Чим небезпечна амброзія? Алергія на амброзію – що робити, щоб ефективно собі допомогти

Ще недавно слово "амброзія" асоціювалося насамперед із міфами про олімпійських богів. Адже, згідно з ними, саме амброзія та нектар дарували небожителям вічну молодість та безсмертя. Так, власне, сама ця назва була утворена з'єднанням від'ємної частки ἀ, тобто "ні", і давньогрецького βροτός – смертний.

Таким чином амброзії-рослині як вкрай агресивному і живучому (тобто практично невбивному) бур'янові ім'я із зазначеним змістом підходить якнайкраще. Хоча, якщо врахувати, що свого часу багату на ефірні олії амброзію використовували в тому числі і для бальзамування, то вчені мають багато приводів подискутувати про глибинні сенси появи ботанічного найменування цілого роду Ambrósia.

Зате ніяких суперечок не викликає той факт, що один із видів, що входять до нього, а саме амброзія полинолиста, створює людству реальні проблеми.

Амброзія – де росте і звідки взялася

З усіма видами амброзії жителі Старого світу вперше познайомилися завдяки відкриттю Америки. Північноамериканські індіанці використовували її як лікарську, ароматичну, фарбувальну і навіть прядильну рослину. Однак "наша" амброзія, швидше за все, вперше була завезена до Європи зовсім не навмисно, а як випадковий додаток до насіння червоної конюшини та інших сільськогосподарських культур.

При цьому досить тривалий час негативні сторони рослини були невідомі. Навпаки, її склад виглядав настільки перспективним, що, наприклад, амстердамський фармацевт німецького походження Криккер всерйоз розглядав амброзію як джерело сполук, здатних замінити хінін, а також як сировину протигельмінтних препаратів. Шкода лише, що свою експериментальну плантацію він у 1914 році заклав на українських землях, у нинішній Дніпропетровській області. Після комуністичного перевороту вона залишилася кинутою напризволяще, за що і "помстилася" сповна.

Про те, що амброзія має всі якості супербур'яну, світ дізнався значно пізніше. Завдяки могутньому корінню, яке здатне йти в землю на глибину до 4 метрів, вона чудово почувається на будь-яких пустирях. Більш того, діяльно сприяє їхній появі, пригнічуючи сусідні рослини та буквально виснажуючи ґрунт, на якому оселилася. Та ще й має рясне (до 100 тисяч з однієї рослини) насіння, яке, по-перше, здатне проростати чи не на будь-якому рівні зрілості, а, по-друге, "впадати в сплячку" на строк до 40 років і більше.

Як наслідок, амброзія добре почувається на узбіччях доріг, безплідних земляних відвалах, серед будівельного щебеню і т.д.

І, головне, її багаті на ефірні масла і токсичні сполуки листя і стебла не їдять ні комахи, ні тварини. Не дивно, що вона вже захопила не лише обидві Америки, Європу та Азію, а й навіть далеку Австралію.

Алергія на амброзію як світова проблема

Але, як з'ясувалося, суперздатність бур'янів – не найбільша проблема, яку несе амброзія. Справжнім злом виявилися алергенні властивості її пилку. Саме вона – найчастіша причина всіх випадків діагностованого у світі полінозу (інші назви – сінний нежить або сінна лихоманка).

А якщо врахувати, що випадків так званої прихованої алергії набагато більше, становище взагалі починає виглядати загрозливим. Адже, наприклад, згідно з результатами дослідження, проведеного українськими алергологами у 2021 році, понад 40% наших співвітчизників мають чутливість до пилку амброзії. Причому серед них чимало тих, хто був впевнений, що жодних алергічних захворювань у нього ніколи в житті не було.

При цьому пилок (чи, мовою науки, пилкові зерна) амброзія виробляє у неймовірній кількості: кожна квітуча рослина "видає" їх від 4 мільйонів до 10 мільярдів. А для появи перших симптомів алергії достатньо, щоб в одному кубометрі повітря було всього 4 – 20 пилкових частинок.

Додаткове занепокоєння викликає той факт, що з підвищенням рівня СО ₂ (так-так, того самого, від концентрації якого в атмосфері нашої планети залежить майбутнє всього людства) зростає і пилкова продуктивність амброзії. Зокрема, згідно з даними моніторингу, в Україні через додаткові викиди вуглекислого газу внаслідок бойових дій вироблення небезпечного пилку зросло на 61% порівняно із вимірами, проведеними до початку повномасштабного вторгнення.

Симптоми алергії на амброзію

Безумовно, амброзія — далеко не єдина рослина, здатна доставити людині специфічні проблеми. Відомі фрукти, які можуть спричинити алергію, ягоди, горіхи, злаки і т.д. Тим не менш, будь-які алергени, які можна вдихнути (вони називаються інгаляційними) небезпечніші за інших хоча б вже тому, що від них, по-перше, важче захиститися, а, по-друге, вони частіше провокують таке тяжке захворювання як бронхіальна астма.

Ну і, нарешті, присутній у повітрі пилок може виявитися практично на будь-якій ділянці шкіри та слизових оболонок (у тому числі внутрішніх), викликаючи як місцеві, так і загальні запальні реакції, природа яких довгий час може залишатися нерозпізнаною. Адже про підвищену чутливість до амброзії можуть говорити різні симптоми.

Перші півтора десятки найбільш типових із них такі:

1. Головний біль.
2. Першіння у горлі.
3. Сверблячка очей, носа, вух.
4. Сльозотеча.
5. Нежить або просто закладеність носа.
6. Чихання.
7. Кашель.
8. Осиплість голосу.
9. Утруднення дихання, поява хрипів.
10. Порушення сну – від непереборної сонливості до безсоння.
11. Порушення нюху та/або смаку (всі згадали про COVID-19?).
12. Поява "мішків" під очима.
13. Нез'ясовні розлади травної системи.
14. Стомлюваність.
15. Дратівливість, депресія.

Крім того, можливі загальна втома, ломота в кістках і м'язах, озноб — тобто всі симптоми вірусної інфекції, що протікає без сильного підвищення температури. Не виключена також поява різних типів висипу.

Словом, алергія на пилок амброзії може прикинутися цілим букетом різноманітних захворювань. Тому якщо хоча б кілька з них регулярно з'являються в період цвітіння шкідливої рослини (який випадає на липень-жовтень, або, простіше кажучи, з середини літа до заморозків), має сенс записатися на прийом до алерголога.

Алергія на амброзію – що робити?

Перша заповідь боротьби з алергією – мінімізувати контакт з алергеном. У разі полінозу, на жаль, зробити це найскладніше, тому що ворог буквально літає в повітрі.

Тому за межами будинку найбільш ефективними будуть заходи, аналогічні до тих, що вживалися на початку пандемії COVIDу: носіння маски (респіратора), захисних окулярів (благо, останні роки кількість відповідних моделей постійно зростає), максимально закритого одягу. Причому вдома вуличний костюм рекомендують негайно зняти і або відразу відправити в прання (це в ідеалі), або герметично упакувати до наступного виходу – щоб принесений з вулиці пилок не перекочував у повітря житлового приміщення.

Сам алергік після цього повинен прийняти душ або хоча б добре вмитися, не забувши промити ніс і очі.

У квартирі ж особлива увага приділяється вікнам. Якщо тримати їх закритими неможливо (як це зазвичай і буває спекотним літом), то настійно рекомендують використовувати рамкові вставки на кшталт антимоскітних сіток, але виконаних з дрібнокомірчастого пиловловлюючого полотна.

Дуже бажано ще й постійно їх зволожувати, тому що в цьому випадку можливість затримати всюдисущий пилок додатково зростає. Ну а систематичне вологе прибирання всередині будинку потрібно робити за умовчанням.

Що ж до конкретних симптомів алергії, то їхнього усунення найчастіше використовують ліки, що перешкоджають роботі так званих медіаторів запалення. А оскільки "універсальним" з них є гістамін, то в першу чергу йдеться про антигістамінні препарати. Проте в арсеналі алергологів є й інші лікарські засоби та тактики.

Найперспективніша з них полягає в тому, щоб не "гасити" хворобливі реакції, а навпаки, призвичаїтись до ворожого агента настільки, щоб припинити звертати на нього увагу. Для цього в організм багаторазово вводяться ретельно розраховані дози спеціально підготовленого алергену. Для амброзії як проблеми світового значення, відповідні препарати вже давно розроблені.

Мінуси цієї методики (вона називається десенсибілізація або гіпосенсибілізація) теж є. Так, вона насамперед вимагає підтвердження, що алергеном справді є пилок амброзії, а не, скажімо, улюблені яблука, сезон яких також починається десь із середини літа. Для цього проводяться алергопроби, що дають абсолютно однозначний результат.

Ну і, звичайно, саме лікування амброзією (це навіть звучить дивно), щоб уникнути небажаних наслідків будь-яких побічних явищ має відбуватися під постійним контролем лікаря.

Тому правильно буде сказати, що справді ефективна самодопомога при алергії на амброзію починається з візиту до алерголога. І хай для кожного він стане початком успіху!