Дороге задоволення. Як в Україні торгують книгами по 180 тис. грн

За останні півроку в Україні відбулось одразу два спеціалізованих аукціону антикварними української книги, інтерес до українських раритетним виданням і україністиці з боку колекціонерів і книжників поступово зростає. Про те, чому вітчизняна букинистика переживає підйом, в якому напрямі еволюціонує та чому привертає бібліофілів-новачків, "ДС" розпитала букініста і співорганізатора аукціону "Українська книга" Ігоря Глобу.

"ДС" Вітчизняний антикварний ринок переживає не кращі часи. Почали проводити навіть голландські аукціони, коли ставки не підвищують, а знижують. На цьому тлі ви вирішили провести відразу декілька нішевих торгів. Чому зараз?

І. Р. Проведення двох аукціонів за такий короткий термін — сигнал того, що сформувався стійкий попит на українську антикварну книгу. І він зростає. Перед тим як робити аукціони, ми аналізували не тільки наш внутрішній ринок, а й закордонний. Вивчали, що відбувається в Європі, США, Росії. Українська книга затребувана на закордонних торгах та профільних інтернет-майданчиках. Наприклад, в Росії на кожному аукціоні виставляють кілька українських лотів. Серед них обов'язково кілька топових. У 95% випадків ці книги продаються. І купують їх, як правило, українські дилери і колекціонери, хоча вивіз антикваріату з Росії знаходиться під забороною.

У нашій же країні не було спеціалізованої майданчики для цивілізованих продажу антикварних книг. Ми вирішили це виправити, щоб українські колекціонери і цінителі змогли купувати українську книгу не в Нью-Йорку, Варшаві чи Москві, а у себе вдома. І отримувати задоволення від процесу, а не займатися контрабандою.

"ДС" Які причини підвищення попиту на книжковий антикваріат?

І. Р. Книга завжди прив'язана до історичного контексту. Враховуючи те, що відбувається в нашій країні, підвищення інтересу до українських колекційним виданням закономірно. У попередні часи цікавилися зовсім іншими речами: "золотими корінцями", історією царів різного штибу, виданнями на російську тематику з картинками. Це невисокий рівень колекціонування, без розуміння історії, її цінності.

Сьогодні якісно змінився рівень патріотизму і свідомості співвітчизників. Люди стали активніше цікавитися історією своєї країни. Особливо, враховуючи те, що багато моментів в ній були фальсифіковані. Люди шукають відповіді на питання: звідки пішла Україна? Звідки ростуть проблеми, з якими ми стикаємося сьогодні? Хочуть дізнатися з перших рук, що відбувалося в перший період нашої незалежності, що відбувалося за часів боротьби УПА. Все це можна почерпнути в антикварної книги.

"ДС" В ході першого аукціону було продано 70% лотів — це хороший показник. Які результати другого?

І. Р. Перший не міг бути успішним, оскільки проходив в рамках "Книжкового Арсеналу". Це потужна майданчик — було багато уваги, багато людей. Другий ми проводили без прив'язки до якого-небудь події. Це були камерні торги — тільки колекціонери і дилери з української книжкової тусовки. Можу сказати, що 60% предметів ми продали. Частину лотів пішла з молотка на аукціоні, а частина — в рамках постаукционной продажу. Якщо порівнювати з сусіднім російським ринком, то наш відсоток продажів вище.

Сьогодні ми готуємося до третього аукціону, який відбудеться у лютому. І обов'язково проведемо ще одні торги в рамках наступного "Книжкового Арсеналу".

"ДС" Що користується найбільшим попитом?

І. Р. Добре йде вся емігрантська література. Ці видання на торгах, як правило, перевищують свої естімейти (передпродажна оцінка ринкової вартості. — "ДС"), в середньому становлять $200-400. Деякі лоти в нас пішли в два рази дорожче своїх естимейт. В основному це книги 40-60-х років, які (зі зрозумілих причин) були недоступні українським книжникам раніше. Чим вони цікаві? Учасники революції 1917-1918 рр. та інших важливих віх нашої історії, які емігрували на Захід, не сиділи без діла. Вони публікували свої мемуари, історичні та культурні дослідження. У той час як у нас будь-яке видання проходило жорстоку цензуру та ідеологічну обробку, на Заході все публікувалося без купюр. Сьогодні матеріали, що містяться в цих виданнях, проливають світло на багато спірні питання нашої історії, дозволяють переосмислити її.

Традиційно підвищеним попитом користуються українські ілюстровані видання. А також різного роду друковані раритети. На останніх торгах були продані всі топ-лоти (топ-лотом зараз вважається будь-яке видання, що йде з молотка за ціною понад $2 тис., але ціновий поріг переглядається з кожними новими торгами. —"ДС"). У їх числі — остання прижиттєва публікація "Кобзаря" Тараса Шевченка ($5,5 тис.) і перше видання історичного роману Пантелеймона Куліша "Чорна рада" ($2 тис.). На першому аукціоні були представлені кілька більш рідкісних видань, які пішли за ціною в районі $10 тис. кожен.

Дуже затребувана українська графіка високого рівня — Михайла Дерегуса, Георгія Нарбута. За невеликий екслібрис останнього розміром 5х4 см на аукціоні розгорнулася справжня боротьба. У підсумку він пішов за $1 тис. за стартовою ціною в $150 і естімейті $400-500. За цю ж суму була продана гравюра Дерегуса при стартовій ціні в $250.

Що стосується нових перспективних напрямів, я б відзначив українську документальну фотографію — оригінали знімків українських історичних діячів. Ціни на них не кусаються. Наприклад, фото гетьмана Павла Скоропадського пішло за $350 за стартовою ціною в $150. Я бачу за цим напрямком великий потенціал. Користуються попитом також історичні документи: Універсал Скоропадського та закон про землю УНР пішли з молотка за $900 до $1,5 тис. відповідно.

"ДС" Серед покупців української книги є "любителі золотих корінців"?

І. Р. Цінителі красивих плетінь завжди були і будуть. Але вони не становлять більшість в українській букіністиці. Історично так склалося, що українські книги рідко отримували розкішне оформлення. Прижиттєве видання Тараса Шевченка в красивому оригінальному палітурці із золотим тисненням на кшталт того, що було на наших останніх торгах, це швидше виняток, ніж правило. Українська книга заборонялася, вилучалася, знищувалася — вона не могла бути в золоті. Її ховали, зберігали на свій страх і ризик, тому вона так цінна.

Історична та культурна значимість переважують багатий "фасад". Свіжий приклад тому — продаж збірки поезії Василя Вишиваного (псевдонім Вільгельма Габсбурга, троюрідного племінника австрійського імператора Франца Йосифа І.— "ДС"). Перша і єдина публікація його віршів українською мовою — маленька книжечка, 14х11 см, без розкішного палітурки. Така не буде виглядати, як Енциклопедія Брокгауза на полиці. Але це — унікальний артефакт нашої історії. І для нового покоління колекціонерів це головне.

"ДС" Як виглядає нове покоління бібліофілів?

І. Р. З'явилися активні новачки, які починають грамотно і відразу з топових лотів на кшталт "стародруків" XVII ст. Переорієнтувалися на українські видання деякі досвідчені письменники, які до цього збирали різні напрями російської книги. В цілому ж коло українських книжників помолодшав: середній вік букіністів і дилерів — 35-50 років, хоча зустрічаються і молодше.

"ДС" Коли зростає попит, починає рости і нелегальний ринок. Стали частіше спливати крадені екземпляри?

І. Р. Книги з бібліотечними штампами зустрічаються, але не можу сказати, що частіше, ніж це було раніше. Правда, "токсичні" книги та аукціони традиційно тримаються подалі один від одного. Хороший провенанс (історія володіння предметом. —"ДС") — це те, що відрізняє аукціони від інших майданчиків. Аукціоністи несуть відповідальність за походження і справжність предметів, які вони продають. Тому кожен лот ретельно досліджується, звіряється посторінково, щоб нічого не упустити. В цьому суть спеціалізованих аукціонів. Будь лот, який пройшов через них, чистий.

"ДС" Між тим стародруків "Апостол" Івана Федорова пропав з фондів Національної бібліотеки ім. Вернадського саме в нинішньому році. Чи Не є це знаком активізації тіньового ринку на тлі зростаючого інтересу до антикварної книги?

І. Р. Я б не пов'язував одне з іншим. Років п'ять тому подібні події просто не набули б такого резонансу — громадськість стала уважніше стежити за подібними речами. В особливості, якщо мова йде про національне історичне надбання. З іншого боку, такі випадки замовчувалися, приховувались. Так що ще кілька років тому про це навряд чи б взагалі дізналися.

У таких антикварних напрямках, як живопис чи предмети побуту, частка підробок досягає 60-70% . А як у букіністиці?
На ринку книг дуже рідко зустрічаються фальшивки. Надрукувати підроблену книгу настільки дорого і технічно складно, що витрати себе не окуплять. Можуть зустрічатися махінації іншого роду. У книзі втрачена сторінка або ілюстрація (її додруковують і вставляють). Це нормальна практика — частина реставрації видання. Підробкою книга буде тільки в тому випадку, якщо про такий реставрації замовчують. Якщо в книзі допечатано 20 стор., а вам говорять, що вона комплектна, все оригінальне, тоді це підробка. Але таке зустрічається рідко.

Букинистика тим зараз і приваблива — мінімальний ризик потрапити на підробку і доступність для початківців. До того ж можна збирати речі, які мають не тільки локальну цінність, а й загальносвітове значення. Колекціонувати живопис Казимира Малевича, Марка Шагала або Анатоля Петрицького можуть небагато. На відміну від їх "книжкових" робіт. Наприклад, існують видання в авторському художньому оформленні Малевича, ціни на які починаються від декількох тисяч доларів.

"ДС" Наскільки перспективні такі вкладення з фінансової точки зору? Чи будуть зростати ціни на українську книгу?

І. Р. Зараз вигідно купувати — рівень цін в Україні нижче, ніж на зовнішніх торгових майданчиках. Наприклад, видання "Театральні строї" Анатоля Петрицького у нас пішло за $2,5 тис., тоді як в Росії і Європі цю книгу купували за $3,5–5 тис. Чому деякі колекціонери продовжують купувати за кордоном? Думаю, це питання подолання певних стереотипів, і він потребує часу.

У будь-якому випадку українська книга буде дорожчати. Адже її мало. Українське книгодрукування в позаминулому столітті знаходилось під постійними обмеженнями, а в радянську епоху за володіння такою літературою можна було отримати термін. Я знаю випадок, коли в 70-ті отримували п'ять років в'язниці за зберігання всього однієї книги — "Історії України-Русі" Миколи Аркаса. Не дивно, що українських примірників цієї роботи збереглося на порядок менше, ніж російськомовних або тих, що випускалися на Заході.

Якщо на ринку в один момент з'явиться п'ять-шість нових сильних гравців, вони можуть за рік-півтора зібрати левову частку книг української тематики на ринку. Рано чи пізно це станеться. Ось тоді відбудеться справжній ціновий ривок.