Блокадний холівар, "ихтамнеты" в Єгипті і унікальна російська бідність

Експрес-аналіз суспільної реакції на топові теми сьогоднішнього дня

"Ділова столиця" продовжує рубрику DIARIO SCRIPTUM (від латинських diario - щоденний і scriptum - текст) або скорочено D. Scriptum. Тут ми розповідаємо про реакцію суспільства на топові теми дня.

Блокадний холівар

Другий день найбільш гарячі дискусії в українському сегменті інтернету стосуються теми вчорашнього розгону силовиками блокадного редут №16, облаштованого на станції Кривий Торець в Донецькій області на під'їзді до окупованої Ясинуватій. Причому учасники суперечок найчастіше займають протилежні позиції і не бажають змінювати свою думку, що, по суті, є типовим холиваром спекотним, але не мають особливого сенсу. Прихильники блокади продовжують твердити про якісь жорстокості поліцейських, хоча на оприлюдненому відео прекрасно видно, що ніяких безмежних насильницьких дій не було. З іншого боку, противники блокади посилаються на дані правоохоронців про виявлення в Кривому Торці великого збройового складу, проте на тому ж поліцейському відео помітні лише ножі та пара-трійка пістолетів, можливо, навіть травматичних. Втім, багато визнають, що ситуація з примусовим припиненням торгової блокади окупованого Донбасу є по-справжньому вибухонебезпечною.

Торгівля краденим "Новим Світлом"

Зате з приводу свіжої новини з анексованого Росією Криму українські інтернет-користувачі єдині у своєму повному засудженні планів окупантів. Мова йде про бажання так званого кримського "уряду" приватизувати одне з найстаріших виноробних підприємств півострова - Завод шампанських вин "Новий Світ". "Це вже нагадує справжню торгівлю краденим", - коментують такі наміри в Мережі, підкреслюючи, що це може бути першою великою подібною операцією з реалізації окупантами держмайна, яке належить Україні.

"Ихтамнеты" в Єгипті

Сьогоднішнє повідомлення Reuters з посиланням на свої дипломатичні джерела про наявність на авіабазі на заході Єгипту російських спецназівців не пройшло повз пильної уваги української блогосфери. В Росії цю інформацію спростували, що виглядає цілком очікувано після вже традиційних кремлівських вигадок про усіляких "ихтамнетах". Більш важливо блогерам було зрозуміти, з якою метою Путін знову вирішив влізти в чужі справи, тепер уже на півночі Африки. Джерела Reuters кажуть, що російські спецназівці будуть перекинуті до сусідньої Лівії для підтримки місцевого генерала Халіфа Хафтара, сили якого нещодавно сильно постраждали під час боїв з конкурентами за багаті нафтою райони країни. Тому основних блогерних версій дві. За однією з них, Кремль розглянув у Хафтаре такого собі "лівійського Асада", тому вирішив допомогти йому утвердитися в Тріполі і паралельно поліпшити свої, тобто кремлівські, "переговорні позиції" із Заходом. А з іншого - вся справа в ціні на нафту, яка обов'язково піде в ріст у разі серйозного кривавого хаосу в Лівії.

Унікальна російська бідність

Заяву віце-прем'єра Росії Ольги Голодець про унікальність тамтешньої бідності спочатку збентежило Рунет, а потім його підняли на сміх і в українських соцмережах. Виступаючи на конференції "Тиждень російського бізнесу" Голодець сказала наступне: "Та бідність, що в країні є і фіксується, - це бідність працюючого населення. Це унікальне явище взагалі в соціальній сфері - працюючі бідні". Ну а реакція на ці слова була, в цілому, схожа - тільки жебраки можуть підтримувати ту путінську владу, яка збагачується на їх же злиднях. І це на тлі сьогоднішніх новин про те, що син віце-прем'єра Рогозіна призначений віце-президентом Об'єднаної авіабудівної корпорації з транспортної авіації, а син екс-глави путінської адміністрації Іванова - главою найбільшої алмазодобувної компанії світу АЛРОСА.

День українського добровольця

Сьогодні в Україні вперше відзначають День українського добровольця, і ця тема активно звучить і в ЗМІ, і в соцсетевых акаунтах багатьох українців. Для всіх очевидно, що без українських добровольчих батальйонів і широкого волонтерського руху в підтримку фронту Україна б не вистояла в нинішній війні з Росією. Тому наші співгромадяни, які у важкий для своєї країни час добровільно стали на її захист від кровожерливого агресора, заслуговують виключно усіляких похвал.