Діяти за ситуацією і сподіватися на краще. Яким буде новий навчальний рік у школах

Навчальний рік ще не почався, а Львів уже встиг потрапити у мініскандал, адже міська влада оголосила про початок навчання 19 серпня за кілька тижнів до цієї дати, коли у багатьох родин ще були заплановані відпустки. Але тепер львівські школярі почнуть навчання разом з усіма. "Щодо рішення Кабміну про початок навчального року 2 вересня. Ми приймаємо і виконаємо це рішення", — написав мер міста Андрій Садовий, поскаржившись на "програш демократії та децентралізації".

Таким чином, навчальний рік в Україні триватиме з 2 вересня 2024 року до 30 червня 2025 року. 

Як навчатимуться діти?

Школи матимуть можливість самостійно визначати структуру навчального року, враховуючи тривалість навчального тижня та дня, а також організацію освітнього процесу.

Обласні адміністрації спільно з закладами освіти зобов'язані забезпечити організацію початку навчального року з урахуванням безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці.

На початку серпня МОН видало наказ, яким затвердило новий порядок та умови навчання під час воєнного стану. Цей документ визначає максимально можливу кількість українських школярів, які можуть повернутися до денного навчання. У наказі підкреслено, що всі передбачені в ньому вимоги мають бути виконані до початку наступного навчального року (2025/2026).

Проте, якщо школи вже готові до впровадження цих вимог, вони можуть почати реалізацію нових правил вже в навчальному році 2024/2025. Серед вимог:

• наявність укриття в школі або на відстані не більше ніж 500 метрів від нього;
• матеріально-технічне забезпечення, достатнє для організації змішаного навчання;
• для Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей (крім тимчасово окупованих територій) потрібне рішення ради оборони області або розпорядження керівника ОВА, рішення педагогічної ради щодо виведення учнів на очне навчання.

Якщо ж школа не відповідатиме умовам для функціонування в очному форматі, то може обрати дистанційну форму навчання. Для її організації у закладах освіти мають бути сформовані дистанційні класи: щонайменше один клас на паралелі для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв).

Як організують навчання для дітей, які живуть за кордоном?

Не всі українські діти за кордоном продовжують навчання в українських школах дистанційно. Вимога багатьох країн ЄС: отримання дітьми українців знань у місцевих школах. Тягнути подвійне навантаження важко, а чим довше триває війна, тим менше родин погоджуються на такі випробування для дітей.

Проте існують і випадки, коли діти і їхні батьки стараються зберігати зв’язок з домом і продовжують навчання. Тож для школярів за кордоном навчання буде організовано за скороченою освітньою програмою: українознавчий компонент і перезарахування оцінок з інших предметів, які вивчались в школі за кордоном.

У МОН зазначили, що дистанційні класи з українознавчим компонентом — це окреме навантаження на вчителів, яке закладається у формулу обрахунку освітньої субвенції. Якщо українська дитина не вчиться в школі за кордоном, вона продовжує навчання в дистанційному класі в Україні за повною програмою, сімейною формою чи екстернатом. Одночасне використання двох цих навчальних планів у межах одного дистанційного класу не дозволяється.

Як навчатимуться діти внутрішніх переселенців?

Діти внутрішньо переміщених осіб у новому навчальному році можуть продовжувати навчання у своїх дистанційних класах, навіть якщо на новому місці проживання є можливість відвідувати очні школи.

Учні, що проживають на тимчасово окупованих територіях України, можуть продовжувати навчання в дистанційних класах, якщо безпекова ситуація це дозволяє. Визначати рівень безпеки будуть вчителі та батьки. Крім того, для учнів на ТОТ є можливість перейти на індивідуальну форму навчання (педагогічний патронаж) із застосуванням дистанційних технологій. МОН надасть рекомендації щодо організації педагогічного патронажу та приклади індивідуальних розкладів.

Коли канікули?

МОН запропонувало школам "більше свободи в плануванні" навчального року — зокрема вони зможуть самостійно коригувати його структуру. "Головне — враховувати безпекову та енергетичну ситуацію, вплив війни на учнів і можливі освітні втрати", — наголосили у відомстві.

Так, педагогічні ради зможуть самостійно визначати:

• структуру й тривалість навчального року в межах дат, які визначив уряд (тобто з 2 вересня 2024 року до 30 червня 2025 року);
• структуру й тривалість навчального тижня, а також дня і занять;
• тривалість відпочинку учнів і учениць;
• форми організації освітнього процесу.

Тож коли осінні канікули у школярів? А зимові і весняні? Загалом на них відведено щонайменше 30 днів упродовж навчального року. Визначати, коли будуть канікули, їх початок і завершення можуть в усіх школах по-різному, але приблизні терміни будуть такими:

• осінні канікули: 28 жовтня — 3 листопада 2024,
• зимові канікули: 30 грудня 2024 — 10 січня 2025,
• весняні канікули: 24 березня — 30 березня 2025,
• літні канікули: 30 травня — 31 серпня 2025.

Тим часом конкретні дати канікул у Києві вже відомі: 

• перший семестр триватиме з 2 вересня до 21 грудня 2024 року; а другий — із 13 січня до 30 травня 2025 року;
• осінні канікули пройдуть із 28 жовтня до 2 листопада; зимові – з 23 грудня до 11 січня; весняні – з 24 до 29 березня.
• для учнів перших класів пройдуть додаткові тижневі канікули — із 17 до 22 лютого.

Також навчальний рік 2024/25 влада Києва рекомендувала організувати максимально в очному форматі з огляду на безпекову ситуацію та додаткові облаштування укриттів у школах: їхня місткість збільшилася на 67 тисяч місць за останні два роки.

Чи вплинуть на канікули і навчання обстріли енергетики?

Такий сценарій дуже імовірний. Протягом минулого навчального року і цього літа МОН неодноразово натякав на можливі проблеми з електрикою і відключення наприкінці весни/початку літа продемонстрували, що важкою може бути не лише зима. 

"Педрада може ухвалювати, скільки днів на тиждень навчатимуться учні, скільки разів на рік канікули і яка тривалість. Зрозуміло, все буде коригуватися після проходження зими. Будемо бачити, скільки учні не навчалися через відсутність світла", — пояснив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, давши зрозуміти, що навчання в українських школах може бути скориговано з огляду на те, яким буде і чи буде дефіцит електроенергії взимку.

З огляду на війну МОН також оновило навчальну програму предмета "Захист України", який вивчають у 10-11 класах. Оновлена програма спрямована на формування патріотизму та розвитку практичних навичок для збереження життя. У МОН запевнили, що вона забезпечує рівні можливості для всіх учнів, незалежно від статі, та орієнтована на практичне застосування знань, із використанням сучасного обладнання, зокрема комп'ютерних симуляторів та інтерактивних тренажерів. Уроки проводитимуть раз на місяць у форматі тренінгів упродовж цілого дня, а не як раніше — урок раз на тиждень.

Крім того, програма включає теми нацбезпеки, військових технологій, домедичної допомоги та захисту цивільного населення. Підготовка вчителів предмету відіграє ключову роль: вона проходила з понад 90 тренерами, які вже пройшли спецнавчання.

Загалом такий план дій організації навчання у школах на 3-4 роки повномасштабної війни з Росією мало відрізняються від попередніх попри великі плани та гучні заяви МОН протягом літа. По факту, стратегія залишається попередньою: діяти за ситуацією і сподіватися на краще, зокрема на мінімальні проблеми з енергетикою і не дуже холодну зиму. Лише зараз батьки більше готові до таких проблем морально, але й від того не менш ними виснажені.