Для людей. Як перетворити столичну Лук'янівську площу в комфортне для городян місце
Людям властиво прагнення до комфорту, але простір, на який поширюється це прагнення, у всіх різний: комусь достатньо комфорту у власному будинку, а комусь цього мало, і він хоче оточити себе комфортом з усіх боків, зробити зручним і приємним ціле місто
Саме ті, хто хоче зробити такою всю українську столицю, зібралися 22 вересня на воркшоп "Лук'янівська площа: я змінююся для тебе!". Організаторами воркшопу виступили громадська організація "Рада з урбаністики Києва", архітектурне бюро AER і департамент транспортної інфраструктури Київміськадміністрації.
Їдьте на Лук'янівську площу, спробуйте перетнути її на транспорті або пішки, постійте в пробках в години пік і задумайтеся, наскільки вам зручно і приємно знаходитися в цій, близькою до центру столиці, частині міста. І тоді ви зрозумієте, наскільки це недружнє для киян місце: хаотичні потоки громадського транспорту, погане транспортне сполучення, незручні для пішоходів переходи та тротуари, відсутність місць, де можна затриматися в очікуванні ділової або романтичної зустрічі.
Власне, для того щоб щось змінити в кращу сторону, і був організований цей воркшоп. На нього прийшли місцеві жителі, громадські активісти, представники бізнесу та комунальних підприємств, влада міста. Вони оцінювали переваги і недоліки цієї площі незамиленим поглядом, шукали і обговорювали варіанти вирішення накопичених проблем. Мета зустрічі — створення концепції пішохідної частини Лук'янівської площі, як комфортного публічного простору.
Історія довжиною в сім років
Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування, розповідає, що ідея реконструкції вуличної мережі і транспортних потоків на Лук'янівській площі з'явилася ще в 2012 р., коли одна з компаній-девелоперів задумала реалізувати там торгово-розважальний центр. Тоді департамент містобудування та архітектури КМДА розмірковув над тим, погоджувати чи реалізацію проекту, запитав: чи впорається площа з транспортними проблемами, які накопичувалися роками?
Щоб знайти відповідь на це питання, застосували революційний на той момент для столиці і всієї України в цілому метод комп'ютерного імітаційного моделювання транспортних потоків. На його підставі проаналізували проектні рішення, що стосуються автомобільного, громадського і пішохідного трафіку. Результати моделювання представили на містобудівній раді Києва, і був обраний варіант, який ліг в основу подальшого проектування. Це був перший такий масштабний проект, коли варіанти змагалися в ефективності на підставі кількісних показників: середня швидкість, величина затримки, пропускна здатність, емісія шкідливих речовин. Їх отримали за допомогою транспортного моделювання в промисловому стандарті програмного забезпечення — німецькому PTV Vissim.
На підставі даного проекту було випущено Розпорядження КМДА №2232, яке об'єднувало зусилля інвесторів і міста в реалізації цього проекту.
Спираючись на результати моделювання, департамент містобудування та архітектури, який на той момент очолював Сергій Целовальник, запропонував зробити цю площу навіть більш комфортною для пішоходів, а саме ПІШОХІДНОЮ. Початковим автором цієї ідеї був голова громадської організації "Рада з урбаністики Києва" Григорій Мельничук.
Щоб оцінити цю ідею, довелося зробити додаткове моделювання сценарію, який виключав транспортний рух в основній частині Лук'янівської площі. І це моделювання показало, що і така транспортна схема працює з хорошим запасом на перспективне збільшення транспортного потоку. Прикро однак, що за довгі роки рішення так і не реалізували.
З огляду на те, що ініціатором пішохідної Лук'янівської площі спочатку був департамент містобудування та архітектури, стає тим більш незрозумілим — чому так сталося.
Тепер, щоб реалізувати цей бажаний для городян проект, необхідно скоригувати Розпорядження №2232 і отримати містобудівні умови та обмеження на пішохідну площу, оскільки призначення використовуваної ділянки змінюється.
Громадські активісти, яких підтримувало керівництво Шевченківського району, постійно ходили по кабінетах чиновників, щоб дати поштовх проекту, але всі спроби до сьогоднішнього дня закінчувалися нічим. А коли в столиці в черговий раз змінювалися ключові керівники, активістам доводилося заново доводити необхідність реалізації проекту.
Можливо, одна з причин такого безрезультатного положення є те, що проект пішохідної площі не сприймається "транспортниками", це і зрозуміло: на будь-яке обмеження транспортного потоку чиновники, що відповідають за транспорт, реагують негативно. Однак з ініціативи міста розроблена і промоделювана транспортно-пішохідна схема цього вузла. Якщо хтось у неї не вірить, то нехай аргументує, сучасні методи моделювання транспортних потоків дозволяють це зробити.
Як би там не було, Київ 2020 року вже дуже відрізняється від Києва 2012 року, і запит на якісні та комфортні пішохідні простори тепер навіть більший, ніж був тоді. Це в тому числі зафіксовано в чинну Стратегію Києва 2025, а також в іншій актуальній містобудівній документації.
Що відрізняє цей проект від багатьох інших — так це те, що бізнес готовий спільно з містом брати участь грошима в перетворенні Лук'янівської площі, адже в кінцевому підсумку упорядкований, більш комфортний для городян простір буде вигідний усім. Однак остаточне рішення бути чи не бути Лук'янівській площі пішохідною повинна прийняти столична влада.
Наскільки все погано
Щоб зрозуміти, наскільки Лук'янівська площа в її нинішньому вигляді недружня для киян, "ДС" зібрала думки самих різних представників міста.
За словами заступника начальника Київського метрополітену Наталії Макогон, станцією метро "Лук'янівська" до карантину щодня користувалися до 35 тис. пасажирів, зараз їх число знизилося до 22-23 тис., Але поступово відновлюється до докарантинних значень. Але ось потоки пасажирів, які приходять на цю станцію з інших видів транспорту, розподілені не надто продумано. "Підвіз пасажирів до станції — нерівномірний, а це впливає на зручність проїзду пасажирів у метро. Коли одночасно у метро паркуються маршрутки, автобуси і тролейбуси, до станції приходять кияни, які поруч, і всі вони сходяться у вестибюлі станції — утворюються величезні черги", — розповіла вона.
Оцінив нинішні незручності Лук'янівської площі і Олександр, представник "Моносекти" — спільноти українців, які люблять пересуватися по місту на моноколесі. Сьогодні ця спільнота налічує майже 1 тис. чоловік. "Якщо сказати про те, наскільки зручна Лук'янівська площа для людей, то в двох словах це буде — "лютий треш". Через те, що автомобілі припарковані у пішохідній зоні, їх доводиться обходити по проїжджій частині, а тут вже запросто можна потрапити під машину", — розповів він.
За словами Олександра, зручність для "моноколесників" і велосипедистів таких європейських міст, як Барселона, вже давно стала легендою. Навіть Львів більш дружній у цьому плані: "Там справи йдуть набагато краще — прямо біля вокзалу ти можеш встати на колесо і відкатати цілий день. А коли повертаєшся до Києва, то відразу розумієш: ти тут — чужий".
Однак площа незручна не тільки для "моноколесників" — будь-який самокатник, маломобільні групи людей, мама з дитячим візком або просто літня людина змушені докласти чимало зусиль і уваги, щоб просто перетнути цю площу, де на окремих ділянках доведеться піднятися на бордюр заввишки 50 см.
Учасники воркшопу, пройшовши по площі і подивившись на неї прискіпливим поглядом, зібрали і інші її недоліки: стихійна торгівля заполонила тротуари і іноді через них просто не пройти; на площі майже немає урн для сміття, на площі немає лавок, тому навіть якщо комусь стане недобре, присісти просто ніде. Також тут мало зелених насаджень і немає туалетів. Також немає павільйонів на зупинках громадського транспорту та ніякої навігації, щоб іногородньому можна було зрозуміти, куди йому потрібно рухатися. Тому кияни та гості столиці, потрапляючи на Лук'янівську площу, вважають за краще тут надовго не затримуватися.
Є куди краще
Однак, незважаючи на всі недоліки, у Лук'янівської площі є всі шанси стати більш friendly. Міхаель Енгель, урбанпленер з Дрездена, керівник проекту Інтегрованого розвитку міст України, зазначає: "Це одне з найцікавіших місць, які я бачив. Воно має свою енергетику. Тут дуже великий мікс функцій: потужні транспортні потоки (трамвай, метро, автобус, тролейбус), є торгово-розважальний центр, ринок, стихійний ринок, різноманітна житлова забудова, культурні "точки" і офіси".
Однак у той же час сьогодні "Лук'янівка" — дуже небезпечне і недружнє для городян місце, і з цим треба щось робити, оскільки інтенсивність використання цієї території буде тільки зростати.
У проекті реконструкції Лук'янівської площі зацікавлені і районна влада — глава Шевченківської райадміністрації Києва Олег Гаряга розповів, що він сам живе в цьому районі 25 років, і вважає, що це питання давно назріло. "Я ознайомився з проектом Лук'янівської площі сім років тому. Ідея зробити її пішохідною була новаторською. Оскільки проект ТПС і його складова Лук'янівська площа реалізується на землях комунальної власності, то без активної участі міста і району тут не обійтися. Особисто я буду підтримувати цей проект, так як болюче питання з площею просять вирішити всі жителі району.
Дуже добре, що за результатом воркшопу проект врахує всі пропозиції і зауваження експертів. Я впевнений, що нарешті справа реалізації транспортно-пішохідної схеми з пішохідної Лук'янівської площі зрушиться, і це істотно поліпшить ситуацію одного з найбільших транспортно пересадочних вузлів у районі", — сказав він.
Приєднатися до ініціативи перетворення Лук'янівської площі готовий і девелопер. Микола Якименко, в. о. керівника департаменту девелопменту компанії Arricano розповів "ДС", що для компанії дуже важливо і цікаво брати участь у воркшопі, оскільки це дозволить дізнатися різні точки зору на подальше перетворення цієї стратегічної точки на карті Києва. "У перспективі тут з'явиться новий сучасний торгово-розважальний центр з комфортним сучасним соціальним простором. І думка експертів, жителів міста, пошук нових форматів співпраці — це важливі складові будь-якого девелоперського проекту в світі. Так співпрацюють community в столицях розвинених країн: в Нью-Йорку, Лондоні, Варшаві. Київ — це європейська столиця, а наша компанія — приклад соціально-відповідального бізнесу, і ми активно працюємо з різними цільовими групами людей, які хочуть поліпшення столичної урбаністики в цілому і Лук'янівської площі безпосередньо. Ми поважаємо думку городян і експертів і готові приєднатися до обговорення даної ініціативи", — сказав він.
Київ може стати прикладом
"На жаль, нереалізована пішохідна Лук'янівська площа — це не єдиний приклад. У нас таке, на жаль, часто трапляється", — говорить Дмитро Беспалов. — Я можу навести приклад: у нас з 2015 року лежить план Світового банку по оптимізації громадського транспорту столиці і є навіть гарантії від банку по фінансуванню проєкту, але Київ це не впроваджує. На мою думку, причина — в байдужій позиції деяких чиновників, яким це байдуже, а можливо, в їх нерозумінні процесів, які проходять у сучасних містах", — сказав він.
За словами Дмитра Беспалова, у відповідь на пропозицію столичної влади реалізувати будь-яке прогресивне європейське рішення в транспортній сфері часто доводиться чути: "це не для наших людей", "у нас нічого не вийде", "у нас не такий клімат або рельєф". "Навіть ідею зробити сучасну організацію руху в місті сприймають в штики:"люди не зрозуміють і все одно будуть погано їздити". Хоча, коли українець приїжджає в Європу, бере на прокат автомобіль і їздить з задоволенням, то після повернення додому перші кілька днів дивиться на рідне місто іншими очима: "невже у нас і справді все так погано?" Може, ми настільки звикли до цього стану речей, що вже не хочемо щось міняти", — розмірковує експерт.
В європейських містах вже давно реалізовані вдалі і продумані проєкти, які перетворили складні в транспортному відношенні площі в зручний і правильно організований простір для городян. Подібні проєкти вже починають реалізовуватися і в українських містах, наприклад, у тому ж Львові. А адже саме Київ, як столиця, повинен бути попереду і подавати приклад іншим.