Електронна декларація про вибір лікаря. До чого готуватися і про що не турбуватися
В кінці січня вступив у силу законопроект, по якому кожному українцю до 1 квітня 2018 року необхідно вибрати сімейного лікаря і підписати з ним Декларацію про медичному обслуговуванні.
Електронна система охорони здоров'я eHealth створюється структура, яка повинна агрегувати дані про всіх лікарів і пацієнтів. Тому одна з головних його функцій центрального компонента, запущеного влітку 2017 року - робота з електронними деклараціями про вибір лікаря з надання первинної медичної допомоги.
Декларація - це договір між лікарем і пацієнтом, де лікар зобов'язується виконувати певний обсяг послуг для пацієнта, а пацієнт погоджується на те, що саме цей набір послуг він буде отримувати від цього лікаря. Паперовий варіант цього документа зберігається в кабінеті у лікаря. Одночасно створюється його електронний аналог, який використовується системою eHealth для більш ефективного обліку.
Ще в радянські часи зацікавлені сторони прекрасно навчилися маніпулювати "папірцями". З електронними деклараціями шахраювати практично неможливо. Для успішного впровадження принципу "гроші йдуть за пацієнтом", який є ключовим для медичної реформи, це критично важливо. Потрібно подбати про те, щоб держава не платила за "мертві душі", і IT-засоби цю задачу вирішують найефективнішим способом.
Як до цього потрібно поставитися пацієнтам?
Сміливо укладайте декларацію. Держава виділяє кошти на ваше обслуговування лікарем первинної ланки. Якщо підпишіть договір з улюбленим вам лікарем, ці гроші будуть спрямовані на його адресу. Іншими словами, не скупіться".
Підписавши декларацію, сміливо звертайтеся до свого лікаря за допомогою. Згідно з новою системою оплати, на обслуговування одного пацієнта лікаря буде виділятися 370 грн на рік. На лікування дітей до п'яти років і пенсіонерів в два рази більше - 740 грн. Така тарифікація повинна забезпечити медичним працівникам досить пристойну зарплату. Тому вам не треба буде думати, як додатково віддячити спеціаліста. У цьому сенсі відносини з лікарем стануть більш комфортними.
Принцип "гроші йдуть за пацієнтом" передбачає, що буде фінансуватися конкретна надана пацієнтом медична допомога (на даному етапі - первинна медико-санітарна), а не в цілому медичний заклад. Для його реалізації державі, природно, знадобиться доступ до персональних даних пацієнта і лікаря.
Тобто повинне бути точно відомо, що ось за цього конкретного людини сплачуються 370 грн ось цього конкретного фахівця. Цими даними оперує державний центральний компонент eHealth у відповідності зі стандартами достовірності та конфіденційності. Необхідність впровадження додаткових функцій центрального компонента і обсяг даних, достатній для їх реалізації, знаходяться в даний час на стадії обговорення.
Що стосується хвилюючих багатьох питань про доступ до медичних даних пацієнтів, то відповідь досить простий. Державний модуль eHealth зараз взагалі не працює ні з якою інформацією про захворювання населення. Особисто я вважаю, що персональні медичні дані по конкретній людині на верхній рівень eHealth передаватися не повинні. Це зовсім не завадить максимально використовувати ті можливості, які забезпечуються використанням Big Data (великих масивів даних) у сфері національної охорони здоров'я. Наведу приклад.
У конкретній лікарні конкретного міста за n-й місяць було зафіксовано, скажімо, 2 тис. звернень пацієнтів з певним діагнозом. Ця інформація напевно зацікавить Національну службу здоров'я України. Але для того щоб її аналізувати, не потрібно мати доступ до електронних картках хворих. Вони можуть залишатися в медичній інформаційній системі установи - достатньо передати в центральний компонент eHealth деперсоналізовані дані.
Читайте також: Гроші йдуть за пацієнтом. Головні пункти медреформи
В перспективі за допомогою таких масивів даних можна прогнозувати епідемії і локалізувати їх масштаб. Виявляти найбільш ефективні алгоритми лікування різних видів захворювань. Розвивати превентивне напрямок медицини, зосереджена на попередженні хвороб і підвищення якості життя. Все це можна робити без загрози розкриття персональних даних пацієнтів.
