Бізнес і закон Божий. Чого навчатимуть школярів і чи потрібно їм це

Державний стандарт базової середньої освіти був затверджений урядом ще 30 вересня, він визначає головні навички, якими повинні володіти учні до 9 класу, а також кількість годин для кожного з предметів. Водночас, назви нових курсів були анонсовані Міносвіти лише зараз.

МОН заявляло, що Нова українська школа є "ключовою реформою" й має на меті створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не лише знання, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. Новий стандарт стосуватиметься лише тих школярів, які почали вчитися за програмою НУШ з початкової школи, а учнів, які нині вчаться у середній школі, він не торкнеться. Загалом стандарт освіти переглядається раз на 10 років.

Згідно зі Стандартом, українських школярів повинні навчати ключовим компетентностям, які базуються на практиках Європейського Союзу, серед яких:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (при відмінності від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання протягом життя;
• громадянські та соціальні компетентності,
• повʼязані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, благополуччя і здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав та можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість і фінансова грамотність.

Курси морального спрямування школярів

19 лютого Міносвіти показало готову програму для середньої школи. "Заклад освіти з урахуванням освітніх потреб учнів ухвалює рішення щодо включення до освітньої програми одного з предметів: "Етика", "Культура добросусідства", інший курс морального спрямування або вивчення відповідних питань в межах інтегрованого курсу "Здоров'я, безпека та добробут", — сказано в документі. Окрім того, Міносвіти додало в програму обов'язковий предмет "Підприємництво і фінансова грамотність".

Ані Міносвіти, ані уряд поки не пояснили, як саме будуть перебудовувати навчальний процес, звідки фінансуватимуться нові підручники та зошити для курсів — з бюджету чи з кишені батьків, чи доведеться наймати нових учителів чи перекваліфіковуватимуть тих, хто вже працює у школах. Плану навчання із затверджених МОН предметів поки також немає.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов вважає ідею із запровадженням нових курсів морального спрямування "саму по собі непоганою", але каже, що все залежить від того, яким буде зміст навчальних програм. "Залежить від того, що ми туди будемо закладати і як будуть працювати вчителі, наскільки вони будуть підготовлені до цього", — сказав він.

"Якщо йдеться про правила поведінки у суспільстві, то етика ж не є єдиним кодексом: для кожного суспільства, часу етика своя. Це базовий постулат будь-якого курсу етики", — додав Горбачов в коментарі для "ДС".

Освітній омбудсмен зауважив, що "частина суспільства, яка поважає закон і Конституцію" дуже занепокоєна введенням курсу "Етика". Він нагадав, що відповідно до статті 35 Конституції й статті 6 закону "Про освіту" держава й освіта в Україні є світськими. "Але зміст певних курсів етики дуже нагадує уроки закону Божого. Це неприпустимо для країни, яка декларувала в Конституції відокремленість церкви від держави й від освіти", — підкреслив омбудсмен.

В свою чергу, освітній експерт Українського інституту майбутнього Микола Скиба, додав, що у різних формах курс "Етики" існував у школах і раніше. "Він не допомагав ні створенню родини, ні стосункам, але дітей навантажували, навіть якщо не ставили оцінок, вони мусили сидіти і вислуховувати якусь відверту маячню викладача чи викладачки", — зауважив він. Скиба підкреслив, що етика повинна не бути виокремлена одним предметом, а бути наскрізною і пронизувати все у закладі освіти. Інакше це привʼязка до старої індустріальної школи, яка не дасть користі.

Дискусії щодо викладання християнської етики в українських школах — не новина. До прикладу, у 2019 році розгорівся скандал навколо факультативу "Основи сімʼї". Підручники з цього предмету рясніли дискримінаційними та сексистськими тезами. Зокрема, автори книги запевняли, що "дружина від природи – більш ефективний вихователь і може допомогти чоловікові усвідомити своє батьківство і стати успішним батьком", а також закликали молитися за батька разом з дітьми. Окрім того, підручник показував "єдиний правильний" ідеал родини, наголошував на христоцентризмі й не згадував, що існують представники інших націй чи сексуальних меншин. "Основи сім'ї" прибрали з програми, але питання про те, чи будуть його повертати в окремі освітні заклади, досі залишається відкритим.

Навантаження на учнів не збільшиться

Нова програма дозволяє школам обирати вектор навчання своїх учнів у 5-9 класах. Наприклад, орієнтувати школярів на вивчення природничо-математичних або гуманітарних дисциплін. Це новинка для офіційних документів, але на практиці школи й раніше могли створювати класи, орієнтовані на вивчення української чи англійської мов, точних наук тощо.

Окрім того, допускається інтегрування предметів: наприклад, деякі біологічні поняття можуть пояснювати на уроках географії чи хімії, що дозволяє школам вільніше будувати навчальний процес.

Ще одним важливим нововведенням стала зміна кількості годин для предметів. Так, навантаження може змінюватися залежно від потреб самих учнів та можливостей навчальних закладів, а незмінними залишаються лише три години фізкультури на тиждень.

Таким чином, кількість навчальних годин буде наступною:

• для 5 класу – 28 години на тиждень;
• 6 класу – 31 година на тиждень;
• 7 класу – 32 години на тиждень;
• 8 класу – 33 години на тиждень;
• 9 класу – 33 години на тиждень.

Кількість додаткових годин для вивчення предметів освітніх галузей, нових рекомендованих курсів, консультацій та групових занять становитиме: для 5 і 6 класу — 2 години на тиждень, для 7 і 8 класу — одна година на тиждень, а для 9го класу — всього півгодини на тиждень.

Отже, батькам не слід хвилюватися, що навантаження на їхніх дітей зросте, оскільки кількість годин не відрізнятиметься від тієї, що діє зараз.

Інклюзивний та толерантний стандарт

МОН вимагає від шкіл організації навчального процесу у "безпечному освітньому середовищі", яке буде враховувати вікові особливості дітей, їхні особливі освітні потреби, а також фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток.

Окремим пунктом стоїть мовне питання. "З метою належної організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти формуються класи та/або групи, зокрема спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою", — наказують у МОН. Таким чином Міносвіти намагається вирішити проблему з невдоволенням законом про повну загальну середню освіту серед європейських сусідів, зокрема — Угорщини і Румунії.

Згодом уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомляв, що представники тих громад, мови яких належать до мов ЄС, мають право у початковій школі використовувати у навчанні їхню мову, в середній школі дисципліни українською мають складати від 20% до 40%, а у старшій — до 60%. При цьому для тих, хто належить до корінних народів (зокрема кримськотатарської громади), мова навчання у початковій школі може здійснюватися мовою нацменшини, а з середньої й старшої школи кількість дисциплін українською буде збільшуватися до 80%. 

Нова програма минулого

Експерт програм освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба вважає, що нова програма МОН є кроком уперед у порівнянні з тим, що було раніше, оскільки в ній є націленість на очікуваний результат, застосування знань і гнучкіший підхід до того, що має бути у навчальному процесі. 

Водночас, на його думку, програма застрягла у минулому, оскільки базується на позаурочній системі. Ще одна проблема програми полягає у тому, що вона є компромісом між новими нормами, які зафіксовані в законі (орієнтир на потреби дитини, педагогічна свобода) і бажанням вчителів зберегти кількість годин викладання й окремі предмети.

Скиба також пояснив, що нові курси у програмі виникли через зафіксовані у законі компетентності, які передбачають, що школа має включати не лише знання, а й уміння їх застосувати. За його словами, розробники програми зрозуміли це буквально: якщо є компетентність, значить, для неї має бути окремий предмет. Хоча програма повинна бути наскрізною: якщо є підприємництво, значить дух підприємництва має пронизувати всі предмети. "Якщо ми на українській мові чи математиці просто слухняні учні, які виконують завдання і приклади без зайвих питань, а тут у нас окремий предмет і ми вчимо підприємництво, ми не станемо підприємливими", — впевнений Скиба.

Експерт пояснив, що для виховання майбутніх підприємців потрібні не стільки предмети і курси, скільки завдання, спрямовані на розвʼязання практичних ситуацій, а результатом має бути презентація продукту, який треба продати, отримати відгуки та увагу. 

На думку Сергія Горбачова, Новій українській школі не завадив би курс "Правової просвіти", який би був предметнішим та більш заглибленим у реальні потреби та проблеми людини, ніж курс "Основ права". У школах слід детально вивчати закон про захист прав споживачів, і тоді життя в Україні може змінитися на краще.

Отже, у теорії затверджена Міносвіти програма є позитивною та прогресивною, однак багато її деталей залежать від того, її будуть втілювати на практиці. А сьогодні далеко не всі українські школи готові до радикальних змін.