"Це війна!". Як у Польщі протестують проти заборони абортів

"Ми будемо прагнути до того, що навіть дуже важкі вагітності, коли дитина приречена на смерть, сильно деформована, повинні завершитися пологами, щоб дитина могла бути охрещеною, носила ім'я і була похована", — ці слова, сказані главою правлячої в Польщі консервативної партії "Право і справедливість" Ярославом Качинським у 2016 р., перестали бути декларацією намірів і втілилися в життя. 22 жовтня Конституційний суд Польщі визнав неконституційним право на аборт у випадках патологій і смертельних хвороб у плода. І так дуже жорстке законодавство в сфері переривання вагітності в Польщі стало найрадикальнішим в Європі.

Шостий день у десятках польських міст тривають акції протесту. Незважаючи на заборону масових зібрань через пандемію коронавірусу, мітингувальники скандують "Ганьба!", влаштовують сидячі страйки, перекривають вулиці, зривають меси в костелах (католицька церква цілком підтримує жорсткість абортивного законодавства). Активісти тримають в руках плакати з намальованою металевою вішалкою — символом підпільних абортів. "ДС" розповідає, як Польща прийшла до практично повної заборони переривання вагітності і що відбувається в країні зараз.

"Абортивний компроміс"

Після повалення комуністичного ладу в Польщі розгорілася серйозна суспільна дискусія щодо заборони абортів. Католицька церква, яка має величезний вплив в країні, разом з традиціоналістами відстоювала заборону на переривання вагітності з єдиним винятком — якщо аборт може врятувати життя вагітній жінці. У той же час більш ліберальні політики виступали проти таких радикальних заходів і наполягали, що жінка має право зробити аборт, якщо знаходиться в "важких життєвих умовах".

Результатом дискусії став так званий "абортивний компроміс" — у 1993 р. був прийнятий "Закон про планування сім'ї, захисту людського плоду і умовах для легального аборту". Згідно з цим документом перервати вагітність можна тільки в трьох випадках:

• якщо життя вагітної жінки знаходиться під загрозою і аборт може її врятувати;
• якщо вагітність стала результатом зґвалтування або інцесту;
• якщо плід має серйозні вади розвитку.

Крім того, відповідно до закону, кошти екстреної контрацепції (таблетки, що запобігають зачаття, потрібно випити протягом 24 годин після незахищеного сексу) повинні продаватися виключно за рецептом.

Однак компроміс на те і компроміс, що всі учасники дискусій залишилися нею не задоволені. Праві політики і католики постійно виносили на порядок денний питання про посилення закону про планування сім'ї і робили спроби ввести кримінальну відповідальність для жінок, які зробили аборт. У свою чергу, їх противники так само регулярно говорили про те, що закон необхідно пом'якшити і дозволити жінкам переривати вагітність на свій розсуд.

Нелегальні аборти і медичний туризм

Що залишалося робити полькам, які бажають перервати вагітність? По суті, було три варіанти. По-перше, можна було знайти нелегальний медичний кабінет, де роблять підпільні аборти. Однак з кожним роком такі крайні заходи стають усе менш популярними — процедура коштує дуже дорого, і часто для жінки набагато дешевше виїхати в сусідню країну для переривання вагітності. Цей шлях став більш доступним після вступу Польщі в Євросоюз і шенгенську зону — тепер для закордонної поїздки не потрібно було оформляти візу. Польські правозахисники кажуть, що аборти за кордоном стали настільки масовими, що впору говорити не про "абортний туризм", а про "абортні міграції".

Третій шлях для переривання вагітності в Польщі — замовлення з-за кордону спеціальних таблеток для аборту. Наприклад, такі препарати можна придбати у міжнародних організаціях Women Helps Women і Women on Web. Однак посилки з ліками досить часто затримують на польському кордоні, тому бажаючі перервати вагітність жінки замовляють одразу кілька препаратів у різних організацій, щоб до одержувача дійшла хоча б одна посилка.

При цьому польська влада намагається припинити оборот абортивних таблеток. Тому хоч жінка, що перериває вагітність, і не підлягає кримінальному покаранню, але якщо посилку розкриють і впізнають медичний препарат, покупальницю можуть викликати для надання свідчень. Таким чином служби намагаються ідентифікувати людей, які продають таблетки, або клініки, в яких надали інформацію про такі препарати.

Згідно з офіційними даними в 2019 р. у Польщі було зроблено 1116 легальних абортів, однак правозахисники стверджують, що насправді ці цифри повинні бути вище в десятки разів. Зокрема, громадська організація "Федерація жінок і планування сім'ї" запевняє, що в рік від 80 до 120 тис. польських жінок роблять аборти поза офіційною системою. Перевірити точність таких даних практично неможливо, але правозахисники стверджують, що їх дані базуються на опитуваннях громадської думки, з яких випливає, що 25-33% жінок хоча б раз у житті робили аборт, а також даними, які були зібрані до введення заборони на переривання вагітності.

Жорсткість абортивного законодавства

Після того, як у 2015 р. до влади в Польщі прийшла партія "Право і справедливість", питання посилення заборони на аборти стало підніматися частіше. У 2016 р. Сейм розглянув у першому читанні і передав для подальшого обговорення проєкт громадської ініціативи "Стоп абортам". Цей документ пропонував повністю заборонити переривання вагітності, крім випадків загрози життю матері, а також ввести кримінальну відповідальність і для жінок, які зробили аборт, і для лікарів, які їм в цьому допомагали. Така законодавча ініціатива викликала обурення громадськості: в Польщі почалися масові протести, які отримали назву "Чорний понеділок". Жінки по всій країні надягали чорний одяг, який символізував траур по їх репродуктивним правам, і виходили на вулиці. Акції дали свої плоди — проєкт закону був відхилений.

Однак уже через рік, восени 2017 р. фонд "Життя і сім'я" вніс до Сейму схожу законодавчу ініціативу — відмінністю служило тільки відсутність пункту про кримінальну відповідальність. Головною вимогою документа була заборона на проведення аборту в разі виявлення вад у розвитку плоду, а саме з такої причини в Польщі робили 98% легальних операцій. Свою позицію представники фонду обгрунтовували тим, що законопроєкт "усуває євгенічну передумову, яка на практиці означає відбір і дозвіл на вбивство дітей з підозрами на хвороби або інвалідність".

Документ довгий час залишався поза увагою, проте представники "Права і справедливості" раптово вирішили винести його на обговорення навесні 2020-го року: в самий розпал епідемії коронавірусу і за місяць до проведення президентських виборів. Але Сейм вирішив не загострювати ситуацію і після активного обговорення відправив проєкт закону на доопрацювання.

Однак у традиціоналістів був запасний план: 119 депутатів, що представляють правлячу партію, ще в 2019 р. подали заяву до Конституційного суду. Вони вимагали визнати неконституційним пункт "Закону про планування сім'ї" 1993 р. про аборти в разі важкого і невідворотного пороку плода. В ході розгляду справи представники "Права і справедливості" вказали, що будь-яке рішення Сейму можна переглянути і скасувати, в той час як рішення Конституційного суду є більш надійним.

22 жовтня Конституційний суд Польщі визнав таким, що не відповідає головному закону, положення про переривання вагітності в разі вад у плода. Свою позицію судді пояснили тим, що, згідно з Конституцією, права людини повинні бути захищені з моменту її зачаття — незалежно від наявності хвороб або дефектів. Рішення підтримали 11 суддів, двоє виступили проти.

Масові протести в Польщі

Через карантинні заходи, які введені через пандемію коронавірусної хвороби, масові зібрання заборонені — Польща знаходиться в "червоній" епідеміологічної зоні. Тому поки Конституційний суд розглядав справу тисячних демонстрацій ніхто не проводив — активісти обмежувалися невеликими мітингами і автопробігом.

Однак коли суд прийняв своє рішення, активісти вийшли на вулицю, не дивлячись на заборону, — протести тривають і сьогодні. Багатотисячні мітинги відбулися в багатьох польських містах, найактивнішими були акції у Варшаві, Гданську, Познані та Кракові. На вулиці вийшли не тільки жінки — їх підтримали і багато чоловіків.

Люди несли в руках плакати з написами "Хотілося б зробити аборт уряду", запалені свічки і чорні парасольки. Також активісти скандували "Ганьба!", "Садисти, ми прийдемо за вами!" і "Це війна!". Одним із способів висловити незгоду з діями Конституційного суду стало перекриття доріг — в суботу мітингувальники заблокували рух у 50 польських містах.

Також свій гнів демонстранти направили на католицьку церкву. У неділю учасники мітингу зривали традиційні меси, наносили графіті на стіни храмів, забігали в костели під час проповіді, вигукували гасла. Масштабна акція протесту відбулася і біля будинку голови "Права і справедливості" Ярослава Качинського, який був одним з ідеологів заборони на аборти. Акція переросла в сутички з поліцією, 15 осіб було заарештовано.

Демонстрації в Польщі і не думають вщухати, незважаючи на небезпеку захворіти коронавірусом і протистояння влади. У польок вже є досвід успішних протестів проти обмеження репродуктивних прав, і відступати вони не збираються.