Екватор вступної кампанії. Юристи знову перемагають інженерів

Право, філологія, середня освіта, менеджмент і медицина - саме ці спеціальності сьогодні найбільш популярні в країні серед абітурієнтів. І хоч вступна кампанія в самому розпалі (приймати заяви до 18:00 26 липня), вже можна сказати, що ніяких особливих сюрпризів у цьому році не передбачається.

Так, система електронних кабінетів, за допомогою якої абітурієнти завантажують документи і подають заяви на вступ, працює без проблем. Тоді як у минулому році вступна кампанія ледь не опинилася під загрозою зриву через сирого програмного забезпечення. Керівництво МОЗ навіть називає роботу системи бездоганною - очевидно, пам'ятаючи про хвилі батьківського гніву, піднялася рівно рік тому. "Якщо і бувають невеликі порушення, їх оперативно усувають. Комунікація як з вступниками, так і з приймальними комісіями налагоджена добре. Працюють "гарячі лінії" та електронні скриньки МОН та "Инфоресурса", для операторів ЕГЕБО створена окрема група в соціальній мережі, де можна швидко і безпосередньо вирішити всі питання". - запевняє заступник міністра освіти і науки Юрій Рашкевич.

А в іншому ситуація незмінна: абітурієнти вибирають все ті ж вузи і все ті ж спеціальності, незважаючи на спроби Міносвіти популяризувати безліч професій і рекламувати регіональні вузи. Так, у п'ятірці найпопулярніших внз за традицією КНУ ім. Т. Шевченка, ЛНУ ім. І. Франка, КПІ їм. Сікорського "Львівська політехніка". Правда, в цьому році в лідери вибився ХНУ ім. Каразіна - рік тому п'ятірку найпопулярніших вишів замикав Київський національний торговельно-економічний університет.

Втім, розстановка лідерів може ще змінитися - заповзятливі абітурієнти знайшли спосіб максимально гарантувати собі місце на бюджеті. За даними Міносвіти, багато вступники подали до внз за три-чотири заяви, хоча за правилами можуть подавати до семи. Справа зовсім не в тому, що вони хочуть вчитися тільки в обраних внз і ніяких інших. По мірі подання заяв кожен вуз формує рейтинговий список, місце в якому абітурієнт займає виходячи з балів ЗНО, балів атестату та ще декількох складових (від балів за творчі конкурси до сільських та регіональних коефіцієнтів). І якщо ближче до кінця вступної кампанії виявиться, що абітурієнт вилітає зі списку, то він зможе використовувати "резервні заяви", щоб податися в той вуз, де його балів вистачить для вступу на бюджетне місце. У підсумку в МОН прогнозують, що до кінця кампанії кількість заяв різко зросте. "Тільки на бакалавра ми очікуємо близько мільйона заяв", - говорить Юрій Рашкевич. Станом на сьогодні мільйон заяв подано на три освітні рівня - бакалавра, магістра та молодшого спеціаліста. Зате створенням електронних кабінетів абітурієнти не затягують їх вже зареєстрували понад 150 тис осіб, а це майже 90% вступників, яких очікують в цьому році приймальні комісії українських вузів.

Читайте також: Абітурієнти, на старт. Головні новації вступної кампанії

Примітно, що в цьому році школи закінчили близько 200 тис людей - це найнижчий показник за час незалежності. Причина в демографічній ямі, в яку Україна звалилася на початку двотисячних: саме в 2001-му в країні зареєстрували найнижчий рівень народжуваності. За даними Мінекономрозвитку і торгівлі в цьому році загальний обсяг прийому у вузи становитиме 191 тисячу чоловік - це на 9,6% менше, ніж у 2017-м.

Загальне зменшення кількості вступників відбилося і на цифрах держзамовлення - його урізали в середньому на 10% порівняно з минулим роком. Найбільше дісталося "молодшим спеціалістам" - кількість бюджетних місць для них знизили на третину. Втім, у МОН відзначають, що багато навчальні заклади передали на баланс місцевої влади, тому в таких внз за навчання повинна платити не держава в цілому, а конкретний регіон. Кількість бюджетних місць для бакалаврів урізали на 4,2%, а ось кількість місць для магістрів навіть збільшили, нехай і незначні 0,4%.

Втім, незважаючи на стогони роботодавців про те, що країні не вистачає інженерів і аграріїв, а ось юристів і філологів в надлишку, в список спеціальностей, які отримали найбільше місць держзамовлення, потрапили і філологія, і право. Найбільшу кількість місць одержала спеціальність "середня освіта" - за держрахунок в цьому році готові навчити 7,5 тисяч вчителів. Держзамовлення на "Медицину" в цьому році 4,5 тисяч місць, на комп'ютерні науки - 3,2 тисячі, на "Право" - 3 тисячі. А ось суперзатребувані за словами чиновників спеціальності начебто електроенергетики, галузевого машинобудування або комп'ютерної інженерії отримали по дві тисячі місць держзамовлення. При цьому в Мінекономрозвитку гордо відрапортували, що в цьому році розробили зміни в механізм держзамовлення, щоб створити додаткову мотивацію для студентів затребуваних професій. Так, наприклад, в цьому році запропонували заборонити перерозподіл держзамовлення між галузями, а в наступному навіть збираються ввести підвищені стипендії для студентів інженерних, технічних і аграрних спеціальностей.

Щоб стимулювати абітурієнтів вчитися на інженерів та агрономів МОН придумали галузевий коефіцієнт - в цьому році він складає 1,02 (на це число множиться спільний результат абітурієнта) і, на відміну від минулого, поширюється на заяви з другої пріоритетністю. Правда, за підсумками минулого року експерти відзначили: наявність коефіцієнтів нічого не змінило. Столичні вузи як набирали найбільш успішних абітурієнтів, так і продовжили це робити, регіональним вузам за традицією залишилося задовольнятися "среднячками", а найвищі конкурси все одно були на філологію і право.

—

В цьому році інженерно-аграрного ажіотажу не сталося. Якщо на спеціальність "Право" сьогодні подано 44,3 тисячі заяв (майже половина контракт), то на галузеве машинобудування всього 1800, з яких 500 на контракт. Тобто, навіть бюджетні місця закрити буде ніким. Бажаючих вступити на "Атомну енергетику" знайшлося аж 149 чоловік по всій країні, а на "Садівництво і виноградарство" - 340.

Залишається сподіватися, що до кінця компанії ситуація зміниться - перші рейтингові списки оприлюднять 24 липня, а списки тих, хто рекомендований до вступу за результатами ЗНО, 1 серпня. Тоді-то ми і дізнаємося, хто буде будувати технологічну аграрну Україну через 7-10 років - садівники та інженери або юристи і менеджери.