Боротьба за правду. Як і чому блогерам забороняють "фотошопити" селфі

Обов'язкова позначка про "фото-фейк"

Парламент Норвегії прийняв закон, спрямований на захист чистоти контенту в соціальних мережах. Закон передбачає, що блогери і рекламодавці повинні додавати явні позначки до фотографій, відредагованих за допомогою фільтрів і графічних редакторів. У законі сказано, що позначка потрібна для фотографій, на яких змінюється зовнішній вигляд шкіри, обличчя або тіла. Інакше кажучи, якщо спеціальні інструменти (маски, фільтри або додатки) серйозно змінюють зображення, про це потрібно заявляти. Поки що не зрозуміло, чи стосуються вимоги інших випадків редагування знімків, наприклад, якщо блогер застосував фільтри для поліпшення яскравості або контрастності фотографій.

У норвезькому законі присутня також вимога вказувати позначки про рекламне партнерство — записи, щодо яких блогери "отримують будь-які платежі або інші вигоди".

Цей закон — відповідь на проблему нереалістичних стандартів краси, що стала актуальною в епоху соціальних мереж, результатом чого стала занижена самооцінка, особливо у молодих людей. Підлітки і молоді люди — активні користувачі соцмереж — сприймають ідеальну відредаговану картинку в Instagram або Snapchat як даність і не завжди усвідомлюють, що в реальному світі люди виглядають трохи інакше. Ця нереалістичність онлайн-образів призводить до психологічних проблем.

У коментарях до нового закону норвезьке міністерство у справах дітей та сім'ї згадує ті самі нереальні стандарти краси і "тиск на тіло" (body pressure або kroppspress норвезькою) — явище, яке оточує людей всюди: в медіа, в зовнішній рекламі, на роботі і в громадських місцях. Обов'язкові позначки про те, що фотографія в соцмережі не відображує реальність, а є результатом роботи алгоритмів, стануть одним із кроків боротьби з цим явищем. Представники міністерства не приховують, що основна цільова аудиторія таких позначок — це молоді люди і підлітки. Водночас, чиновники визнають, що пошук таких змінених фото — це дуже складне завдання і воно не захищає від публікації фотографій з результатами роботи хірургічних операцій або косметичних процедур, що теж може спотворювати сприйняття реалістичного людського тіла.

Реалістичність фотографій — світовий тренд

Ідеї влади Норвегії не є чимось унікальним. Інші країни світу вже кілька років більш-менш успішно борються за те, щоб відредаговані фотографії (в блогах, так само як і в рекламі) позначалися спеціальним чином.

Ще в 2017 р. у Франції був прийнятий закон, згідно з яким усі відредаговані знімки повинні супроводжуватися спеціальним повідомленням. Відсутність позначки Photographie retouchee (фотографія відретушована) може каратися штрафом до 37,5 тис. євро або 30% від вартості реклами.

До цього в країні намагалися боротися з дуже худими моделями — і це робилося теж в рамках боротьби за реалістичність людей на подіумах і на сторінках глянцевих журналів. З травня 2017 р. моделі повинні надавати довідку від лікаря про те, що вони здорові, а деякі бренди зовсім відмовилися від роботи із занадто худими моделями. Подібні вимоги ще в 2012 р. були прийняті в Ізраїлі. Там, крім вимоги про аналогічну довідку, була введена законодавча заборона на участь в показах занадто худих моделей, з індексом маси тіла менше 18,5.

У США в 2014 р. велися розмови про прийняття поправок до закону про рекламу, в яких теж йшлося про обов'язкові позначки відредагованих фотографій, але тоді справа обмежилася пропозицією законопроєкту, і далі американські законодавці не просунулися.

Досвід Великобританії: від флешмобу до заборони

Боротьба зі зміненими фотографіями може починатися і з повідомлень звичайних користувачів соціальних мереж. Наприклад, у Великій Британії ще минулого року стартував флешмоб #filterdrop — його ініціювала візажист і модель Саша Палларі. В рамках флешмобу вона закликала відмовитися від застосування фільтрів для фотографій, опублікованих в Instagram, щоб досягти реалістичності того, що ми бачимо на екранах своїх смартфонів. Цей флешмоб отримав активну підтримку серед інших користувачів соціальних мереж.

Тоді ж, у 2020 р., один з британських парламентаріїв запропонував ввести обов'язкові повідомлення про редагування фотографій. І ця заборона була введена вже в лютому 2021 р. Британським блогерам, так само як і б'юті-брендам, заборонено використовувати фільтри і редагування фотографій для соцмереж без спеціальних позначок.

Трансформація зовнішності в один клік

Додатки та інші інструменти для "редагування" зовнішності з'явилися спочатку в Snapchat, потім мода на вбудовані маски перейшла до Instagram. Час від часу в мережі якийсь додаток стає вірусним, і всі масово починають міняти зовнішність за його допомогою. Наприклад, так було з додатком FaceApp, який "старив" людину, а програма FaceTune тривалий час входила в топ найбільш популярних платних iOS-додатків. Серед цих додатків не тільки жартівливі, які змінюють колір волосся або вік, серед них є безліч інших — вони "покращують" на знімку шкіру, змінюють фігуру, видаляють недоліки, наприклад плями або шрами. Всі ці програми з'явилися і стали популярними не просто так — вони стали своєрідними відповідями на новий феномен соціальних мереж — дисморфофобію (селф-дисморфофобія, Snapchat-дисморфофобія), тобто зацикленість на певних дефектах або особливості свого тіла.

Подібні розлади зустрічалися і раніше, але в епоху соціальних мереж вони почастішали і стали результатом не тільки поширення соціальних мереж, а й появи інфлюенсерів, точніше, перетворення в них звичайних людей, які стали популярними завдяки соціальним мережам. При порівнянні себе з відомими акторами і музикантами звичайні люди часто розуміють, що їх зовнішність — це результат роботи цілих команд, серед яких візажисти і фахівці з обробки фото. Коли справа стосується блогерів — користувачів, які ще кілька років тому були звичайними людьми, то тут часто складно усвідомити, що вони виглядають так завдяки додаткам і фільтрам. Близькість до кумирів у соцмережах і взаємодія з ними, виставлення останніми свого життя напоказ створюють помилкове відчуття того, що так виглядати і так жити може кожен, варто тільки захотіти.

Реальність і фантастика. Чому фото в соцмережах небезпечні для психічного здоров'я

Популярність змін фотографій в соцмережах привела до того, що користувачі Instagram або Snapchat масово сприймають змінені фото як норму. Більш того, вони побажали виглядати так, як відредаговані знімки. За даними Американської академії лицьової реконструктивно-пластичної хірургії від 2017 р., більше половини тих, хто хоче поліпшити зовнішність, демонструють пластичним хірургам своє ж обличчя, змінене за допомогою фільтрів і графічних редакторів.

Згідно з дослідженням Королівського товариства охорони здоров'я (RSPH — The Royal Society for Public Health) понад 80% молодих людей — користувачів соціальних мереж — заявили про проблеми з психічним здоров'ям в результаті активного використання сервісів для поліпшення фото, а понад 68% — про масові випадки маніпуляцій фотографіями на цих платформах. Цікаво, що аналогічного висновку дійшли дослідники, які опитали інфлюенсерів у соцмережах — ті теж заявили про негативний вплив платформ на психічне здоров'я і негативне сприйняття людського тіла.

Соціальні платформи: в боротьбі за природність

Соціальні мережі стали платформами, які не тільки допомогли розвитку інструментів для редагування фотографій, але й буквально звели в культ нереалістичні фотографії з фільтрами і іншими поліпшеннями. Причому правила їх роботи ускладнюють проблему нереалістичних фото і неадекватного сприйняття. З одного боку, соціальні платформи явно не декларують, що фотографії повинні бути "красивими". Однак уже не раз користувачі виявляли, що деякі реалістичні знімки автоматично коректувалися або навіть видалялися. Так, у червні цього року стало відомо, що соцмережа TikTok без дозволу користувачів застосовує до їхніх відеороликів фільтри краси, ймовірно, вважаючи, що люди на оригінальних відео недостатньо гарні для публікації на цій платформі. Більш того, в березні 2020 р. журналісти виявили, що в TikTok існують певні правила, згідно з якими на головну сторінку сервісу в розділ з рекомендаціями не можуть бути поміщені повні люди, "некрасиві" або "бідні", в правилах згадувалися "квартири з тріщинами і старими меблями", райони "зі старим житлом" — модераторам сервісу пояснювали, що такі відео недостойні для рекомендації іншим користувачам.

Сервіс Instagram кілька разів видаляв фотографії повних людей як недостатньо гарні, так само як і напівоголених моделей "плюс-сайз".

Однак дії адміністраторів цих соцмереж, особливо платформи Instagram, змінилися, як тільки в суспільстві з'явився тренд на природність і, умовно кажучи, "антиінстаграмність". Такі настрої користувачів дуже швидко відобразилися і на роботі модераторів, і на правилах публікації контенту.

У 2020 р. кілька фотографів виявили, що Instagram почав приховувати фото, оброблені в Photoshop. Ці дії стали продовженням зусиль по боротьбі з фейками на платформі.

Роком раніше, в 2019 р., Instagram почав видаляти AR-фільтри з ефектом пластичної хірургії. Фотобанк Getty Images ще в 2017 р. пообіцяв блокувати знімки з відредагованими тілами моделей — це рішення набрало сили одночасно зі згаданим вище французьким законом про реалістичність рекламних оголошень.

Вимоги до позначки оброблених фотографій навряд чи глобально змінять контент соціальних мереж — ми і далі бачитимемо в Instagram змінені особи за допомогою фільтрів і тіла за допомогою графічних редакторів. Найімовірніше, ці позначки будуть настільки ж корисні, як і позначки про те, що новина, опублікована в Facebook, є фейком. Все одно знайдуться ті, хто поширюватиме фейк, як і віритиме в реалістичність нереальних фото. Водночас такі закони і вимоги — це перший крок на шляху до зближення глянцево-нереалістичного ідеалу Instagram і реального, "невідфошопленого" життя. У мережі вже набирають популярність платформи, на яких не можна редагувати фото — наприклад Poparazzi. Хто знає, можливо такі сервіси стануть, умовно кажучи, новим TikTok для теперішніх підлітків, які сміятимуться над Instagram-дівами з їх ідеальними обличчями.