Без сосисок і "Кока-коли". Чим будуть годувати українських школярів

Згідно з дослідженнями, діти шкільного віку споживають 67 грамів вільного цукру на день при максимально допустимій нормі для дорослих у 50 грамів. Також українські школярі вживають забагато борошняних виробів (400 грамів на добу), картоплі та насичених жирів, що сприяє набору зайвої ваги й підвищує ризик небезпечних хронічних захворювань. 20% м'ясного меню дітей становлять високооброблені харчові продукти зі значним вмістом солі, наприклад, ковбаса та сосиски, тоді як споживання овочів і фруктів — недостатнє.

У вересні 2020 року опитування Міністерства освіти та науки показало, що 29% опитаних батьків та 31% учнів категорично не задоволені якістю харчування у шкільних їдальнях. Головними проблемами стали несмачні та холодні страви, їхній поганий вигляд і запах, а також погане самопочуття після вживання.

Нове меню

Міністерство охорони здоровʼя запропонувало проєкт, спрямований на зниження цукру, солі та насичених жирів у дитячому харчуванні. Урядовці стверджують, що впровадження їхніх вимог дозволить знизити споживання цукру до 25 грамів на добу, солі до менш як 5 грамів на добу, а насичених жирів — до 10% добового раціону.

Головна ідея МОЗ — впровадити у школах кейтеринг. Кожен заклад освіти зможе самостійно обирати ту модель харчування, яка буде прийнятна для батьків і освітян. Для впровадження моделі харчовий блок здаватиметься в оренду конкретній компанії й вона самостійно організовуватиме процес. Однак кухарі будуть зобовʼязані дотримуватися рекомендацій ВООЗ щодо принципів здорового харчування та враховувати потреби дітей відповідного віку.

Також проєкт МОЗ забороняє додавати до дитячого меню будь-яку ковбасу, сосиски, заморожені напівфабрикати та інші технологічно оброблені мʼясні та рибні страви. Зі шкільних їдалень мають зникнути газовані напої з підвищеним вмістом цукру та борошняні кондитерські вироби. Розробники меню будуть зобовʼязані враховувати потреби дітей, які мають діабет, не сприймають глютен чи лактозу, додати до меню овочі та інші корисні продукти.

МОЗ розповів, що хоче забезпечити дітей по всій Україні якісним гарячим харчуванням. Урядовці розуміють, що спочатку слід очікувати на супротив змінам, але надалі сподівається впровадити ідею здорового способу життя до освітнього процесу. Також міністерство сподівається, що вдасть зменшити витрати держави на лікування захворювань, спричинених шкідливим харчуванням.

Чому потрібні зміни

Експерти солідарні в тому, що дітям дійсно подобається шкідлива їжа більше за корисну, оскільки зазвичай вона має чітко виражений запах, смак, подразнює рецептори язика. Однак не слід забувати, що така "дієта" шкідливо впливає на незрілу травну систему дітей і знижує імунітет, який лише формується.

Дитяча дієтологиня Анна Бойко каже, що у шкільних їдальнях пропонується вкрай неправильний "шведський стіл" — булочки, сосиски в тісті та пакетований сік. Також у школах дають вафлі, які, за словами експертки, взагалі не є харчовим продуктом, а є комбінацією жиру, трансжиру, цукру та білого борошна. "Ця гримуча суміш для дитини, її підшлункової та травної системи — просто бомба, яка може мати наслідки", — сказала Бойко у коментарі "ДС".

Деякі їдальні пропонують пакетовані соки не лише у "шведському столі", а й наборах обідів, якими годують дітей. Школи також мають їх виключити, тому що аскорбінова кислота у таких рідинах подразнює слизову дитини, а доданий цукор ще й розвиває шкідливу звичку — діти стають вибірковими у харчуванні.

Дієтологиня допустила, що ковбаса та сосиски можуть бути "рятуванням" для школи, коли ще не довезли інші продукти, але такого не має бути на постійній основі.

Що викреслити з раціону

Анна Бойко підкреслює, що діти мають харчуватися справжньою їжею, яку дала природа. Не можна їм давати продукти з харчовими Е-добавками і які довго зберігаються: сосиски, ковбаси, балик, консерви, майонез. Хоча саме майонез майже не дають дітям в українських школах, культура його вживання у родині також може негативно вплинути на дитяче здоровʼя.

Дієтологиня також не радить давати дітям кетчуп, однак зазначає, що варто дивитися на його склад і на термін придатності. Чим менший термін придатності у цього соусу — тим краще. "Або хліб буває — рік зберігання, чи лаваш — місяць, як може стільки зберігатися нормальний лаваш без хімічних домішок усередині? Ну максимум три дні", — підкреслює експертка. Також з дитячого раціону слід викреслити продукти довготривалого зберігання, з консервантами, Е-добавками: з поліпшувачами смаку, розпушувачами.

Крім того, має значення термічна обробка, тож треба зводити до мінімуму смажені продукти, зокрема картоплю фрі. "На початку пандемії був період, коли практикували бутерброди, бургери, смажену картоплю, зараз від цього відійшли, але, можливо, в якихось школах це ще продовжується", — сказала Бойко.

Найголовніше — викреслити солодощі, які містять трансжир. На упаковці таких продуктів у складі вказані гідрогенізован, маргарин, рослинні жири (пальмова олія). Саме така олія продовжує термін зберігання, надає продукту твердої форми і його стає простіше доставити до споживача. "Але "пальмова олія" стали менше писати, бо люди тепер досвідчені й розуміють", — зазначила експертка.

Водночас напис "може містити цукор" є не таким страшним, як звикли вважати, сказала Бойко. Такий напис відлякує багатьох батьків, однак цукерки й печиво, які місяцями зберігаються у магазинах, бо містять трансжири, є набагато шкідливішими.

Дієтологиня Марина Лейбенко вважає, що людина повинна з дитинства відчувати, коли вона наїлася і розуміти, коли вже досить. Саме тому не треба також пропонувати малечі солодощі як заохочення, оскільки у дорослому житті вона може "заїдати" кожен гарний вчинок. Тож навіть якщо дитині сумно, не слід давати їй цукерку для підняття настрою.

Чим годувати дітей

Бойко порадила кожен прийом їжі використовувати як "можливість дати дитині справжню їжу". Дієтологиня назвала 8 груп продуктів, які мають бути в дитячому раціоні щодня:

1. вода;
2. мʼясо (птиця);
3. фрукти, овочі;
4. крупи, бобові, борошно;
5. молоко та молочні продукти;
6. яйця (перепелині, курячі, качині);
7. багаті жирами продукти — вершкове масло, оливкова олія;
8. риба.

За її словами, коли в раціоні є ці корисні продукти, то місця шкідливим просто не залишається. Бойко порадила не забувати, що десерти та солодке — не їжа, а задоволення. Від них не слід зовсім відмовлятися, але годувати лише ними також не можна. "Додатково після їжі можна дати щось солоденьке, пиріг з овочами, а не шарлотку, де багато білого цукру", — зазначила експертка. Також підійдуть морквяні чи гарбузові пироги.

Бойко вважає, що їжа для дитини має бути простою: каша, котлета, риба (притушені, бо термічна обробка має відповідати віку), овочі. "Продукти з мʼяса чи риби, гарнір у вигляді каші чи картоплі та овочі — це базовий намір для дітей", — сказала експертка.

З собою у школу дітям також слід давати порізані овочі (моркву, огірки, авокадо), фрукти (яблука, мандарини), горішки чи свіжий лаваш, який змазали вершковим маслом і загорнули туди, наприклад, варену (тушковану) курячу грудку чи котлету та різні овочі по сезону. Також можна додати цукерку чи бісквіт, але дивитися, що у їх складі. На думку дієтологині, зовсім без солодощів дитина почуватиметься засмученою.

Шеф-кухар Євген Клопотенко, який займається розробкою меню для шкіл, в інтерв'ю "ДС" розповідав, що серед дітей нині модно їсти здорову їжу. "Ми проводили анкетування у трьох школах, і 80% дітей написали, що хотіли б бачити у меню більше зелені та овочів", — розповів він.

Клопотенко зазначив, що діти хочуть їсти зелень, а їм дають котлету, тому розробники меню вносять у нього менше жиру, більше здорової їжі, а замість смаження – запікання. 

Марина Лейбенко радить давати дітям багаті на клітковину овочі та фрукти та наповнені білком мʼясо, сир, молоко, які допоможуть росту мʼязів та зміцнюватимуть кістки. У школу дітям можна готувати сирники, бананові млинці, морквяні оладки з вівсяних пластівців, пакувати сухофрукти. "Якщо стоїть вибір: купити ковбасу чи приготувати їжу, то не пошкодуйте часу і приготуйте варене куряче філе, забарвлене буряковим соком", — каже дієтогиня і наголошує, що не можна забувати давати школярам достатню кількість звичайної негазованої води.

Також можна готувати разом з дитиною домашні цукерки правильного харчування із сухофруктів та горіхів чи робити тости з арахісовою пастою, якими можна перекусити. Лейбенко додала, що чорний шоколад у невеликій кількості також не зашкодить.

Як заохотити дитину до здорової їжі

Анна Бойко вважає, що школярам слід давати соломку з овочів, подану красиво, а не "слизувату кашу", яка є відгуком Радянського Союзу, але ще трапляється в українських їдальнях. "Діти цього, звісно, дуже не люблять, тому що текстура для дітей має велике значення. Якщо це каша, яка тягнеться, то це дивно, нецікаво і навіть бридко", — підкреслила Бойко.

Так, діти до 6 років обирають їжу не лише за зовнішнім виглядом, але й за текстурою — одні діти люблять сухішу консистенцію, інші — мокрішу, але в жодному разі не вʼязку й не слизувату. Дитяча дієтологиня каже, що діти мають чітко розуміти, що в тарілці. Овочі не мають бути намішаними у рагу, а мають бути гарно викладені: гарнір окремо від мʼяса. Може окремо лежати огірок, помідор, капуста, але не намішаний вінегрет, який діти їдять погано.

За словами Бойко, у дітей може розвиватися харчова неофобія — страх їсти нові страви, їжу, про яку вони раніше не чули й не бачили її. Таке вони навіть не будуть пробувати й це працює на рівні підсвідомості, інстинкту самозбереження. Такі речі теж слід враховувати, коли пропонуєте дітям їжу.

Євген Клопотенко вважає, що діти насамперед дивляться на естетику подачі — їдять очима. "Подача – це перше, а смак – вже друге. Презентація важить дуже багато. В одній школі ми подали масалу, і директорка розповіла про неї – напій одразу став популярним. А в іншій хтось пожартував, що це чай "на салі" і його ніхто тепер не п'є", — розповів шеф-кухар.

Також він зазначав, що в українських кулінарних коледжах вчать радянській кухні, яку вже давно не пропонують у гарних ресторанах. На його думку, це розповсюджується й на школи, на кухнях яких "СРСР сидить дуже глибоко".

Марина Лейбенко радить підходити з філософської точки зору і давати дитині з раннього віку зрозуміти, що їжа — це не більше ніж "паливо для організму". "Їсти аби жити, а не жити, аби їсти. Тому гратися нею і викладати її візерунками не слід. Їжа має бути свіжа і поживна", — вважає дієтологиня і пропонує пояснювати, для чого потрібно їсти конкретні продукти.

Експертка порадила батькам не влаштовувати вдома "культ їжі". "Одне з поширених порушень харчової поведінки у дорослих тягнеться з дитинства: "поки не ​​доїси — з-за столу не вийдеш. Це прямий прямий шлях до переїдання, дорога до зайвої ваги", — сказала Лейбенко. Натомість слід влаштовувати спільні сімейні сніданки зі здоровою їжою, але без телевізора та гаджетів, які також спонукають до переїдання.

Слід памʼятати, що діти копіюють харчові звички не лише зі школи, але й від родичів та близьких людей. Слід намагатися стежити за тим, що ви споживаєте, принаймні коли поруч дитина, за здоровʼя якої ви переймаєтеся. Тож перераховані шкідливі дитячі продукти, які впливають й на дорослий організм, варто обмежувати й у власному раціоні. Тим часом залишається сподіватися, що уряд доведе справу до кінця і харчування школярів зміниться в усіх школах України.