСР з гирьового спорту. А вже в якості тренера він підготував українську команду з богатирського багатоборства, яка по праву вважається однією з кращих у світі. Зокрема, вихованка Гераскевича-старшого Ніна Геря кілька років тому завоювала титул "Найсильнішої жінки планети", а пізніше такий же титул виборола Ольга Лящук. Тобто у сина Михайла, Владислава, також був за плечима надійний порадник у тому, як стати сильніше.

Поради і допомогу батька не могли не піти на користь Владу - в два роки він вже віджимався від підлоги 200 раз в три роки вже займався в спортзалі, в п'ять років займався боксом, а потім вирішив спробувати себе і в інших єдиноборствах, паралельно займаючись танцями. Пізніше Владислав став підопічним свого батька, який готував учасників змагань зі стронгмену, спорту, також відомому як богатирські ігри. І треба зауважити, що Гераскевич-молодший був настільки перспективним стронгменом, що йому пророкували навіть титул чемпіона світу. Адже не кожен може в 14-річному віці пронести на плечах 360 кг ваги кілька метрів. Влад зміг, чим здивував навіть досвідчених "стронгов".

Втім, вже в 15 років Гераскевич кардинально змінив сферу своєї спортивної діяльності, і на цей раз, здається, остаточно вибрав свій спорт - скелетон. Для українських реалій скелетон - своєрідна спортивна екзотика. Вид спорту, в якому учасник змагань здійснює швидкісний спуск по крижаній трасі на спеціальних санях без рульового управління, лежачи обличчям вниз і керуючи скелетоном (назва саней ідентично виду спорту) з допомогою шипів на носках черевиків, не тільки не має традицій в Україні, але і нормальних умов для існування.

Траси для скелетона не будуються, адже фінансування виду спорту, в якому країну жодного разу ніхто не представляв на Олімпійських іграх, не є пріоритетним. Тобто нашим спортсменам-скелетонистам, які хочуть досягти успіхів на цьому слизькому у всіх сенсах слова шляху, доводиться їздити тренуватися за кордон. Та ще й переважно за власний рахунок. Адже, як зізнається сам Гераскевич, фінансової допомоги держави не вистачає. І це ще м'яко кажучи. Точних цифр фінансування скелетону в Україні Влад Гераскевич не призводить, але ми і самі можемо приблизно порахувати: за чотири роки держава виділила на підготовку до Олімпіади 265,5 млн грн, з яких більше половини пішло на біатлон (60 млн тільки в минулому році), а на всі інші зимові види спорту - менше половини. Якщо оцінити місце скелетону в ієрархії зимового спорту держави, то навіть кілька сотень тисяч в рік буде великим щастям.

Не дивно, що Гераскевичу доводиться вкладати власні кошти в підготовку за кордоном. Готується він у Латвії під керівництвом свого батька (який не тільки стронгмен і важкоатлет, але і в минулому бобслеїст) і під наглядом відомого тренера Дайниса Дукурса, чий син Мартінс - один з лідерів світового скелетона. Цікаво, що Дукурс-старший навіть дозволив Гераскевичу тренуватися з юнацькою збірною Латвії, яка є одним з лідерів світового скелетона. Цей досвід дуже допоміг Владу в його прогрес. Як і постійні заняття над фізичною формою під керівництвом батька.

Але повернемося до фінансування. Щоб ви розуміли, як багато коштів потрібно на підготовку скелетониста, ось вам невеликий "прейскурант": один спуск коштує 25 євро, а оренда естакади - 150 євро в годину. Вартість скелетона (цих самих саней) - 6000 євро мінімум, змінювати його бажано кожен рік. Вартість одного комплекту ковзанів - від 700 євро. Їх треба не менше п'яти. Тобто неважко здогадатися, що державної допомоги не вистачає.

Цікаву історію про фінансування розповів батько нашого героя - Михайло Гераскевич. Виявляється, норвежцю Алексу Ханссену його міністерство спорту виділив на підготовку до Олімпіади 600 тис. євро на рік. Але на чемпіонаті світу-2017 Влад у нього виграв. Та й взагалі Гераскевич зі своїм смішним рівнем фінансової допомоги від держави і тільки 4-річним досвідом у виді спорту зараз займає 46-е місце в світовому рейтингу. Що є просто неймовірним показником в його ситуації! І демонстрацією традиційного для наших спортсменів бойового духу - де грошей не вистачає, доводиться додавати сили волі та наполегливості в тренуваннях.

І це дає свої плоди - рекордна швидкість, яку Гераскевич вже розвиває на трасі для скелетону, становить 133 км на годину. І Влад впевнений - він може їхати ще швидше, що і збирається довести на Олімпійських іграх в лютому. Світовий рекорд швидкості в скелетоні становить 146,4 км/год, його встановив росіянин Третьяков на Олімпіаді-2010 у Ванкувері. Правда, фахівці відзначали, що такий показник став ще і результатом специфічної конструкції траси в Канаді, тобто не факт, що справа тут лише в уміннях скелетониста і властивості його амуніції.

Але повернемося до героя нашого матеріалу. Потрапити на Олімпіаду в Кореї Гераскевичу було дуже складно. Адже система відбору на ігри дуже складна, і в підсумку лише 30 чоловіків по всьому світу отримали таку можливість. Три збірні отримують по три квоти на Олімпіаду, шість - по два місця, і п'ять - по одному. Ще три - континентальні квоти для Африки, Азії та Океанії, а 30-я путівка надається організаторам, корейцям. Оскільки Влад від України був один, йому було потрібно потрапити в ТОП-5 країн, які будуть представлені одним атлетом. І Гераскевичу це вдалося - історичне досягнення в скелетоні для українця підкорилося.

Чи зможе Владислав розраховувати на медаль в Пхенчхані? Об'єктивно оцінюючи шанси - ні. Але не будемо забувати про те, що мало хто вірив, що у 18 років Влад зможе гідно виступити на дорослому чемпіонаті світу, а він там потрапив у ТОП-25, при цьому показавши 10-й результат з набраною швидкості. Також варто згадати виступ на Зимових юнацьких іграх 2016 р., де Гераскевич зайняв високу восьму сходинку. Тобто цей хлопець ніколи не говорить "ніколи".

А ще він розуміє, що спортивна кар'єра - лише частина його життя, і вже думає про майбутнє, навчаючись на факультеті фізики в Національному університеті імені Тараса Шевченка. Батько Владислава зазначає, що у його сина є здібності до фізики та математики, що допомагає і в скелетоні, де дуже важливо правильно розрахувати інтенсивність розбігу перед спуском, а також інші фактори, такі як відштовхування і управління скелетоном.