Землетрус Шредінгера. Українців розбурхали повідомлення про підземні поштовхи

"Знову землетрус?", "Вас теж тільки що трусило?", "Трухануло так, що почав збирати речі!" - такими повідомленнями з ранку середи, 28 грудня, рясніли українські соцмережі. Паніки, правда, особливої не вийшло, тому що поштовхи були слабкими і левова частка користувачів просто проспала грізне природне явище. Поштовхи в Україні стали наслідком землетрусу на сході Румунії. Там у ніч на 28 грудня стався землетрус з силою поштовхів 5,6 бала. За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, поштовхи на території України становили від 2 до 3 балів (за шкалою Ріхтера).

Ніяких негативних наслідків українцям румунський землетрус не принесло. Зате дало привід поговорити. Показово, що наші люди насамперед пишуть про небезпеку в соцмережах. Точно така ж історія сталася в кінці вересня - тоді епіцентр землетрусу силою 5,6 балів теж був у Румунії, а в Україні поштовхи не перевищували 4-х балів. Паніка в соцмережах розгорілася буквально через кілька хвилин після першого поштовху. Незважаючи на те, що на дворі - глуха ніч, і пост у Facebook навряд чи стане надійним захистом, якщо трясти таки почне насправді. Таке прилучення до руйнівної стихії: ура, я теж відчув землетрус! Мовляв, в Японії ось трясе, на Гаїті взагалі ураган пронісся, а ми тут як-то обділені катастрофами. Правда, вельми сумнівно, що фейсбучные панікери насправді знають, як вести себе у випадку небезпеки.

Між тим, підземні поштовхи в Україні - зовсім не рідкість. Найбільш сейсмічно активні райони Закарпаття, Передкарпаття і Криму. Зона Вранча (південна частина Східних Карпат) - потенційно небезпечна для південного заходу Одеської області. І землетрус в Румунії - рядове сейсмічна подія.

Приміром, за останні 250 років землетрусу в Києві були зафіксовані в 1790, 1793, 1802, 1829, 1838, 1908, 1940, 1977, 1986, 1990, 2004 роках. У зв'язку з цим всі нові висотки будують з тим, щоб вони витримали землетрус у 6 балів.

Але можливість поговорити про те, як "у шафах дзвеніли чашки", а люстри "ходили ходуном" змушує багатьох українців ігнорувати той факт, що ймовірність руйнівних землетрусів в країні дуже невисока. На відміну від інших місць на земній кулі.

У ніч на 22 листопада на сході Японії стався потужний землетрус магнітудою 7,3 бала. Епіцентр підземних поштовхів знаходився в океані недалеко від узбережжя префектури Фукусіма. Позаштатні ситуації на аварійній АЕС "Фукусіма-1" не зафіксовано. Землетрус викликав цунамі, так що жителів узбережжя закликали піднятися на більш високі точки місцевості через небезпеку затоплення. Більше трьох тисяч людей покинули свої житла. Для них обладнали близько 60 тимчасових пунктів збору. Даних про постраждалих поки немає.

Місяць тому, 20 жовтня, в японській префектурі Тотторі стався землетрус магнітудою 6,6 балів. В результаті землетрусу постраждали 16 осіб. Зруйновано і пошкоджено понад 320 будинків, більше тисячі сімей залишилися без водопостачання.

Приблизно в цей же час, 30 жовтня, землетрус стався в центральній Італії. Перший поштовх магнітудою 6,5 був зафіксований о 7.41 ранку, через 20 хвилин зафіксовано ще один землетрус магнітудою 4,1 бала і шість афтершоків, магнітуда чотирьох з яких перевищувала 4, двох - 3,9 і 3,5,

Найбільше постраждало містечко Норчия - там було пошкоджено кілька історичних споруд, серед яких історична базиліка Святого Бенедикта XIV століття і собор Святої Марії. В результаті землетрусу постраждали не менше 20 осіб. За пару днів до цього, 26 жовтня, в центральній італійській області Марке з інтервалом приблизно в дві години сталися два сильні підземні поштовхи магнітудою 5,4 і 5,9, і кілька більш слабких афтершоків. Раніше руйнівний землетрус в центрі країни відбулося 24 серпня в регіоні Rieti. Від поштовхів силою 6 балів і більше загинули три сотні людей, тисячі залишилися бездомними. Італійський уряд оцінило збитки у 4 мільярди євро.

Навіть побіжне порівняння масштабів лих і руйнувань в обох країнах свідчить про те, що навіть при поштовхах більшої сили японці обходяться "малою кров'ю". У чому ж причина відносного спокою Країни висхідного сонця перед лицем небезпеки?

Найголовніша з них - японці до таких катаклізмів просто звикли. На пристроях раннього попередження землетрусів в Японії часто можна побачити зображення риби. Саме намадзу - величезного сома - стародавні японці вважали винуватцем землетрусів. Гігантська риба живе під землею і іноді починає бити хвостом, викликаючи землетруси. Стежить за сомом бог Касим - він придавлює рибу величезним каменем. Але слід Касиму відволіктися, як земля починає здригатися.

У минулому столітті геологи виявили в ста п'ятдесяти кілометрах на північний захід від Токіо гігантський розлом земної кори, названий Фосса Магна (Великий розлом). Країна лежить на стику відразу чотирьох тектонічних плит.

В середньому за рік в районі Японських островів фіксується понад півтори тисячі вельми відчутних поштовхів. Японці з дитинства усвідомлюють: все, що їх оточує, може в будь-який момент загинути від підземного поштовху. Задокументовані дані про перших руйнування в результаті землетрусу відносяться ще до XIII століття. Як мінімум раз в сто років країну трясе грунтовно - жертвами стихії стають сотні і тисячі людей. Недарма Японію часто називають "країною землетрусів".

У 1896-му гігантська хвиля, що виникла в результаті підводного землетрусу, змила в море понад 27 тисяч осіб. Першого вересня 1923 стався великий землетрус Канто (8,3 бала) - загинуло близько 150 тисяч людей, близько мільйона залишилися без даху над головою. У січні 1995-го з-за землетрусу в Кобе (магнітуда - 7,3) загинуло більше шести тисяч чоловік. Найпотужніший землетрус за всю історію країни відбулося в березні 2011-го - його амплітуда склала 9 балів. Офіційне число загиблих в результаті землетрусу та цунамі сягнула 15 892 осіб. Незважаючи на те, що Велике східно-японський землетрус виявилося сильнішим землетрусу Канто, за кількістю жертв і руйнувань воно виявилося куди більш легким.

З 2007 року в Японії працює мережа оповіщення про надзвичайні ситуації, про небезпеку сповіщають всіма доступними способами - від сирен на вокзалах до розсилки попереджень на мобільні телефони. З 2013 року в країні діє нова система оповіщення про цунамі, яка, за запевненнями фахівців, справляє перше загальнонаціональне оповіщення про наближення цунамі вже через три хвилини після потужного землетрусу.

Всі будівлі і конструкції в Японії в тій чи іншій мірі сейсмостійкі - це вимога закріплена законодавчо. У минулому каркаси будинків зміцнювали міцними балками, до того ж старі дерев'яні будинки будували так, що при руйнуваннях в них утворюються великі порожнини, де може сховатися людина. Сьогодні сейсмостійкість будівель досягається з допомогою маятників і пружинних амортизаторів, які гасять коливання і прагнуть повернутися в стан рівноваги.

Нові технології дозволяють зводити в сейсмонебезпечній зоні навіть хмарочоси. Деякі будівлі в Японії побудовані на рейковій платформі - під час землетрусу вони плавно їздять, а не розхитуються. В Японії також існує норма, за якою розраховується максимально можлива площа для вікон. Крім того, тут використовують скла з тонкою сталевою ниткою всередині - вона запобігає утворенню великих осколків. "Землетрусу в Японії відбуваються на сніданок, обід і вечерю", - жартують сейсмологи. Так що весь уклад життя японців так чи інакше пов'язаний з очікуванням рухів земної кори. А хто попереджений, як відомо, той озброєний.

В Італії ж ставлення до землетрусів дещо інше. Домініканський чернець Джованні Кавальчоли в ефірі "Радіо Марія" заявив, що серія землетрусів, що сталися в країні за останні кілька місяців, - кара Божа, спровокована людським гріхом, зокрема, легалізацією в Італії одностатевих шлюбів. У Ватикані, правда, це заява ченця засудили.

Італія, як і Японія, теж схильна до землетрусів з-за геологічних особливостей місця розташування країни. Держава розташована вздовж кількох активних розломів між євразійською та африканської тектонічними плитами. Рух цих плит в свій час призвело до виникнення Апеннін. Саме в цих горах в серпні і жовтні цього року пройшли найпотужніші і руйнівні землетруси. Найбільше постраждали старовинні кам'яні будівлі - їх будували без оглядки на сейсмостійкість. У містечку Аматричи, наприклад, в результаті серпневого землетрусу було зруйновано 75% будівель, решта виявилися непридатними для житла. Підземні поштовхи фактично стерли місто з лиця землі. Така ж доля спіткала кілька населених пунктів поменше.

Щільність населення і велика кількість старовинних споруд - "ахіллесова п'ята" Італії, для якої землетрусу нехай і не настільки звичними, як для Японії, але все ж не в дивину. Так, в 2009-му році в містечку Наповнююча Акуилой в результаті підземних поштовхів було пошкоджено або зруйновано майже половина будівель, включаючи історичні пам'ятники.

До серпня 2016-го це землетрус вважався найсильнішим в Італії за останні 30 років - тоді загинули більше трьох сотень людей. Примітно, що після катастрофи кілька вчених і один чиновник були притягнуті до суду - їх звинуватили в тому, що вони свідомо зменшили ризики при вивченні підземних поштовхів. Обвинувачені були членами експертної групи, яка вивчала сейсмоактивність в регіоні і всього за тиждень до землетрусу повідомили, що нічого страшного підземні поштовхи не несуть. Вчених засудили до 6 років в'язниці, правда, в підсумку майже всіх виправдали.

На відміну від зібраних і дисциплінованих японців італійці - експресивні і часто надмірно самовпевнені. Так що навіть почувши сигнал лиха можуть махнути на нього рукою - "авось, пронесе". Вчені попереджають, що із-за своєрідного розтягування Апеннінського півострова землетрусу тут будуть відбуватися все частіше.