Без історії, але з математикою. Якою буде вступна кампанія-2023

Чи буде історія України обов’язковим предметом для цьогорічних абітурієнтів? Це питання, що вже стало політичним, нещодавно вирішилося – ні, не буде, принаймні цьогоріч. Відповідь – у законопроекті №8228-1 "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2023 року", який прийняла Верховна Рада України (нині він очікує підписання президентом, щоб стати чинним). Між першим та другим читанням цього документа якраз і виникла принципова "історична" дискусія.

Більшість обирає історію

Можна стверджувати, що відсоток тих, хто обере саме історію, буде досить великим. Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак проводив опитування щодо того, який із предметів на вибір абітурієнти оберуть під час проходження національного мультипредметного тесту у 2023 році. Більшість опитаних, а це 46%, обрали саме історію України, на другому місці (36%) – іноземна мова.

Такий результат не є дивним, адже минулого року історія України, поруч із українською мовою та математикою, була обов’язковим предметом НМТ. Скоріше за все, абітурієнти орієнтуватимуться на той самий набір предметів, який був минулоріч, тим більше, що війна ще не закінчилася.

Навіть у перші місяці повномасштабної війни абітурієнти змогли досить непогано підготуватися до здачі історії: згідно зі звітом Українського центру оцінювання якості освіти, 140-160 балів із 200 можливих отримали 56,2% учасників, 160-180 балів – 15,2%. Те, у якій школі навчалися абітурієнти, на успішність тестування вплинуло не дуже суттєво: учні гімназій та ліцеїв отримали в середньому 155 балів, а звичайних шкіл – 151. Неважливим виявилося і те, де саме працює навчальний заклад: середній результат учнів із міст – 153 бали, із сіл – 151.

У Міністерстві освіти і науки розповіли, що цьогоріч НМТ складатиметься із тестування з двох обов’язкових предметів, української мови й математики, і одного на вибір. Це може бути історія України, одна з іноземних мов (англійська, німецька, французька або іспанська), біологія, хімія та фізика. Тестування триватиме три години. Щоб отримати результат за шкалою 100-200 балів з кожного предмета, абітурієнту потрібно набрати не менше 10% від загальної кількості тестових балів. Свої результати (і тестові бали, і бали за шкалою 100-200) учасник дізнається одразу після проходження НМТ.

Наразі МОН розробляє документ, що деталізує модель вступної кампанії 2023 року – цьогорічний порядок зарахування до закладів вищої освіти. До 12 березня проект проходить громадське обговорення, тож, можливо, у ньому з’являться зміни.

Чи знають, що здають?

Але, напевно, найкращою новиною прийнятого закону для учнів є те, що державної підсумкової атестації у 2023-му, як і в минулому році, не буде. Тобто знання шкільної програми перевірятимуться лише у випускників, та й то не всіх, а лише тих, хто захоче цьогоріч вступати до закладу вищої освіти.

З точки зору безпеки й підвищеного стресу для учнів це, можливо, і непогано. Але як зрозуміти точно, які знання вони змогли опанувати, а які – ні? Світовий банк у галузевому огляді "Освіта: наслідки війни в Україні" вважає, що втрати в навчанні в Україні можуть скласти більше одного року – через тривалі закриття шкіл, пов’язані з пандемією COVID-19 і війною.

Комплексно дослідити прогалини у знаннях учнів на загальнонаціональному рівні МОН нині лише планує. Так, нещодавно перший заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко розповів, що ведеться підготовка до вимірювання "освітніх розривів" – між компетенціями, які має опанувати учень, і тим, що він насправді знає та вміє. За його словами, це буде велике комплексне дослідження, що дасть змогу зрозуміти, які теми треба підсилити, поглибити, які зміни внести до програми для того, щоб ці освітні розриви скоротити. Планується, що будуть виміряні результати, спричинені двома роками пандемії і першим роком війни. Нині ж МОН веде перемовини зі Світовим банком щодо фінансування такого дослідження в масштабах країни.

Нещодавно про проект комп’ютерної системи компенсації освітніх втрат розповідав і голова профільного освітянського комітету ВРУ Сергій Бабак. Для учнів планують створити портал, де вони зможуть обрати дисципліну і пройти тестування, після чого система підкаже, в програмі яких класів і з яких тем у знаннях є прогалини. Депутат наголошує, що це дуже допоможе, зокрема, дітям, які повертатимуться з-за кордону. Щоправда, планується, що цей портал запрацює з нового навчального року.

Компенсувати освітні втрати

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов зауважує, що можна не чекати перших дій від держави. Громада й заклади освіти можуть розробити власну стратегію вимірювання та компенсації освітніх втрат. У цій стратегії, за словами посадовця, варто врахувати низку факторів, серед яких – предмети і класи, за якими треба організувати компенсацію, терміни її проведення і формати навчання, кого з фахівців потрібно залучити тощо.

Щоправда, над питанням фінансування такої діяльності доведеться подумати. Адже, за інформацією МОН, загальний обсяг коштів, виділених на освітню субвенцію з державного бюджету, зменшено на 20 % порівняно з 2022 бюджетним роком. А додаткові години навчального плану на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття тощо – вилучено з державного фінансування. Тобто вся надія на кошти місцевого самоврядування. Яких, бачиться, і так не густо. Не дивно, що дослідження Державної служби якості освіти, за словами голови цієї установи Руслана Гурака, вказують на непропорційне зростання завдань, орієнтованих на самостійну роботу учнів. Очевидно, це спосіб компенсувати втрати навчального часу.

Тож наскільки ефективно учням вдасться "наздогнати" програму? Як бачимо, зараз це залежить від бажання педагога взяти на себе додаткову неоплачувану роботу, рівня мотивації й відповідальності учня та залученості батьків. Одинадцятикласники мають додаткову мотивацію – це вступ до закладу вищої освіти за спеціальністю, яку вони обрали. Тож нині майбутні студенти готуються до тестування. Чи, принаймні, мали б це робити.

Спробувати можна вже зараз

До речі, на днях УЦОЯО надав доступ до демонстраційного варіанту НМТ із української мови. Зрозуміло, саме цих питань у справжньому тесті не буде, але в УЦОЯО запевняють, що за типами завдань, їх структурою і тривалістю виконання він є аналогічним тому, який здаватимуть вступники. Тож всі охочі можуть "приміряти" на себе справжній НМТ і виконати 30 завдань за 60 хвилин. Тренувальні матеріали з усіх інших предметів установа обіцяє розмістити не пізніше травня.