Без підручників і парт. Як стартує Нова українська школа
Першого і третього вересня в українських школах пролунає перший дзвінок і розпочнеться новий навчальний рік. А разом з ним стартує масштабна реформа української шкільної освіти: майже 450 тис. дітей, які в цьому році стали першокласниками, будуть навчатися за нового Держстандарту початкової освіти. Але напередодні початку грандіозної реформи виявилося, що в ній не обійшлося без зволікань і навіть саботажу.
У чому суть реформи
Головним завданням реформування системи чиновники Міносвіти називають формування у дітей компетентностей. Простіше кажучи, важливо буде не зазубрити предмет, а зрозуміти, як застосувати отримані знання на практиці. Так, школа тепер повинна не тільки вчити читати і писати, але і розвивати емоційний інтелект і критичне мислення, вміння взаємодіяти в команді, екологічну компетентність, підприємливість і фінансову грамотність.
Вперше в цьому році в школах не проводили співбесід при відборі в перший клас — дітей записували до школи за територіальною ознакою. Це нововведення в країні сприйняли двояко: одні батьки раділи, що тепер їх дитина зможе учитися в престижній школі без фінансових подяк директору, інші журилися, що їх розумному чаду доведеться сидіти в одному класі з сусідськими нездарами. У Міносвіти стверджують, що початкова школа має бути доступною для всіх, а розвивати свої таланти по повній діти зможуть після третього класу — у гімназіях та ліцеях.
Вчитися, до речі, діти будуть 12 років. При цьому в МОН обіцяють: загальний час навчання молоді в підсумку не зміниться, оскільки в результаті глобального реформування освітньої галузі зменшиться час навчання у внз. Серед нововведень — мобільні класи (парти розраховані на одного учня і їх можна буде пересувати), відсутність домашніх завдань і табелів (у спеціальному свідоцтві досягнень будуть оцінювати соціальні навички дітей та їх прогрес у розвитку). Домашні завдання з'являться з другого класу, оцінки — з третього.
До того як запустити масштабне реформування всього початкової освіти, проект Нової української школи випробували у 100 школах різних регіонів країни, а вчителів зобов'язали пройти курси по перепідготовці — їх закінчили близько 40 тис. вчителів початкової школи та іноземних мов.
Правда, на практиці виявилося, що багато педагогів не готові працювати по-новому — їх ловили на тому, що вони просто списували колег правильні відповіді на тести. Педагогів зі стажем лякає необхідність змінювати звичні методи роботи і ставлення до підопічним дітям — кожного тепер доведеться сприймати як окрему особистість, а не гвинтик у загальному механізмі. "Це буде школа партнерства, де у всіх будуть рівні права та обов'язки", — заявив днями заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей. У Міносвіти допускають, що деякі вчителі будуть саботувати нові методи роботи, але зазначають: відповідальність за такого вчителя повинен нести директор, відомство ж вплинути на недбайливих педагогів ніяк не може. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, звільняти вчителів, які відмовляються працювати за новим методичками, відомство не зможе. "Є Трудовий кодекс, і всі можливі причини для звільнення вчителі там написано", — заявила вона. Втім, у МОН кажуть, що вірять в українських педагогів, хоча й не приховують планів перевести вчителів-пенсіонерів на контракт.
Меблі в проекті
Незважаючи на запуск пілотного проекту Нової української школи і активну кампанію, яку Міносвіти розвернуло навколо реформи, в кінці серпня виявилося, що до 1 вересня готові далеко не всі школи. Головна проблема — відсутність коштів на переоснащення класів. Класна кімната з громіздкими шафами і партами в три ряди відходить у минуле: тепер у класі має бути місце для ігор і відпочинку, а парти, розраховані на одного учня, повинні легко пересуватися.
Батьки скаржаться, що займатися ремонтом і закуповувати нове обладнання їм доводиться за власні гроші. У Міносвіти стверджують, що батьки не повинні витратити на Нову українську школу ні копійки: на закупівлю обладнання для Нової української школи в цьому році виділили понад 1 млрд грн. Вся справа в дротиках на місцях — розподілом субвенції займаються місцеві органи влади. Станом на 15 серпня цю субвенцію використовували менше ніж наполовину. У багатьох регіонах обласна влада дуже довго вирішували, як розподіляти гроші, потім дуже довго проводили тендери, так що виробники просто не встигають зробити меблі в строк. У результаті багато українських шкіл зустрінуть першокласників порожніми класами.
Керівництво шкіл в таких умовах часто намагається діяти по накатаній схемі — збирає гроші з батьків. Але справа в тому, що покласти в кишеню кошти на ті ж парти, виділені державою, вкрай проблематично — цільова субвенція і витратити її можна тільки на обладнання, меблі та дидактичні матеріали для Нової української школи. У МОН проблему визнають, але розводять руками: ні на місцеві органи влади, ані на процеси тендерних закупівель відомство вплинути не може. Втім, закликають не драматизувати ситуацію — все необхідне обладнання в школах з'явиться максимум до листопада. А перші кілька місяців у першокласників все одно будуть швидше ознайомлювальними — діти будуть звикати до нового розпорядку дня, вчитися збиратися в школу, ходити в їдальню і т. д. Так що, за словами Гриневич, вчителю для роботи з дітьми на перших порах вистачить і методичок, а за парти вони можуть сісти і пізніше.
Віртуальні підручники
Схожа історія і з підручниками. В цьому році в країні друкується близько 18 млн примірників — лінійки для першого, п'ятого та десятого класів. Це в 2,5 рази більше, ніж зазвичай. Незважаючи на солідні цифри, можливості надрукувати підручники якраз до початку нового навчального року були — грошей на це виділили достатньо (624 876 тис. грн). Але, як сказала міністр Гриневич, підручники для першого класу ще друкують і тільки починають розвозити по обласним баз. П'ятим класів пощастило більше — близько 80% посібників вже доставлені на місця та їх передають до школи. А от підручники для десятих класів тільки починають друкувати — їх школи отримають не раніше листопада.
Як зазначає глава МОН, причин такої затримки тут кілька. Це і обмежені поліграфічні можливості країни, і блокування закупівель видавництвами допомогою судових позовів, і недосконала процедура експертизи підручників. Так, із-за судових позовів заблокована друк підручників з біології та географії для десятих класів, а також підручник з інформатики для п'ятого класу — в посібниках знайшли плагіат. Допрацьовують і підручники з історії, де виявили радянську історіографію. Проблема в тому, що суд блокує не тільки ситуацію по експертизі одного підручника, але й забороняє видавати інші посібники всієї лінійки. "У мене сьогодні вже є практика, коли ми змушені видавати дипломи кандидатів наук за рішенням суду... тепер ще нам підручники за рішенням суду доведеться видавати", — обурюється Гриневич.
Головним винуватцем поки призначили Інститут модернізації змісту освіти — ця структура відповідає за експертизу підручників і їх закупівлю. У жовтні МОН має намір провести аудит інституту, після чого його чекає реорганізація — Гриневич заявила, що всіх співробітників звільнять, а на вакантні посади буде проведено новий конкурс. Крім того, інститут більше не буде займатися експертизою підручників — цю функцію передадуть Навчально-методичного центру з питань якості, а самих експертів обіцяють відбирати більш ретельно. Ймовірно, щоб не повторилися ситуації, коли експерт забракував підручник тому, що там було написано про "солов'їну українську мову" — мовляв, це дискримінує інші мови. Крім того, міністр пообіцяла змінити процедуру друку підручників, правда, тільки з 2020-го. Зокрема, у відомстві Гриневич допускають, що закуповувати послуги з друку міністерство буде не тільки в українських поліграфістів.
"Я розумію, що відсутність підручника — додатковий стрес для вчителя, який, враховуючи проблеми з закупівлею обладнання та початком реформи, і так перебуває в найвищому нервовому напруженні. Мені шкода, що вам, а також учням та батькам першокласників доводиться переживати цей стрес", — зазначила міністр. І попросила у всіх вибачення.
Поки ж у Міносвіти закликають батьків не піддаватися на вмовляння вчителів і не купувати підручники за свої гроші — книг всім вистачить, хоч і привезуть їх з затримкою. До того ж, зазначають в МОН, всі підручники викладені на сайті відомства. А що стосується першокласників, то в міністерстві запевняють: їм у вересні взагалі ніякі допомоги не потрібні.
