Без конкурсу та спецшкіл. Навіщо першокласникам ордери на квартири

Вже з 2 травня в Україні стартує кампанія з прийому заяв в перші класи шкіл. Подавати заяви можна до 31 травня. Цього року першокласників та їх батьків чекає цілий ряд змін. Головні з них - відмова від співбесід при прийомі в перший клас і територіальний принцип прийому.

Всі діти рівні

Головна зміна в процесі прийому в школу - відмова від співбесід. Тепер прийматимуть дітей в школу не за результатами тестів, а виключно на підставі місця проживання. В Міністерстві освіти підкреслюють: співбесіди з першокласниками були введені для того, щоб оцінити психологічну готовність дитини до початку навчання в школі. Однак з часом ці співбесіди перетворилися в повноцінні випробування, особливо в спеціалізованих школах. "Що спільного між їжачком і молоком? Виявилося, спільне те, що і їжачок, і молоко... згортаються!" - розповідають на форумах батьки першокласників про питання, які ставили їх чаду. Часто від дітей вимагали писати, лічити або продемонструвати знання іноземної мови.

Оскільки ідея співбесід себе дискредитувала, у Міносвіти вирішили від неї відмовитися. У відомстві запевняють: тестувати учнів ні до чого, оскільки в результаті освітньої реформи ніяких шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів не буде - всі освітні установи повинні працювати за єдиними стандартами. На питання про те, як же бути, якщо в один клас потрапляють сильні і слабкі діти, у МОН відповідають: в такому віці ще рано говорити про успіхи в навчанні, а якщо деякі діти і правда відстають, то при наявності обдарованих дітей у класі зможуть тягнутися за лідерами. Конкурси при прийомі залишать лише в спеціалізованих школах, наприклад, спортивних або санаторних.

Таку ідею батьки вже назвали зрівнялівкою. Проведення тестів при прийомі в перший клас у багатьох школах пояснювали наміром відібрати для навчання обдарованих дітей. І відсіяти тих, хто просто не зміг би засвоювати навчальну програму нарівні з однокласниками. У багато шкіл у великих містах перед 1 вересня стояли справжні черги - батьки хотіли, щоб дитина вчилася в хорошому, престижному навчальному закладі.

Але з 1 вересня 2018-го поняття престижної школи може канути в небуття. Згідно з новим порядком приймати в школу будуть за територіальним принципом: дитина повинна ходити в найближчий до будинку навчальний заклад. Будь то елітна школа або звичайнісінька без приставки "спец". Ділити "шкільні округи" довірили місцевій владі. Батькам залишили можливість віддавати дитину в школу не за місцем проживання, однак для цього в школі повинні бути вільні місця. Їх наявність можна буде перевірити на сайті школи, а якщо у заклади власного сайту немає, то на сайті міського управління освіти.

Ця ініціатива МОН вже викликала роздратування багатьох батьків. Вони відзначають, що ліквідація спецшкіл і співбесід призведе до падіння загального рівня освіченості дітей, а талановитим дітям нецікаво вчитися разом зі слабшими учнями. У МОН парирують, що освітня реформа націлена на індивідуальний підхід до кожної дитини, так що "зрівнялівка" буде мати виключно позитивний ефект: виключать момент прийому дітей лише тому, що у їхніх батьків гучна посаду або тугий гаманець. До того ж, якщо вже дуже хочеться віддати дитину в елітну школу, завжди можна вибрати приватне освітнє установа. Правда, як показують результати ЗНО, в Києві найсильніші школи все одно державні або комунальні.

Головний біль "понаїхали"

Згідно із запропонованим Міносвіти порядком, щоб записати дитину в школу, достатньо принести копію свідоцтва про народження та медичної довідки. І чекати наказу про зарахування, який повинен бути оприлюднений 1 червня. Але це лише в тому випадку, якщо в школі вистачає місць.

Куди цікавіше, якщо місць у школі не вистачає. А з цією проблемою напевно зіткнуться в спальних районах великих українських міст, де будівництво житла ведеться без оглядки на брак інфраструктурних об'єктів. У разі якщо кількість заяв перевищує кількість місць, право на першочергове зарахування мають діти, чиї брати або сестри вже навчаються у цьому навчальному закладі, діти вчителів цієї школи і діти, які проживають на території обслуговування закладу (причому чим старше дитина, тим більше у нього шансів). І ось тут починається найцікавіше. Для того щоб довести факт проживання на території обслуговування школи, батькам потрібно принести документ про реєстрацію місця проживання або ж договір про право власності на житло чи його оренди. "А ключ від квартири, де гроші лежать, в школу нести не треба?" - вже обурюються в соцмережах. Справа в тому, що офіційно зареєстрований договір на оренду житла в Україні - велика рідкість. Влада час від часу роблять спроби легалізувати ринок, але виходить, по правді кажучи, не дуже - майже 90% ринку здачі квартир сьогодні знаходиться в тіні. Це означає, що тисячі українських батьків не зможуть віддати дитину в школу у будинку тільки тому, що самі вони прописані в іншому місці. Вже зараз заповзятливі ділки пропонують батькам на час зареєструвати дитину на "потрібній території біля потрібної школи".

Лілія Гриневич обіцяє, що з кожним проблемним випадком будуть ретельно розбиратися - наприклад, якщо мова йде про переселенців. "Ми опрацьовуємо з Мін'юстом дуже велику кількість документів, аби це не обов'язково була реєстрація в паспорті. У нас багато переселенців, військовослужбовців, а також тих людей, які поїхали заробляти гроші у велике місто і тут живуть, орендуючи квартиру. І там є близько десятка можливих документів, але ви повинні надати тільки один, і це не обов'язково штамп у паспорті", - зазначила Гриневич. Як насправді буде відбуватися ця робота на місцях - поки невідомо.

МОН пропонує школам прийняти всі можливі заходи для того, щоб зарахувати всіх бажаючих. Включаючи відкриття додаткових класів, запровадження навчання по змінах і організації інклюзивних класів (класів, де нарівні зі звичайними дітьми навчаються учні з особливими потребами, зокрема інвалідністю). Після того як школа прийме всіх першокласників, які живуть по сусідству, залишилися вільні місця будуть заповнювати просто шляхом... жеребкування. "Я назву базові критерії. По-перше, жеребкування мало відбуватися у присутності батьків. По-друге, ящик або лотерейний барабан повинен бути прозорим. Я думаю, це не проблема, у нас і вибори проводяться з прозорими скриньками. Головне питання - щоб кожен папірець була однаковою, без позначок і щоб витягував папірці людина, яка представляє батьків і буде обраний в день проведення жеребкування", - розповіла Гриневич в інтерв'ю радіо "НВ".

У Міносвіти визнають, що положення про прийом у перший клас викликало шквал критики. Однак стверджують: люди завжди схильні різко реагувати на будь-які новації. У відомстві підкреслюють, що відмова від співбесід та ліквідація спецшкіл повинні привести до того, що всі українські діти, незважаючи на статус їх батьків, отримають однакові стартові умови для розвитку. І вже завданням вчителя стане помітити у школяра якісь здібності і сприяти їх розвитку. Наскільки ефективною виявиться реформа, дізнаємося вже через кілька років - у цьому році українські першачки підуть уже в нову, українську школу. Якщо, звичайно, будуть жити поруч з нею.