Більшість дітей в Україні ходили до школи за принципом "вчитися аби вчитися", — соцопитування

Про це заявив доктор соціологічних наук Олександр Шульга під час презентації соціологічного дослідження "Освіта в Україні: як українські школи пережили перші хвилі карантину", проведеного Українським інститутом майбутнього в партнерстві з "Нью Імідж Маркетинг Груп", передає "ДС"

"Ми запитували респондентів "Що для вас є якісною освітою, в чому ця відмінність. Які дані ми отримали? Це ми можемо побачити на слайді. Ось перший слайд. Хочу звернути увагу, що тут багато відсотків — більше, ніж сто", — сказав він.

Соціолог додав, що респонденти могли вибирати відразу кілька варіантів.

"Бачимо, що найчастіше респонденти обирали, що це "мотивована дитина, яка хоче і вміє вчитися" — 63%, тобто, якісна освіта для всього нашого населення, а опитували ми людей 18 років і старше, тобто, людей, які тільки закінчили або вже закінчили шкільне навчання. Так ось для них це, власне, "мотивована дитина, яка хоче і вміє вчитися, тобто, іншими словами, "вчитися щоб вчиться". Ось вона ходить до школи — це добре, вона хоче ходити до школу — це ще краще", — розповів Шульга.

Крім того, додав експерт, чимала частина опитаних назвала такі варіанти як "Краще розуміння себе", "збалансований розвиток: фізичний, емоційний, інтелектуальний".

"Ще цікава цифра 37% — це "обсяг знань за програмою, який підтверджується позитивними оцінками". Дитина ходить, отримує оцінки — і "це добре, це все, що нам потрібно". Тобто, якщо скласти ці цифри — то превалюють у нас думки, що "дитина ходить, щоб ходити, щоб чогось там отримувати", а якщо ми говоримо про практичні знання — для чого вона це робить, для чого він ходить туди (до школи — "ДС"), ходить туди 10 -11 років кожого буднього дня — тільки 49% відповіли, що для них якість освіти — це коли дитина вчитися вирішувати практичні проблеми", — підкреслив Шульга.

Він звернув увагу на те, що респонденти вибрали такі варіанти як "розвиватися інтелектуально, духовно, фізично", "щоб ходити заради оцінок", "щоб ходити тому що дитині подобається", але тільки 49% відзначили необхідність практичної користі шкільної освіти.

"У нас, до речі, створюються інші релевантні дослідження, які це підтверджують, і це дослідження — у нас тут корінь дисбалансу між спочатку шкільною освітою, а потім — вступом до вишу, тому що у нас немає ланцюга від шкільної лави до вузу, і потім, у нас інші дослідження це підтверджують, від пропозиції вузу і пропозиції і попиту ринку праці. Ось цей дисбаланс створюється зі шкільної освіти і ось з цих цифр і цих настроїв, які ми з вами тільки що побачили", — сказав соціолог.

В рамках дослідження було опитано 1353 людини. Опитування проводилося з 25 лютого по 4 березня поточного року в онлайн-режимі за структурованою анкетою з використанням власного програмного забезпечення для проведення опитувань "Lemur".

Статистична похибка дослідження з ймовірністю 0,95 не перевищила 3,5%.