• USD 41.3
  • EUR 46.1
  • GBP 55
Спецпроєкти

Філарет розповів про те, як ледь не став предстоятелем РПЦ в часи СРСР

Реклама на dsnews.ua
У 1990 році патріархату Філарет, який раніше очолював Українську православну церкву Київського патріархату, міг очолити Російську православну церкву

Планам завадив Комітет держбезпеки СРСР, незважаючи на те, що політбюро КПРС готувало саме кандидатуру Філарета (Денисенка), передає "ДС".

За словами патріарха, на той момент в Радянському Союзі вибирали ставлеників КДБ і політбюро, а оформляли все це через помісного собору, на якому брали участь єпископи, представники духовенства, монастирів, духовних навчальних закладів і мирян. Як підкреслив священнослужитель, вони знали, за кого треба голосувати.

"І от коли в 1990 році помер патріарх Пімен (патріарх Московський і всієї Русі 1971-90 роках), мене обрали на синоді місцеблюстителем. І це обрання було для членів синоду і для влади несподіваним. Чому несподіваним - адже в КДБ вже був обраний митрополит Ленінградський Алексій, а тут зненацька на священному синоді мене обрали місцеблюстителем. А той, хто ставав місцеблюстителем, автоматично ставав патріархом Московським і всієї Русі. І на архієрейському соборі я відчув, що я - небажана особа на московському престолі. І сталося так, що мене не вибрали, тому що було вже підготовлено інше. Я це сприйняв спокійно, без жодного хвилювання", - розповів Філарет в інтерв'ю ТСН.

Також він зазначив, що міг стати Московським патріархом, якщо б не підписав звернення постійних членів Синоду до першого і останнього президента СРСР Михайла Горбачова.

"Сталося наступне - члени синоду дізналися через КДБ, що голова ради у справах релігії Харчев хоче їх усіх синоду виключити, крім мене. Постійні члени синоду звернулися до мене, щоб я підписав звернення до Горбачова про звільнення Харчева. Політбюро не хотіло його звільняти, а КДБ навпаки було проти нього, і це тягнулося дуже довго. Я підписав, і оскільки звернувся весь Синод, було вже важко на це не реагувати, його зняли. Коли згодом я з Харчевым зустрічався, він питав мене, чому я підписав звернення про його звільнення. Я сказав: "Підписав тому, що Ви порушуєте церковні канони, а я не можу піти проти церковної традиції". Він тоді мені сказав, що "ми ж готували вас на патріарха Московського". Тобто, політбюро готував мене, а КДБ - митрополита Алексія. Я міг би стати патріархом Московським, коли б не підписав звернення. Як мені сказав Харчев, це б лист без мого підпису розглядалося б як бунт синодалів проти патріарха. А оскільки підписи були від усіх, то воно розглядалося як спільна позиція", - зазначив екс-глава Української православної церкви Київського патріархату.

Крім того, патріарх переконує, що з КДБ мали контакти всі без винятку архієреї Московського патріархату.

"Не було архиєрея, який не був би в контактах з КДБ, тому що сама система була такою, що неможливо було інакше керувати церквою. Для того, щоб навіть призначити єпископа, кандидатуру треба було узгодити з КДБ. Якщо ви виступаєте проти рішення КДБ, то єпископа ви можете поставити, але його не зареєструють і він не буде мати єпархії. Тоді ще існувала реєстрація не тільки єпископів, але і кожного священика. Без реєстрації ніхто не мав права служити. Або ви виконуєте вимоги владі - або ви не будете існувати", - розповів Філарет.

Також він стверджує, відтоді, як Україна стала незалежною державою, ніякого втручання СБУ немає.

"Ми спілкуємося. Але нічого не погоджуємо. Між КДБ і СБУ існує колосальна різниця. Тоді ми не могли нічого без рішення спецслужб робити, а тепер ми можемо робити все, що вважаємо за потрібне, навіть якщо це СБУ не подобається", - підсумував батько Української церкви.

Нагадаємо, 6 січня Вселенський патріархат надав Томос про автокефалію Православної церкви України, а 9 січня Томос підписали всі члени Синоду Вселенського патріархату.

15 грудня 2018 року в храмі Святої Софії (Софії Київської) пройшов Об'єднавчий собор українських православних церков, під час якого було прийнято рішення про створення Православної Церкви України (ПЦУ), а також обраний її предстоятель - митрополит Київський Епіфаній (Думенко).

В Об'єднавчому соборі взяли участь також митрополити Вінницький і Барський Симеон (Шостацький) та Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра (Драбинка). 17 грудня синод УПЦ МП прийняв рішення відсторонити їх від богослужінь. У той же час патріарх Константинопольський Варфоломій заявив, що митрополити Симеон і Олександр тепер відносяться до Вселенського патріархату.

Як повідомлялося, 27 грудня 2018 року набув чинності закон, що зобов'язує Українську православну церкву Московського патріархату змінити назву, вказавши належність до Російської православної церкви. Таким чином, вона повинна називатися Руська православна церква в Україні.

    Реклама на dsnews.ua