Гроші за пацієнтом. Головні пункти медреформи
У вівторок, 6 червня, народні депутати повинні розглянути пакет законопроектів, які запускають реформування системи охорони здоров'я країни. Навколо нововведень вже не перший місяць точаться справжні баталії - 18 травня нардепи навіть відмовилися включати до порядку денного ці законопроекти. Між тим в соцмережах почалася флешмоб #вимагаю_медреформу, в рамках якого користувачі діляться історіями про низьку якість обслуговування в українських лікарнях і згадують трагічні випадки.
Що ж пропонує уряд і Моз у рамках реформи?
Головне нововведення - зміна системи фінансування лікарень. Країні пропонують відмовитися від фінансування лікарняних стін і ліжок і перейти до принципу, коли гроші виділяються конкретно на пацієнта. Ця система використовується в багатьох країнах світу, в тому числі країнах — членах ЄС. Принцип "Гроші йдуть за пацієнтом" передбачає, що кошти з держбюджету надходять конкретному лікарю за лікування конкретної людини. Оплата праці лікаря буде залежати від того, скількох пацієнтів він обслужив. Таким чином, лікарі будуть зацікавлені в тому, щоб утримати пацієнта, оскільки в іншому випадку він піде до іншого лікаря і кошти підуть за ним.
Кожен громадянин країни зможе вибрати сімейного лікаря незалежно від прописки, причому він зможе обслуговуватися як у державній, так і в приватній клініці - готовність взяти участь у програмі вже висловив ряд приватних медустанов.
Оскільки кошти будуть надходити не на утримання ліжко-місць, а на лікування конкретних пацієнтів, медустановам доведеться конкурувати за пацієнтів і покращувати якість послуг.
Обслуговування у сімейних лікарів, швидка і паліативна допомога для громадян безкоштовними - вони будуть фінансуватися за рахунок сплачених податків. ВООЗ підрахувала, що в 2016-м кожна українська родина в середньому внесла 4500 грн (податків) у рахунок державної медицини. При цьому одночасно 640 тис. сімей несли величезні витрати на лікування з власного бюджету. Левова частка бюджету Моз йде на медичну субвенцію - кошти роздають медустановам, щоб підтримати інфраструктуру. В українській охороні здоров'я обсяг тіньових коштів становить близько 50 млрд грн.
Україна - четверта в світі держава за кількістю лікарняних ліжок (879 на 100 тис. населення) і друга в європейському регіоні після РФ за середнім рівнем тривалості госпіталізації (11,8 днів). У країнах ЄС ці показники становлять відповідно 527,4 на 100 тис. і 8 днів. При цьому в Україні значно вищі рівні смертності і набагато нижче середня тривалість життя - 71 рік, у той час як у країнах Європи - 78-80 років.
Нова система фінансування медпослуг на первинному рівні повинна бути запущена з 1 січня 2018-го, на інших рівнях - до 2020 р.
В країні буде створена Національна служба охорони здоров'я, яка буде виконувати функції страховика і єдиного замовника по централізованій закупівлі медпослуг, а також контролю за дотримання умов договорів за медреформе.
Пакет, що покриває медичні послуги для українців, буде єдиним для всіх громадян, незалежно від доходу. У пакеті передбачені три списки: червоний, зелений і синій. Червоний передбачає послуги, які апріорі не забезпечуються державою (естетична медицина, несертифіковані ліки, естетична стоматологія). Зелений включить ті послуги, які на 100% покриваються з держбюджету. Сюди увійдуть невідкладна допомога (переломи, термінові операції), первинна допомога (послуги сімейних лікарів, терапевтів), і паліативна медична допомога (догляд за важкохворими).
Синій список передбачає спільну оплату послуги державою та громадянином: частина суми платить держава, частину - сам пацієнт. Мова йде про вторинний (спеціалізований) та третинний (высокоспециализированном) рівнях. Такий підхід змусить українців виконувати приписи лікарів первинної ланки та не ігнорувати методи профілактики хвороб, тоді і платити доведеться менше.
Тарифи на обслуговування будуть єдиними по всій країні - контролем буде займатися Національна служба охорони здоров'я.
Що стосується спільної оплати медпослуг, то з боку пацієнта це можуть бути його особисті кошти, або ж кошти загальнообов'язкового соціального медичного страхування, добровільного медстрахування або кошти місцевих бюджетів. При цьому учасникам АТО гарантується повна оплата всіх медпослуг, необхідних для лікування поранень, контузій і каліцтв.
Перелік послуг та лікарських засобів, які входять до гарантований пакет, щорічно планують переглядати (наприклад, у зв'язку із зростанням випадків якогось захворювання).
Читайте також: У страху великі ціни. "Дешеві ліки" проти рекламної мафії
На думку ініціаторів реформи, реформи в першу чергу виграють українці, яким більше не доведеться нести необґрунтовані витрати на ліки і медичні послуги. Пацієнти і лікарі отримають оптимальну і якісну мережу медзакладів у кожному регіоні, а самі лікарі зможуть заробляти гроші завдяки якісному обслуговуванню пацієнтів.
При цьому законопроекти не передбачають закриття медзакладів або скорочення медперсоналу - ці питання будуть вирішувати місцева влада. Саме громади повинні вирішити, які медичні установи слід перепрофілювати, посилити сучасною апаратурою і так далі. Завдяки реформі децентралізації місцевих бюджетів можна виділяти кошти на ремонт лікарень та амбулаторій, оплату послуг для представників громади.
